Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
06_Plasmodiophoromycota.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
1.41 Mб
Скачать

6

Гриби платикристати

До грибів-платикристат належать п'ять відділів осмотрофних гетеротрофів – плазмодіофоромікотові, хітридіомікотові, зигомікотові, аскомікотові та базидіомікотові. Серед цих відділів за комплексом фенотипічних ознак, які корелюють з молекулярно-філогенетичними даними, відокремлену позицію на філогенетичному дереві займають плазмодіофоромікотові слизовики, які більш-менш рівновіддалені від підцарства рослин, з одного боку, та підцарства справжніх грибів, з іншого. У грибів-платикристат у клітинних оболонках вегетативних тіл або спор каркасним елементом є хітин. Основний продукт асиміляції – глікоген. Мітохондріальні кристи у плазмодіофоромікотових двох типів – пластинчасті та трубчасті, у всіх справжніх грибів – лише пластинчасті. Кристи при основі, незалежно від їх форми, не мають базальної перетяжки.

Відділ Плазмодіофоромікотові слизовики – Plasmodiophoromycota

Евкаріотичні первинно-гетеротрофні твариноподібні платикристати, вегетативне тіло яких представлене голим внутрішньоклітинним плазмодієм. Джгутикові стадії – зооспори з двома гладкими нерівними джгутиками. Відділ об'єднує біля п'ятидесяти видів облігатних внутрішньоклітинних паразитів вищих рослин, водоростей та грибів.

За результатами молекулярно-філогенетичних реконструкцій, плазмодіофоромікотові розташовуються при основі дерева платик-ристат. Найближчими родичами цього відділу є, з одного боку, гаптофітові водорості, з іншого - хітридіомікотові гриби. Цікавим є те, що, подібно до гаптофітових, у багатьох плазмодіофоромікотових у мітохондріях наявні кристи двох типів – як пластинчасті, так і трубчасті. Проте за наявними електронограмами трубчасті кристи при основі не перетягнуті, тобто гомологічні типовим пластинчастим кристам інших платикристат.

Біохімічні особливості та живлення.

Відомості щодо ранніх стадій метаболізму лізину у плазмодіофоромікотових відсутні. Біосинтез триптофану відбувається за допомогою ферментів першої групи, аналогічно до хітридіомікотових та частини аскомікотових грибів. Основний продукт асиміляції - глікоген, додатковий - олія.

Незважаючи на наявність плазмодіїв, живлення плазмодіофоромі­котових відбувається виключно осмотрофно, абсорбційним шляхом. Ці гриби не утворюють травних вакуолей, хоча при розростанні плаз­модії здатні неповністю охоплювати своєю цитоплазмою протопласт клітини-господаря.

Цитологічні особливості.

Вегетативне тіло, яке представлене внутрішньоклітинним плазмодієм, вкрите лише плазмалемою, тобто є голим. Перед утворенням спор таке тіло оточується тонким шаруватим зовнішнім покривом, але його природа залишається нез'ясо-ваною. Спори плазмодіофоромікотових вкриті хітиновою оболонкою.

Ядерний апарат евкаріотичний. У репродуктивних клітин (зооспор та міксамеб) ядро одне, вегетативні стадії - первинні та вторинні плазмодії - багатоядерні, причому первинні плазмодії мають ядра генетично однакові, а вторинні містять багато пар дикаріонів. У інтерфазі ядра плазмодіїв мають одне ядерце; до поверхні ядерної мембрани притиснута пара центріолей, які розташовуються на одній осі і майже стикаються базальними частинами. Кут між центріолями становить 180°. До протилежного боку ядерної оболонки прилягає комплекс Гольджі.

Мітоз напіввідкритий, здійснюється за участю центріолей. Під час мітозу в метафазі ядерце ділиться перешнуровкою, причому поділ відбувається у площині, перпендикулярній до осі веретена. В анафазі, коли хромосоми розходяться до полюсів веретена, як наслідок, всередині ядра спостерігається структура, яка нагадує хрест (т. зв. хрестоподібний мітоз плазмодіофоромікотових): на полюсах ядра біля отворів ядерної оболонки розташовується хроматин, а латерально до осі веретена – по одному ядерцю.

Мітохондріальні профілі численні і мають трубчасті та пластинчасті кристи, які не перетягнуті при основі.

Джгутикові стадії представлені зооспорами з двома передніми гладенькими джгутиками нерівної довжини. Базальні тіла джгутиків орієнтовані одне до одного під кутом 40-60°, тобто їх розташування не повторює орієнтацію базальних тіл. У зооспорах на стадії підготовки до інфікування клітини рослини-господаря з'являється специфічна паличкоподібна органела, яка надалі розвивається у складний апарат проникнення в клітину-господаря – адгезорій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]