Завдання для підсумкової лабораторної роботи

1. Ввести з клавіатури текст за зразком:

Навчальний центр «Просвіта» свідоцтво № 8544

Видано Петренко Ірині Василівні в тому, що під час навчання в навчальному центрі «Просвіта» з 1.09.2001 по 30.06.2002 вона одержала такі оцінки (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

№	Тема	Оцінка
1.	Операційна система Windows	відмінно
2.	Пакет Microsoft Office 2000
	- текстовий редактор Word	відмінно
	- табличний процесор Excel	добре
	- СУБД Access	добре
3.	Комп'ютерні мережі і Інтернет	відмінно
4.	Комп'ютерна графіка	відмінно

Випускна робота — відмінно.

Одержала спеціальність — оператор ПК.

^{Місце для печатки}

Директор навчального центру «Просвіта» Васильов Г.О.

(підпис)

2 липня 2002 р.

2. Створити документ, зберегти його як шаблон та роздрукувати.

Творчі завдання і проекти

1. Оформити грамоту переможцю олімпіади з інформатики за довіль­ною формою.

2. Оформити довільну рекламну об'яву (формат аркуша А5).

3. Оформити афішу для кінотеатру.

Практика свідчить, що такий індуктивний метод вивчення можливо­стей використання середовища дає кращі результати, ніж традиційний для старшого шкільного віку — дедуктивний.

Для узагальнення знань учні після закінчення кожної вправи роз­повідають уголос алгоритм виконання завдання, яким вони користу­вались, обговорюють його з іншими учнями, а потім знаходять раціо­нальніший шлях. На лабораторній роботі їм пропонується самостійно виконати аналогічне завдання та письмово зробити узагальнений висновок. Перед виконанням завдання вчителю слід чітко сформулю­вати вимоги до оформлення висновку. Бажано, щоб у висновку не містилось конкретних назв вказівок, які використовувались при виконанні завдань, а речення були узагальненими. Це дає змогу засвоювати не конкретні вказівки конкретного редактора, а принципи виконання опе­рацій з текстами за допомогою спеціального середовища, яке постійно змінюється.

Молодшим школярам можна на одному комп'ютері показати прави­ла виконання конкретного завдання, а потім запропонувати самостійну роботу. Практика показує, що якщо учні раніше не залучалися до дослід­ницької роботи, то така методика повинна застосовуватися вчителем поступово, ускладнюючи самостійну роботу від завдання до завдання, а інколи доцільно допомагати учням при виконанні всієї вправи.

Такий підхід до вивчення текстового редактора дає можливість учням за необхідності перейти до опрацювання тексту в іншому анало­гічному середовищі.

§4.

Електронні таблиці і табличний процесор

Електронна таблиця (ЕТ)— сховище (частина запам'ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупно­сті даних різних типів. Електронна таблиця повинна розглядатися в шкільному курсі інформатики як об'єкт опрацювання, а табличний про­цесор — засіб опрацювання електронних таблиць. Під опрацюванням будемо розуміти аналіз даних, їх корекцію, синтез висновків, прийняття рішень, експерименти — все, що стосується дослідницької діяльності людини, яка використовує в своїй практичній професійній діяльності електронні таблиці і табличний процесор.

Електронна таблиця — це також «запам'ятовуючий» простір, спе­ціальним чином структурований для опрацювання даних, які там збе­рігаються, за допомогою програм табличних процесорів. Електронна таблиця може бути порожньою, тоді лише вказана її структура за допомогою табличного процесора, або зберігати певні дані в клітинках таблиці (у відповідних полях запам'ятовуючого простору) — числа, формули, тексти або інші об'єкти.

Програма для опрацювання електронних таблиць як і текстові та графічні редактори, належить до прикладного програмного забезпечен­ня загального призначення і знання можливостей використання такої програми та вміння виконувати в її середовищі основні операції з елек­тронними таблицями сьогодні є загальноосвітніми. Значна кількість професій потребують від потенційних працівників умінь працювати з табличною інформацією, опрацьовувати її за допомогою табличних процесорів.

Принципи, які можуть бути покладеними в основу методики вивчен­ня такої програми, багато в чому схожі на принципи, на яких будувалась методика вивчення текстових та графічних редакторів. До них можна віднести:

1. Використання індуктивного методу, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання електронних таблиць буду­ється від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил-алгоритмів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею.

2. Мотиваційне навчання, при якому кожна вказівка чи група пов'я­заних за змістом завдання вказівок спочатку демонструється на прикладах, пояснюється мета та необхідність їх введення.

3. Навчання через систему доцільних задач. Для кожної конкретної вказівки чи групи вказівок добирається система завдань з практично значущим і зрозумілим змістом для відповідної вікової групи учнів. Учні ознайомлюються з умовою завдання та самостійно шукають в середовищі потрібні вказівки для одержання результатів, при цьому вимоги до результатів виконання завдання (вигляд відформатованої таблиці, діаграма, результати обчислень тощо) учні одержують у надрукованому вигляді. Завдання полягає в тому, щоб із запропоно­ваної табличної інформації шляхом її опрацювання за допомогою табличного процесора одержати конкретні результати, тобто вико­ристовується дидактичний принцип навчання «за зразком» — орієн­товною основою дій.

4. Використання при проведенні практичних занять за комп'ютером завдань двох видів:

   • введення вхідних даних з клавіатури та подальше їх опрацювання в середовищі табличного процесора;

   • опрацювання заздалегідь введених до пам'яті комп'ютера таблич­них даних та аналіз одержаних результатів.

5. Використання наочних орієнтирів для контролю за результатами виконання завдань.

6. Використання навчальної допомоги різного рівня при використанні завдань для самостійного виконання.

7. Проведення лабораторних робіт комплексного характеру для закріп­лення знань та вмінь учнів в нових умовах.

8. Використання методу проектів для поглибленого вивчення можли­востей електронних таблиць.