
- •Історія виникнення підприємництва.
- •Еволюція поглядів на інновації та інноваційне підприємництво.
- •Теоретичне обґрунтування спрямованості розвитку інноваційного підприємництва.
- •Сутність інноваційного підприємництва.
- •Механізми ефективного стимулювання інноваційного підприємництва.
- •Суть середовища інноваційного підприємництва
- •Життєвий цикл інноваційного продукту та інноваційної операції
- •Зміст теорії прискорення.
- •Інноваційний потенціал та його оцінка.
- •Причини та джерела інноваційних ідей.
- •Необхідність і принципи розбудови моделі інноваційного розвитку економіки.
- •Сутність моделі інноваційного розвитку економіки.
- •Проблеми розбудови моделі інноваційного розвитку економіки України.
- •Місце і роль малого підприємництва в економіці.
- •Ознака розвитку малого підприємництва.
- •Основні напрями підтримки малого та середнього бізнесу (мсп).
- •Венчурний бізнес
- •Роль підприємця-новатора в економіці.
- •Стадії інноваційного підприємництва як бізнес-процесу.
- •Аналіз Закону України «Про інноваційну діяльність».
- •Різновиди бар’єрів, які впливають на інноваційну діяльність суб’єктів підприємництва в Україні та за кордоном.
- •Чинники успішності та невдач нововведень.
Аналіз Закону України «Про інноваційну діяльність».
Законодавче забезпечення інноваційної діяльності в Україні насамперед регулюється Законом України "Про інноваційну діяльність" (ВРУ від 04.07.02 №40/IV), де представлені термінологія та основні аспекти державного регулювання в сфері інноваційної діяльності, охарактеризовано правовий режим інноваційних проектів, продуктів, інноваційних підприємств та методологію їх державної реєстрації, а також особливості фінансової підтримки та міжнародного співробітництва в сфері інноваційної діяльності. У Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (№1316-IV/2003) визначаються організаційні, правові та фінансові засади функціонування та розвитку науково-технологічної сфери. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" (№443-IV/2003) створює правову базу для концентрації ресурсів держави на провідних напрямках науково-технологічного оновлення виробництва, забезпечення вітчизняного ринку конкурентною, наукомісткою продукцією та виходу з нею на світовий ринок. У Законі України "Про спеціальний режим діяльності технологічних парків" (№3333-IV/2006) визначено правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків. Також в даній сфері суспільних відносин діють Цивільний Кодекс України (глава IV "Право інтелектуальної власності"), Закони України "Про інвестиційну діяльність" (№1560-12), "Про наукову і науково-технічну експертизу" (№51/95-ВР), "Про власність" (№697-XII), "Про державне регулювання в сфері трансферу технологій" (№143-V), Указ Президента України від 30.12.2005 року №1873/2005 "Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій", Указ Президента України від 11.07.2006 року № 606/2006 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2006 року "Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України ", постанова Верховної Ради України "Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технологічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні" (№1786-VI). Відповідно до зазначених регіональних пріоритетів інноваційного розвитку в області формується перелік інноваційних проектів, що мають високу ступінь готовності до впровадження. Інформацію про інноваційний проект можна подати на електронну адресу invest@geko.voladm.gov.ua в головне управління економіки згідно форми, що додається.
Різновиди бар’єрів, які впливають на інноваційну діяльність суб’єктів підприємництва в Україні та за кордоном.
Недостатня компетентність суб’єктів інноваційної діяльності;
Не усвідомлення визначальної ролі інтелектуальної власності в розвитку економіки першими особами (урядовцями, керівниками наукових організацій і промислових підприємств)
Переважна кількість науковців не усвідомили важливість комерціалізації і не вміють комерціалізувати результати своїх досліджень
Похилий вік більшої частини науковців вищої кваліфікації (60-85 років)
Значна кількість талановитих науковців переорієнтувалась на виконання замовлень іноземних наукових центрів і компаній
Погіршився якісний склад науковців, які працюють в Академіях і університетах
Низька ефективність системи підготовки наукових кадрів
Науковці, як правило, спочатку отримують результати НДР, потім шукають шляхи для їх використання, а не навпаки
Науковці не володіють достатніми знаннями і уміннями для реалізації інноваційних проектів
За останнє десятиріччя змінилося співвідношення між фахівцями інженерного і гуманітарного профілю від 80:20 до 20:80
Нерозуміння науковцями кому і навіщо потрібні результати їх досліджень
Недостатнє фінансування інноваційної діяльності;
Недостатнє стимулювання суб’єктів інноваційної діяльності
Недостатній за обсягом і нераціональний за напрямами розподіл державного фінансування інноваційних проектів
Відсутня державна підтримка інноваційного бізнесу
Низький рівень науково-технічної бази наукових організацій
Незначний обсяг венчурного капіталу в Україні
Незначний внесок іноземного капіталу до інноваційної сфери України
Академія має недостатньо грошей на правову охорону результатів наукових досліджень
Недосконала нормативно-правова база інноваційної діяльності;
Відсутність державної інноваційної політики та стратегічних програм розвитку галузей економіки
Держава недостатньо стимулює інноваційну діяльність як у фінансовому, так і у організаційному плані
Неузгодженість законодавчо-нормативної бази, що регулює правовідносини у сфері інноваційної діяльності
Закони у сфері інноваційної діяльності деякі преференції технопаркам, що фактично не виконуються, і практично не надають преференцій малим інноваційним підприємствам
Заборона Антимонопольного комітету України на створення великих об’єднань
Відсутність ефективної інноваційної інфраструктури;
Деградація галузевих науково-дослідних інститутів
Несприятливість виробничої сфери до інновацій
Ліквідація на промислових підприємствах структурних підрозділів, що відповідали за інноваційну діяльність
Не сприйняття інновацій державними підприємствами монополістами
Відсутність економіко-правових механізмів впровадження науково-технічних розробок у виробництво
Відсутній механізм, що дозволяв би малому інноваційному бізнесу використовувати площі і наукове обладнання університету
Надмірно складний механізм створення технопарків
Університети не мають інноваційних підприємств, що займаються виробництвом інноваційної продукції
Ректори університетів не зацікавлені у створенні інноваційних підприємств
Відсутність на внутрішньому ринку попиту на інноваційну продукцію
Неготовність малих і середніх підприємств до сприйняття інновацій
Більшість академічних Інститутів і університетів мають статус неприбуткової організації, що суттєво зменшує можливість заснування ними інноваційних підприємств
Більша половина науковців академій і університетів орієнтована на виконання фундаментальних досліджень
Існує протиріччя між відносно довгим періодом реалізації інноваційного проекту (кілька років) і коротким терміном перебування урядовців при владі (один рік)
Значна частка ринку інновацій, на який працювали українські науковці, перейшов до Росії у зв’язку з розпадом СРСР
Неефективний інноваційний менеджмент.
Нерозуміння науковцями кому і навіщо потрібні результати його досліджень
Низька мотивація науковців університетів
Науковці не зорієнтовані на ринок
Переважна кількість робіт, що виконуються в академіях і університетах, закінчуються написанням звітів, що непридатні для подальшої розробки
Відсутність налагоджених контактів науковців у бізнес-середовищі
Відсутня зрозуміла для науковців схема комерціалізації результатів наукових досліджень
Спростився доступ до західних технологій, тому часто вигідніше купити за кордоном нову технологію, ніж розробляти самим
Іноді перспективну розробку блокує структура, для якої ця розробка містить загрозу
Серед науковців існує інерція мислення: «Держава виділяє гроші а ми за ці гроші створюємо нові знання»
Небажання державних службовців ризикувати приймаючи управлінські рішення в сфері інноваційної діяльності
Низька ефективність конкурсів щодо отримання фінансування НДР
Національна академія наук планує напрями наукових досліджень не орієнтуючись на ринок
Національна академія наук штучно монополізує результати досліджень
Вплив Світової організації торгівлі на інноваційне підприємництво.
Вплив непередбачених факторів на інноваційну підприємницьку діяльність.