
- •Загальні методичні вказівки
- •Оформлення виконаних робіт
- •Коротка інструкція з техніки безпеки
- •Лабораторна робота № 1 конструкція і характеристики комутаційних апаратів напругою до 1000 в
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 конструкція і характеристики комутаційних апаратів вище 1000 в
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 особливості конструкції і характеристики високовольтних вимикачів
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження схеми керування вимикачем
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 вивчення конструкції та випробування трансформаторів струму
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 вивчення конструкції та випробування трансформаторів напруги
- •1 Основні теоретичні положення
- •Відкритого трикутника
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вивчення конструкції та випробування пристроїв захисного вимкнення
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкції та випробування автоматичних вимикачів
- •1 Основні теоретичні положення
- •Мінімальної напруги
- •Та часткова селективність (б)
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Оформлення звіту
- •6 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
1 Основні теоретичні положення
Трансформатор струму – це електроапарат, призначений для зменшення первинного струму до значень, найбільш зручних для вимірювальних приладів і реле, а також для гальванічної ізоляції кіл вимірювання і захисту від силових кіл високої напруги.
Трансформатор струму (ТС) має замкнуте осердя 2 і дві обмотки: первинну 1 і вторинну 3 (рисунок 5.1).
Рисунок 5.1 - Схема увімкнення трансформатора струму
Первинна обмотка вмикається послідовно в коло струму I1, який вимірюється, а до вторинної обмотки приєднуються вимірювальні прилади, які обтікаються струмом I2.
ТС характеризується номінальним коефіцієнтом трансформації:
,
де
– номінальний первинний струм, А;
–
номінальний вторинний струм,
А.
Значення номінального вторинного струму ТС дорівнює 5 А і в окремих випадках становить 1 А (наприклад, при значній відстані між трансформатором струму і контрольно-вимірювальними приладами).
Коефіцієнт трансформації ТС не дорівнює відношенню кількості витків обмоток і може відрізнятися від останнього внаслідок похибки, яка обумовлюється наявністю струму намагнічування.
Розрізняють струмову і кутову похибки ТС.
Амплітудна струмова похибка визначається з виразу:
.
Кутова похибка δ визначається кутом між векторами первинного і вторинного струмів.
Величина похибки ТС залежить від його конструктивних даних: площі поперечного перерізу і діаметра осердя, магнітної проникності матеріалу осердя, кількості витків первинної обмотки.
В залежності від вимог випускають ТС з класами точності 0,2; 0,5, 1; 3; 10. Вказані цифри представляють собою значення струмової похибки у відсотках номінального струму при навантаженні первинної обмотки струмом 100-120% для перших трьох класів і 50-120% для двох останніх.
Також значення похибки ТС залежить від вторинного навантаження (опір приладів, проводів, контактів) і від кратності первинного струму по відношенню до номінального.
ТС класу 0,2 застосовуються для приєднання точних лабораторних пристроїв; класу 0,5 -для приєднання лічильників; класу 1 - для технічних вимірювальних пристроїв; класу 3 і 10 – для РЗ.
Струмові кола вимірювальних пристроїв і реле мають малий опір, тому ТС нормально працює в режимі КЗ.
Якщо розімкнути вторинну обмотку, то магнітний потік в осерді різко зростає. В цьому режимі воно може нагріватися до недопустимої температури, а на вторинній розімкнутій обмотці з'являться висока напруга, яка досягає десятків кіловольт.
З огляду вказаних явищ не дозволяється розмикати вторинну обмотку ТС при проходженні струму в первинній обмотці. При необхідності і зміни вимірювального пристрою або реле, попередньо замикається накоротко вторинна обмотка ТС.
За типом первинної обмотки розрізняють ТС одновиткові та багатовиткові.
Представником одновиткових ТС є ТПОЛ-10 (прохідний одновитковий з литою ізоляцією на 10 кВ). В цих трансформаторах струмоведучий стержень, який проходить через осердя, є одним витком первинної обмотки. Одновиткові трансформатори виготовляються на первинні струми 600А і більше. При менших струмах намагнічувальна сила первинної обмотки І1·w1 виявиться недостатньою для роботи з необхідним класом точності. ТС ТПОЛ-10 має два осердя, на кожний із яких намотана вторинна обмотка. Класи точності цих ТС: 0,5; 3; Р.
Осердя разом з обмотками заливаються компаундом на основі епоксидної смоли, яка після затвердіння утворює монолітну масу. Такий ТС має значно менші розміри, ніж трансформатори з фарфоровою ізоляцією, і має високу динамічну стійкість.
При струмах, менших 600А, застосовуються багатовиткові ТС типу ТПЛ, в яких первинна обмотка складаєтвся із декількох витків, кількість яких визначається необхідною намагнічувальною силою. На струми 10-100А ТС можуть виготовлятися підсиленими, тобто мають підвищену динамічну стійкість (ТПЛУ).
ТС типу ТОЛ-10 (опорні) випускаються для комплектації ЗРП на струми 30-1500 А і виконують одночасно роль опорних ізоляторів, до яких кріплять шини.
На великі номінальні первинні струми застосовують ТС, в яких роль первинної обмотки виконує шина, яка проходить крізь трансформатор.
В установках 10 кВ на номінальні струми 2000-5000А застосовуються прохідні трансформатори струму ТПШЛ. Трансформатори ТШЛ можуть застосовуватися при напрузі до 24 кВ і струмах до 24 000 А.
Для зовнішнього встановлення випускаються ТС опорного типу в фарфоровому корпусі з паперово-масляною ізоляцією типу ТФН. Обмотка такого ТС виконана вісімкового типу: є одне осердя з обмоткою класу 0,5 і два-три осердя з обмотками для релейного захисту класу Р.
Чим вища номінальна напруга ТС, тим важче здійснити ізоляцію первинної обмотки, тому на напругу 330 кВ і більше виготовляються трансформатори струму каскадного типу (ТФНК).
В установках 35 кВ і більше широко застосовуються ТС, які вмонтовані у високовольтні вводи силових трансформаторів або бакових оливних вимикачів. При невеликих первинних струмах клас точності цих ТС становить 3 або 10. При первинних струмах 1000-2000 А можлива робота в класі 0,5.
Вторинні обмотки ТС мають відпайки, які дають можливість регулювати коефіцієнт трансформації у відповідності з первинним розрахунковим струмом.
Крім розглянутих типів ТС, випускаються спеціальні конструкції для РЗ: ТС з нульовою послідовністю ТИП, ТНПШ, ТЗ, ТЕП; швидконасичувальні - ТКШ; трансформатори для поперечного дифзахисту генераторів ТШЛО, з розбірним осердям для монтажу без розбирання шин і кабельних приєднань.
Сучасна електротехнічна промисловість освоїла випуск ТС підвищеної точності на напругу 0,4 кВ, в яких осердя виконане з високоякісної електротехнічної сталі або з спеціальних магнітних матеріалів, що допускають велику індукцію магнітного поля. Клас точності таких ТС становить 0,2, а ізоляція виконана з кремнійорганічної гуми, яка стійка до нагрівання і має хороші діелектричні властивості.