Мінімальної напруги
Незалежний розчеплювач (рисунок 8.4) призначений для дистанційного вимикання автоматичного вимикача модульної серії. Конструктивно він є електромагнітом, що через важіль діє на механізм незалежного розчеплення автоматичного вимикача.
Рисунок 8.4 – Схема вмикання незалежного розчеплювача
Додатковий контакт стану та аварійної сигналізації (рисунок 8.5) забезпечує одержання інформації про стан електричного кола навантаження.
Модуль „Контакт стану” сигналізує про стан вимикача: „Увімкнено” чи „Вимкнено”. Перемикання контактів відбувається навіть при утримуванні руків’я вимикача в увімкненому положенні та вимкненні надструмів.
Рисунок 8.5 – Схема вмикання контактів стану (а) та аварійної сигналізації (б)
Використовують світлову або звукову сигналізацію стану автоматичного вимикача. Сигнал стану виводять на передню панель електрощита або на центральний пульт керування.
Модуль „Контакт аварійної сигналізації” інформує про положення механізму зведення автоматичного вимикача. Після встановлення модуля в зачеплення з механізмом вимикача і при першому зведенні руків’я керування вимикача перемикаються контакти стану, що залишаються в такому положенні і при ручному вимиканні. Перемикання відбувається тільки при спрацюванні автомата від надструмів. Як правило, модуль має кнопку „ТЕСТ” для його перевірки.
Обмежувальна здатність автоматичних вимикачів означає, що при збільшенні струму внаслідок КЗ електромагнітний розчеплювач розриває силове коло протягом першого півперіоду струму, тому струм КЗ не встигає зрости до усталеного значення.
Після виникнення КЗ починається зростання струму, при осягненні значення струму спрацювання електромагнітного розчеплювача починає спрацьовувати механізм миттєвого розчеплення. Через певний проміжок часу починають розмикатися силові контакти. В процесі їх розмикання виникає електрична дуга, яка вносить додатковий активний опір в силове коло і який збільшується по мірі розмикання контактів. Тому протягом півперіоду струм спочатку досягає максимуму, а потім починає спадати, при переході через нуль дуга гасне і коло стає розімкнутим. Таким чином фактичний струм КЗ в колі з автоматичним вимикачем є меншим від розрахункового. Обмежувальна здатність автоматичного вимикача тим краща, чим більша його швидкодія.
Обмежувальна здатність розглядається у двох аспектах: обмеження пікового значення струму КЗ (отже й електродинамічних зусиль); обмеження енергії, що виділяється в колі з моменту виникнення КЗ і до моменту розриву контактів (зменшення нагріву ізоляції при КЗ). В документації на автоматичні вимикачі наводяться обмежувальні характеристики (рисунок 8.6) та криві пропускання енергії (рисунок 8.7).
Рисунок 8.6 – Обмежувальні характеристики вимикачів серії ВА88: İр – пікове значення фактичного струму;
Іs – розрахунковий діючий струм КЗ
Рисунок 8.7 – Криві пропускання енергії вимикачів серії ВА88
Під селективним захистом розуміють здатність системи так працювати, щоб у разі виникнення аврії в радіальній ланці послідовно розташованих автоматичних вимикачів вимикався тільки той автомат, який розташований першим від об’єкта А – причини аварії (рисунок 8.8).
Наслідки неселективного вимикання ліній електропостачання можуть мати важкі наслідки (наприклад вимкнення всього механічного цеху через КЗ кабелю до одного верстату).
Залежно від характеру приєднаних до мережі об’єктів до селективності захисних пристроїв ставлять ставлять строгі або помірковані вимоги.
Рисунок 8.8 – Захист об’єкту автоматичними вимикачами
Причини аварій можуть бути різні: несиметрія навантаження по фазах, недопустиме перевантаження або зниження напруги, поява струмів витоку на землю тощо, тому захист об’єкту забезпечується комплексом захисних пристроїв.
Найважливішим є забезпечення селективності захисту від надструмів, спричиннених перевантаженням, КЗ та вмиканням обладнання.
Розрізняють повну і часткову селективність.
Повною селективність є тоді, коли при удь-яких струмах першим спрацьовує автомат, розташований ближче до аварійного об’єкта (рисунок 8.9 а).
Частковою селективність є тоді, коли найближчий до місця аварії автомат спрацьовує лише тоді, коли надструми не перевищують визначеного рівня (рисунок 8.10 б).
Рисунок 8.9 – Повна селективність захисту (а)