2. Колектив, як об’єкт соціально-педагогічного патронажу.

Формування індивіда здійснюється в умовах формальних колективів, де вони навчаються чи працюють. Процес їхнього виховання організовується у взаємодії з педагогами, наставниками. У формальному колективі індивідперебуває досить багато часу (від 5 до 7 годин протягом доби). Це дозволяє робити висновок, що виховна роль колективу є надзвичайно великою.

Насамперед необхідно з’ясувати ставлення його самого до колективу та окремих його членів. Важливо встановити, чи він задоволений своїм становищем серед них, як ставиться до їх успіхів і невдач. Це свідчить про те, які інтереси в нього є домінантними, про рівень сформованості його світогляду, нахили, потреби, мотиви діяльності, активність у межах формального колективу, участь у спільних культурно-спортивних заходах. Отже, адаптованість індивіда в колективі має два критерії: а) його поведінка в колективі, реальне становище, авторитет; б) задоволення собою, своїм становищем. Робиться висновок про ступінь налагодження стосунків індивіда з членами формального колективу з того, наскільки ці два критерії перебувають між собою в гармонії. Дуже шкідливим для підлітка чи юнака є становище, коли його авторитет завойований ціною підлабузництва, вислуговування, внутрішньої роздвоєності. Постійне напруження, характерне для цього стану, може призвести до емоційних зривів, конфліктів вдома, небажання продовжувати навчання, працювати, скоєння правопорушень.

Не менш важливим для виховання є з’ясування ставлення його до навчання чи праці. У цьому аспекті виникають питання: розумовій чи фізичній праці надає перевагу? Наскільки високою є його пізнавальна і громадська активність? Чи спостерігається зацікавленість окремими предметами? Якими є захоплення? Чи допускає пропуски занять без поважних причин? Чи є прогули в роботі? Важливими ці питання є тому, що зміна ставлення до навчання й праці свідчить про зміну мотивацій поведінки, потреб, інтересів і спрямованості особистості взагалі.

При вивченні формального колективу виявляють, хто з його членів має на неповнолітнього позитивний вплив, а хто – негативний. Це враховують в організації процесу виправлення підлітка чи юнака.

4. Соціально-педагогічний патронаж щодо неформальних об’єднань індивіда, його роль і місце у соціальній роботі.

Глибоке і детальне вивчення індивіда вимагає встановлення кола його друзів, з якими він спілкується, щоб визначити спрямованість їхньої поведінки та вплив на нього. Насамперед звертають увагу на те, хто є друзями вихованця: однокласники, учні, студенти, колеги по роботі, чи його поєднують інші спільні інтереси з ровесниками поза колективом. Наступний крок – з’ясування місця неповнолітнього в колі друзів. Встановлюється його авторитет серед них та хто з цього оточення має для нього найбільшу повагу. У подальшому вивченні звертають увагу на те, скільки часу проводить індивід з друзями, чи приділяє їм увагу в час, відведений на відпочинок. Постійно аналізують, позитивно чи негативно впливають такі стосунки з вихованцем на його соціалізацію.

Під час вивчення важливо встановити не тільки причину входження його в те чи інше неформальне об’єднання, а й те, що дають йому такі відносини: цікаве проведення вільного часу, психологічне розвантаження, утвердження себе чи самовираження.

Одним із найголовніших, найдієвіших факторів може бути позитивний вплив на них осіб протилежної статі. У виховній роботі часто доводиться стикатися із їх причетністю тією чи іншою мірою до ефективності виправлення ситуації. Це залежить від ступеня захоплення й від індивідуальності рис характеру самихклієнтів.

Для повного з’ясування оточення індивіда вивчають вплив вулиці, мікрорайону, ураховуючи об’єктивні та суб’єктивні чинники впливу. Помічено, що в окремих мікрорайонах (населених пунктах) злочинність молоді значно вища, ніж в інших. Негативними чинниками є: неблагополучні сім’ї, неодноразово суджені особи, неформальні групи антигромадського спрямування; місця (квартири, будинки, підвали) збору осіб, які ведуть аморальний спосіб життя, близькість розташування вокзалів, ринків, барів, дискотек.

На необхідність вивчення негативних факторів впливу за місцем проживання неповнолітнього вказують такі факти: а) правопорушники, які перебувають на обліку з приводу епізодичного вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, з діагнозом опійної наркоманії, алкоголізму, місцем вживання алкогольних напоїв, наркотичних чи токсичних речовин, як правило, називають квартири, будинки, близько розташовані до місця свого проживання; б) неповнолітні, які протягом випробувального терміну допускали дрібні правопорушення, за які притягались до адміністративної відповідальності, спільниками називають осіб, з якими їх об’єднують близькість проживання в одному мікрорайоні (будинку, на одній вулиці) або родинні зв’язки; в) більшість осіб, які вчинюють перші та повторні злочини, називають спільниками тих, які проживають неподалік.

Особливий негативний вплив мають на формування неповнолітнього правопорушника нічні заклади, неформальні об’єднання негативного спрямування, особи, які вживають наркогенні речовини, рецидивісти. Слід зауважити, що вони також не сприяють повноцінній організації процесу перевиховання умовно засуджених неповнолітніх.