Тема: поняття про фонему
Афони, система фонем, тиорія фонем:
3 ленгвістичний(функціональний) НАЙВАЗНІШИЙ
2 аспекти звуки мовлення фізичний і біологічний підкорються 3 найбиль важливому який функціональний, ці аспекти не збігаються.
Явища різні з окустичною та біологічною точок зору, можуть уленстичному відношеню престовлять єдину ціле, і навпаки явища блискі можуть мати різне соціальне соціально мови топто виконувати різні функції..
02.10.2012
Явища за 1 фіз 2 атик 3 лінгвіг. – різну форму
/s/ /q/ /maus/ mauQ/-РОТ
/N /ng/ /QIN/ - /QING/ -
РОЗРЫзненя та усвыдомлення нами окремих звуків мовленя відбувається тому що звуки протестовляютться в словах.
Приклад: /baeg/ назад baek/ -спина
А також у грамотичних формах слів
Приклад: /swim/ swaem/ плавать
/maen
Отже кожна може бути роскладина на окремі одиниці за допомогою яких відбувається розрізненя змісту. Таки одиниці називаються ФОНЕМАМИ.
Одна і та сама фонема може з’являтися в залежності від місце фонеми в слові а також від словосполучень.
/t/ - [t] tall
[To] twice
[Ti] tea
[T] tag
Lamp
Boll - /l/
Як найкоротша одиница української мови про те одна і та сама фонема, в кожному конкретному виподку звучить дещо інакше. В цьому випадку маімо справу з алофоном (відтінок фонеми)
Фонема – це абстракція, це результат абстрагування від усіх позиційних варіантів від усіх комбінаторних вариантов а також від індивідуальніх вимовляня даного звуку.
/р/ -/Рг/
/л/
/й/
/r/
Абстракція
В різних мовах різна кількість фонем
В українській мові 38 глос 6 приголс 32
В англійском 44 - голос 20 приголос 24
У вітчезнаному мовознавстві учення про фонему та іі відтинки Л.В. щербою. Він указував на те що відношеня між фонемою і іі відтінкам між загальним і частковим.
Він писав : цитата У ЖИВОМУ МОВЛЕНІ ВИМОВЛЯЄТЬСЯ НАБОГАТО БІЛЬШЕ НІЖ МИ ДУМАЄМО ЗВУКІВ, ЯКІ В КОЖНІЙ КОНКРЕТНІЙ МОВІ ОБЬЄДНУЮТЬСЯ У ЗНАЧНУ НЕВИЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ЗВУКОВИХ ТИПІВ, ЯКІ ЗДАТНІ ДЕФЕРЕНЦЮВАТИ СЛОВА І ІХ ФОРМИ ТОБТО СЛУГУЮТЬ ЦІЛЯМ ЛЮДСКОГО СПІЛКУВАННЯ. ТАКИ ТИПИ МИ БУДЕМ НАЗИВАТИ ФАНЕМАМИ А РІЗНІ ЗВУКИ ЩО ВИМОВЛЯЮТЬСЯ І ЯКІ Є ЧАСТКОВИМ ВІД ЗАГАЛЬНОГО БУДИМО НАЗИВАТИ ВІДТИНКАМИ ФАНЕМИ.
Виступаючи у мовленевому потоці у різних сполученнях кожна фонема зазвичай кілька відтинків які визначається правилами вимови і тим фанатичним оточним яке є у фанеми.
Ko So To
А оскільки у кожній мови свої правела то винекненя відтінки фонем в кожній мові своєми шляхами. Коли людина говорить вона здійснює у своєму мовленя відпроцівані у данному мовному колективі звички вимов. Носіі певноє мови здіснють той чи інший віттинок фонеми автоматично. Але зворотне мворотня або неправильно буде поміченя буде поміченя відхиленя від мов.
От же при вивчеі буть якої іноземноє мови треба звичано вівчати , і розбіратися в вітінкі фонем, тому що через нехтування цими правелами винукають мовленеві помилки , які поделяються на ?(
ФОНЕТИЧНА – фонема
(Фонема це мінімальна звукава єдині ця)
Фонематична помилка виникає тоді коли заміна однієї фонеми на іншоє впливає на зміст
Наприклад:
/Qr:/ /fri:/
/tri;/
Фонетична помилка надаэ вимови іншомовний акцент ускладню ці розуміння про те не спотворюючи інформацію.
16.10.12
Теорія фонем зародилася в Росіі іі основником був Іван де Куртене. Его ідеям невисточало послідовнювасті ппррро те не можно не до оцінювати его вклад в віченяю лінгвістики. Його наукову роботу можно поділити на 2 підходи
Морфологічний підхід. Він звернув увагу на те что одна і таже морфема только когут бить раз ниє звукі. В середені 19 сторічча.
Вчений увів новий термін ГОМОГЕНИ- це звуки які утворюють морфеми. Віділяв 2 типи гомогенів
Деморгентні- це варіанти одного і того же звуку які заржуть від фонетичних законів що діють у мові
Кореляти – це звуки які різні за характером різница не може бути пояснана за допомогою законі що діють у мові
2. періуд психологічний в кінці 19 сторічча.
Через те що в тей пір іуд (90 роуи 19 ст) в науці дуже богато психологіі. Бурде Борнедене і можлива така різка зміна підходу завадила йому теорію фонем.
Тепер віш стверджував що « звук мовленя це уявлена одиница це винахід учених а на справді існує сприннятя звуку, окремих індивідумих. ( це комплексне спиннятяч ортек рухів, в’язових відчутів, акустичне враженя»
Більше робіт було написано Російскими або Рольскими мовами. І саме церез це заподно Украінски вчені несмогли широко з його добутками. Теорія фанем набула популярності тільки після 28 року коли в Даніі прошов перший міжнародний лінгвістичний конгрес.
НА ЦЬМУ КОНГРЕСІ ПРІДСТАВИ СВОЮ ВЛАСНУ ТЕОРІЮ МОРФЕМ.
Дай обдаровочнім учнем Бурдане був Лев Шерба він продовжив роботу свого вчителя його можно умовно на 2 періуди.
Фонема - це найкоротше родове фонетичне сприйняття у певній мові. Яке може осоюціватися сигматична сприйняття. Фонеми слугують для розрідненя слів і можуть лехко відчленоовані від слів. Щербань наголошенв на того про те що фонеми мають певний ступень незалежності.
1 фонема сама по собі може моти значеня.
2 лементи сематичного прийняття часто осуюца з єлементами звукового сприйняття.
В російський мові в словах(пил гулял) минулого часу ( чашка, даша, книшка, ручка ) жіночного роду імеики однени. ЩЕРБА стверджував що історія розвитку фонем базується на розвитку фаноматичних варіантів. Щерба звернув увагу на важливість історічних досліджень у фонологіі.
Періуд : він переглянув свою теорію і тепер фонемою назіває звукові типи що можуть розрізнювати значеня і форму слів.
Зіндер і Матусевіч вони були учнями Щерби вони допродували і вдосконалили теорію щерби про фонем.
1 фонема це фонетична одиница яка може проявлятися у ряді варіантів. Це робить
2 всі можуть розпозновати фонеми у свої рідній мові.
3 ми узнаємо звуки в рідней мові навіть у незнаомих або вигодо них словах..
4 я би фонеми небули не залежнимми ми незмоглиб фонемами рідної мові передати іншамовні слова.
5 в рідній мрові можно створювати нові слова.
6 кожен може розибрати слова рідної мовви по фонемах навіть без контексту
7 слова можно проаналізовано фономатично, навіть без добору опозиціі до ньго.
Морфологічний напрямок
В цому напрямку працювали деякі учені Московскої школи наприклад Аванесов. Він вдосконалював морфалогічну еарію Бодуєна
Кербеничній підхід.
Шаумян він стверджував що фонему неможно відчувати через пряме спостереження – він гговорив що фонема це конструкт ее не можно але можно логічно на основі спостережуваних ознак.
Фернедант де сосюр – це сумма акустичних вражень і артеляційних рухів тобто тог шо чуємо і того що проявляємо які залежуть один від одного. Він обсалютно не звертав увагу на ленвинтичний сужет.
ПРАЙСКА Фонологічне школа.
Найвідотніший вчений є Трубецькой. Він в перше ознаемився з щербою. І виклав власні фономагічні погляди у ряді наукових праць.
Основними положень тереорій
Не одне і те само.
Він розлобив теорію фонологічних опоцій
Теорію архіфонеми.
Звертав увагу на що деякі опрозиціі можуть нейтралізуватися.
Фонема в позиції нетралізаціі назівається архі фонема.
Гіперфонемма – це різновид фонеми що обьеднує диференційне ознаки фонем у позиці нетрализаціі. Без можливості без різнення. <c`
Лондонска школа
Представники ла
Фонема це родина звукі певної мови які пов’язані за своїм характером і використовується таким чином що жодин з них ніколи не появляэться у слові у тому аспекті що і інщі.
Пізніше він розвинув нову теорію атомістичну теорію тому що фонеми він розбивав на атоми найменьши частини.
Амереканска фотична школа приставники Сапір Блюмфільд
Дадський кружок є Йелмслев.