5. Механізми ефективного стимулювання інноваційного підприємництва.

Завданнями економічного механізму стимулювання інноваційної діяльності вони вважають:

1. Формування економічної політики щодо використання новітніх технологій, напрямів і пріоритетів, а також їх підтримки.

2. Визначення реальних і перспективних джерел фінансових ресурсів, необхідних для реалізації перед бачених напрямків розробки та використання новітніх технологій:

− централізоване фінансування, державна підтримка;

− зовнішні та внутрішні інвестиції;

− кошти сектора домашніх господарств (населення);

− кошти банківської та фінансової системи (кредити, вільні кошти);

− інші джерела фінансових ресурсів.

3. Стимулювання і розвиток “венчурного підприємництва» як особливої форми фінансового капіталу.

4. Розробка конкретних відповідних етапам інноваційного процесу – економічних і правових підойм для стимулювання використання вже наявних, а також створення та впровадження перспективних технологій (через податки, кредити, відсотки, бюджет, ціни, мита, субсидії тощо).

5. З огляду на важливе місце матеріальних і трудових ресурсів у ресурсному забезпеченні створення новітніх технологій пропонується передбачати:

− прогнозний обсяг вітчизняних матеріальних ресурсів, що дозволить визначити внутрішні та зовнішні матеріальні ресурси, на які слід розраховувати в майбутньому при розробці та використанні новітніх технологій;

− підготовку та перепідготовку необхідних кадрів, які б відповідали потребам створення теоретичних основ розробки новітніх технологій, їх впровадження і практичного використання для виробництва нових товарів і надання послуг.

6. Суть середовища інноваційного підприємництва

Інноваційне середовище – система взаємозалежних факторів: політичних, правових, економічних, виробничих, технологічних, демографічних, географічних, ринкових, соціальних, культурних, екологічних, міжнародних, які сприяють розвитку інноваційного під-ва.

Іншим важливим чинником є державне стимулювання яке виражається у створення сприятливого середовища для виникнення та повноцінного розвитку інноваційного підприємництва, що здійснюєся за рахунок використання прямих та непрямих методів регулювання.

Сьогодні на виконавчому та законодавчому рівнях в україні створюється розробка нових проектів, програм із переважанням наступних напрямків:

-модернізація електростанцій

-нові та відновлювані джерела енергії,

- новітні ресурсозберігаючя технології

- машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей вир-ва

- розвиток високоякісної металургії

- нано-технології

-інформаційні технології

- телекомунікації

- вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, біотехнології

- транспортні системи: будівництво і реконструкція

- охорона і оздоровлення

- розвиток інноваційної культури

7. Життєвий цикл інноваційного продукту та інноваційної операції

Інноваційний процес – послідовність дій з ініціації інновацій, з розробки нових продуктів та інновацій щодо їх реалізації на ринку та подальшому поширенню.

Інноваційний процес містить 7 елементів, поєднаних у єдиному послідовному ланцюгу, що включає:

• постановка завдання інновації,

• маркетингові інновації,

• виробництво інновацій,

• реалізація інновацій,

• просування інновацій,

• оцінка ефективності витрат,

• поширення.

Життєвий цикл інновації – це певний період часу протягом якого інновація має активну життєву силу і приносить виробнику або продавцю прибуток чи іншу реальну вигоду.

Життєвий цикл нового інноваційного продукту складається з 7 етапів:

• Виробництво

• Вихід на ринок

• Розвиток ринку

• Стабілізація ринку

• Зменшення ринку

• Зниження

• Падіння

Життєвий цикл нової операції включає 4 стадії:

• розробка нової операції, та фіксування на документі

• застосування

• стабілізація ринку

• падіння

На стадії розробки операції проводиться робота з ініціації, пошуку ідей , фінансування виробником всіх витрат по розробці операції.

При розгляді життєвого циклу бізнес-операції слід розглядати моменти:операція фіксується на документі, що описує всю процедуру її виконання.

Операція реалізується у двох напрямках: всередині суб’єкта що розробив цю операцію та на ринку шляхом продажу операції іншим господарюючим суб’єктам.

Метою реаліз. Операції всередині госп.субєкта є одержання економічної вигоди у вигляді зменшення часу на проведення роботи, економії коштів.

Мета реаліз ззовні - отримання прибутку, підняття іміджу

Операції не патентуються, але представляють собою ноу-хау