Кількість спортсменів серед учнівської молоді в Європі

Держава	Дівчата	Юнаки
ІТАЛІЯ	37%	36%
ШВЕЦІЯ	33%	28%
ДАНІЯ	32%	24%
УКРАЇНА	28%	51%
ПОЛЬЩА	23%	34%
ЕСТОНІЯ	22%	37%
ЛИТВА	18%	34%

Приклад 6. Розглядається електронна таблиця з розв'язком задач на аналіз даних: вплив одного чи двох параметрів на результат, добір параметра для одержання відомого результату, задачі на оптимізацію та використання еле­ментів статистики. Можна продемонструвати розв'язу­вання таких задач: дослідження розв'язків лінійного та квадратного рівнянь, системи лінійних рівнянь з двома невідомими, розв'язування трансцендентних рівнянь, задач на оптимізацію тощо. Крім того, можна викорис­тати приклади задач, які входять до стандартної по­ставки табличного процесора MS Excel — файл Solvsamp.xls.

Після демонстрації можливостей використання електронних таб­лиць (причому доцільно, щоб ті самі або аналогічні за змістом задачі розв'язувались учнями на практичних заняттях) учням доцільно спо­чатку розповісти, а потім записати основні функції та призначення електронних таблиць.

Використання табличних процесорів дозволяє:

• створювати таблиці одноразового і багаторазового користування;

• вводити, редагувати, форматувати дані різних типів: текст, числа, формули;

• використовувати спеціальні розрахунки (математичні, статистич­ні, бухгалтерські й інші);

• опрацьовувати табличні дані за допомогою вбудованих функцій;

• автоматизувати розрахунки, причому зі зміною вхідних значень змінюються результати розрахунків, тому можна швидко одер­жати безліч різних варіантів розв'язків однієї і тієї самої задачі;

• будувати за даними електронної таблиці різні графіки та діаграми;

• поєднувати використання електронних таблиць з системами управління базами даних;

• знаходити та вибирати дані за певними критеріями;

• одержувати дані від інших програм та передавати їх до інших програм;

• за необхідності створювати текстові документи;

• друкувати дані та їх графічне подання;

• автоматизувати роботу з таблицями за допомогою макровказівок;

• проводити аналіз даних різними способами.

Для з'ясування призначення і особливостей електронних таблиць доцільно разом з учнями визначити суттєві та несуттєві ознаки цієї про­грами. Тут корисною може бути система запитань, яка наштовхне учнів на правильні міркування. Учні повинні пояснити, чому таблиці нази­ваються електронними і чим вони відрізняються від таблиць, які вико­ристовуються в текстовому редакторі. Важливо, щоб учні самостійно дали описове означення програми — редактора електронних таблиць або табличного процесора із зазначенням її можливостей.

Необхідно обговорити з учнями способи подання та кодування інформації в середовищі електронних таблиць. Питання використання оперативного запам'ятовуючого простору під час роботи з електрон­ними таблицями є також світоглядним і впливає на розуміння того, яка інформація зберігається в таблиці, а що і в якому вигляді може відо­бражатися на робочому листі електронної таблиці. При цьому доцільно повторити, спираючись на знання учнів, одержані при вивченні тексто­вого редактора, призначення буфера та можливостей його викорис­тання для опрацювання табличної інформації.

Ознайомлення з інтерфейсом табличного процесора

Наступним етапом роботи з редактором електронних таблиць може стати ознайомлення з інтерфейсом програми. Якщо при вивченні тек­стового редактора вдалося сформувати міцні знання учнів про елемен­ти інтерфейсу, особливо про інтерфейс програм, які входять до пакету програм MS Office, то вивчення матеріалу стосовно інтерфейсу редакто­ра електронних таблиць можна проводити як повторення, спираючись на малюнок, на якому відображено стандартні складові інтерфейсу прикладних програм. При цьому залишається пояснити призначення листів, звернути увагу на робоче поле табличного процесора та виді­лити основні об'єкти електронної таблиці: клітинка, таблиця, аркуш, файл, діаграма, карта (мал. 5.53). Кожний об'єкт має ім'я, набір влас­тивостей та для кожного з них в середовищі ЕТ існує набір операцій, які можна з ними виконувати.

Важливо, щоб учні засвоїли, що робочим полем табличного процесо­ра є екран дисплея, на якому вміст відповідної частини запам'ятовую­чого простору подається у вигляді прямокутної таблиці. Електронна таблиця поділена на рядки, стовпчики та клітинки, які називаються еле­ментами таблиці. Рядки і стовпчики таблиці мають позначення. Час­тіше за все рядки мають числову нумерацію (1,2,3,...), а стовпчики — буквені позначення (букви латинського алфавіту А, В, С, ...). Кожна клітинка має свою адресу, що складається з імені стовпчика і номера рядка, на перетині яких вона знаходиться, наприклад: Al, C13, F24, а також може мати ім'я, яке надається користувачем та відображається на екрані ліворуч від рядка введення. Крім того, кожна клітинка може мати свій вміст, який може розрізнятися за типом даних. Вміст клітинки можна редагувати та форматувати. Аналогічно можна змінювати фор­мат окремої клітинки — висоту, ширину, обрамлення тощо.

Практика показує, що якщо вчасно не звернути достатньої уваги на правила записування діапазонів клітинок (типу: А1:А8 тощо), то учні надалі при використанні формул сприймають знак «:» як позначення операції ділення.

Для закріплення знань можна запропонувати учням виконати вправи на знаходження за координатами та іменами вмісту клітинок та їх діапазону.

Наприклад, для таблиці 5.6 це можуть бути такі завдання:

1. Визначити вміст клітинок А1, В1, В4, А4, СЗ, F15.

2. Визначити тип даних, які зберігаються в клітинках А2:А15 (текст); ВЗ:В7 (числові константи — грошовий формат); СЗ:С7 (формули числового типу).

3. Змінити вміст клітинки В12 на 6, клітинки ВЗ — на 2,10; клітин­ки А1 — «Вартість проданого товару».

4. Виділити діапазон А2:А7 та скопіювати його вміст до аркуша 2.

5. Діапазону клітинок ВЗ:В7 надати ім'я ціна, клітинці В12 — ім'я курс.

Практика свідчить, що необхідно звернути увагу на поняття актив­ної клітинки — вона має рамку та фон її не маркується. При виділенні групи клітинок, одна з них також є активною — немаркованою. Якщо вчасно на цей факт не звернути увагу учнів, то вони намагаються при виділенні діапазону клітинок «зафарбовувати» їх усі без виключення, а цього зробити не можна. Крім того, обов'язково слід обговорити питан­ня мети маркування (синонім до слова виділення) групи клітинок. У цьому випадку вони вважаються окремим об'єктом, якому можна нада­вати ім'я та виконувати з ним певні дії.

Щоб не припуститися методичної помилки, слід звернути увагу на зміну зовнішнього вигляду курсора під час роботи з електронними таблицями. Учні повинні засвоїти, що зовнішній вигляд курсора зміню­ється залежно від операції, яка виконуватиметься користувачем.

Можна запропонувати учням поступово при вивченні матеріалу заповнювати таблицю з характеристиками різних видів курсору елек­тронних таблиць аналогічно до відповідної таблиці, яка використовува­лась під час вивчення текстового редактора (табл. 5.14).

Таблиця 5.14

Вигляд курсора	Розміщення		Дія
	У зоні тексту в рядку вве­дення		Набирання, виділення тексту або зміна місця положення курсору в рядку введен­ня або в клітинці під час її активізації
	На рядку меню, неактив­ному вікні, смузі прокрут­ки, панелі інструментів, під виділеною клітинкою чи діапазоном клітинок, на назві аркуша		Вибір вказівок чи аркушів, натискання кно­пок, переміщення виділених фрагментів клітинок за допомогою мишки
	Під виділеною клітинкою чи діапазоном клітинок		Копіювання виділених фрагментів кліти­нок при перетягуванні їх за допомогою мишки
	У довільному місці екрану після натискання кнопки Довідка або клавішів SHIFT+F1		Встановлення вказівника мишки на імені вказівки або на деякій зоні екрана і кла­цання лівою кнопкою з метою одержання розділу довідки для конкретного елемен­та
	У вікні довідки на підкрес­леному елементі		Клацання на підкресленому неперервною лінією елементі з метою одержання зв'я­заної з ним інформації або клацання лі­вою кнопкою мишки при курсорі, встанов­леному на підкресленому пунктиром еле­менті з метою одержання його означення
		Уздовж сторін, верхньої нижньої меж або кутів вікна діаграми, карти, вбудовано­го об'єкта або малюнка	Переміщення меж вікна, діаграми, кар­ти або вбудованого об'єкта чи малюнка вздовж вертикалі або горизонталі з ме­тою зміни розмірів вікна
		На маркері автозаповнювача (маленький чорний квад­ратик) в правому нижньому куті виділеного фрагмента таблиці	Використання функції автозаповнення
		На клітинках таблиці	Виділення клітинки чи групи клітинок для протягування за допомогою мишки, а також для активізації клітинок
		На діаграмах, картах, ма­люнках, вбудованих об'єк­тах	Переміщення з метою зміни місця по­ложення діаграм, карт, малюнків та вбудованих об'єктів
		На межі між стовпчиками та рядками в рядку з назвами стовпчиків та стовпчику з номерами рядків	Переміщення меж клітинок з метою зміни ширини стовпчика чи висоти ряд­ка
		На маркері відокремлення частин, на які поділено ро­бочий аркуш	Переміщення меж з метою зміни розмі­рів частин, на які поділено робочий аркуш

Ефективним методичним прийомом під час вивчення окремих компонентів табличного процесора може стати порівняння та аналогія, наприклад, із середовищем текстового редактора.

Слід підкреслити, що в текстовому редакторі найменшим об'єктом є символ, а в електронній таблиці — клітинка, тому і курсор набуває від­повідного вигляду при встановленні вказівника мишки на відповідну позицію. Для роботи із вмістом клітинки (текстом, числами, форму­лами, датами) в електронному процесорі існує спеціальний режим, при якому активізується рядок введення, в якому курсор набуває звичайного вигляду, як і при редагуванні тексту в текстовому редакторі.

Доцільно звернути увагу учнів на те, що існує певна аналогія між структурою електронної таблиці і структурою оперативної пам'яті ком­п'ютера. В обох випадках використовується принцип адресації для збереження і пошуку інформації. Відмінність полягає в тому, що в ОЗП найменшою одиницею, що адресується, є байт, а в електронній таблиці — клітинка. Вміст клітинки таблиці можна розглядати як змін­ну, а її позначення — як стандартне ім'я змінної (тобто Al, C5, G10 — стандартні імена змінних), крім того дозволяється надавати клітинкам й інші імена.

На екрані дисплея відображається не вся електронна таблиця, а лише її частина. Аналогічно в кожній клітинці може відображатися не повний її вміст, а тільки та частина, яка поміщається в клітинці з встановленими розмірами. При збільшенні розмірів клітинки її вміст можна відобразити повністю. Якщо ширина стовпчика менша за довжину тексту, який введено до клітинки цього стовпчика, то на екрані в клітинці відображається лише частина тексту, повний текст зберіга­ється в пам'яті. Його повністю можна побачити в рядку введення, коли клітинка активна, тобто курсор встановлено на неї. Якщо сусідня клі­тинка з правого боку порожня, то на екрані можна бачити весь текст повністю, але він частково зникає з екрану, якщо до сусідньої клітинки введено деяку інформацію. Все це обов'язково слід продемонструвати учням на конкретних прикладах.

У повному обсязі електронна таблиця зберігається в оперативній пам'яті комп'ютера, а екран можна вважати вікном, через яке корис­тувач має можливість переглядати окремі частини вмісту електронної таблиці (якщо вся таблиця не вміщається у вікні).

У табличному процесорі MS Excel реалізована можливість працюва­ти одночасно з кількома таблицями, розташованими на різних аркушах. Користувач може «гортати» ці аркуші, як у книжці.

На етапі вивчення особливостей інтерфейсу доцільно запропону­вати учням знайти спільні риси та відмінності інтерфейсів текстового редактора та табличного процесора. Такого типу завдання дозволяють активізувати розумову діяльність учнів і зацікавлюють їх під час вико­нання нестандартних задач з елементами дослідницької роботи.

На першому етапі слід навчити учнів виділяти клітинки, копіювати та переміщувати їх вміст. При цьому доцільно, щоб вправи містили конкретні завдання.

Щоб учні краще зрозуміли, якого типу інформація, в якій формі і як може зберігатися в електронних таблицях, доцільно запропонувати їм виконати завдання на введення до таблиці даних різного типу. Кожен учень при цьому має зразок таблиці, яку він повинен одержати в сере­довищі табличного процесора після введення відповідної інформації.

Наведемо приклад такої таблиці, яка містить підказку для учнів про параметри зміни формату вмісту клітинок (Табл. 5.15).

Таблиця 5.15