Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка_Г.Ф..doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
191.49 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

ІСТОРІЯ держави та права зарубіжних країн

Одеса – 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

ІСТОРІЯ держави та права зарубіжних країн

Методичні матеріали

для самостійної роботи студентів-заочників

Одеса – 2010

Методичні матеріали підготувала кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Кязимова Галина Хадирівна.

Методичні матеріали ухвалено кафедрою українознавства ОНМУ 31 травня 2010 р. (протокол № 11).

Рецензент: к. і. н., доцент кафедри українознавства ОНМА Гусєва С. О.

Шановний студенте!

Враховуючи специфіку форми навчання пропонуємо для опрацювання програму з дисципліни, яка вивчається.

Виходячи з того, що опанування історично – правовою наукою неможливе без оволодіння спеціальною термінологією, хронологією подій та знань про історичних діячів, рекомендуємо звернути увагу на запропонований обов’язковий науково-довідниковий апарат.

Для самоконтролю подаємо перелік питань, які базуються на програмі навчального курсу.

Бажаємо успіхів!

Програма дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн”

1. Мета та призначення.

Основною метою дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн” є опанування проблем історичного минулого людства, загальних та специфічних процесів розвитку та розпаду країн, формування та трансформації правових інститутів. Дисципліна вивчає досвід, як позитивний, так і негативний, світових держав, невеликих країн, які зуміли зробити якісний стрибок у своєму розвитку, допомагає побачити закономірності та специфіку розвитку державно – правових процесів протягом віків.

2. Задачі вивчення дисципліни.

Історія держави та права зарубіжних країн – предмет гуманітарного загальноосвітнього курсу, його вивчення відповідає завданням гуманізації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, сприяє здобуттю необхідних для інтелігента обсягу і рівня загальноісторичних, правових та загальнокультурних знань, забезпечує орієнтацію в історично – правовому просторі.

Засвоєння цього курсу також допомагає студентам самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, зрозуміти своє місце в історії і значення для суспільства своєї професійної діяльності до якої вони готуються. І, що особливо важливо, сприяє становленню фахівців – майбутніх інтелектуалів з універсальною загальноосвітньою та загально гуманітарною підготовкою.

3. Зміст дисципліни

Тема: 1. Походження держави та права. Держава та право Стародавнього Сходу

Загальна характеристика держав Стародавнього Сходу; утвердження та розвиток держав Месопотамії, суспільний лад та державний устрій Стародавнього Вавилона; загальна характеристика “Законів Хаммурапі”. Суспільний лад та державний устрій Стародавнього Єгипту; джерела та характерні риси права.

Терміни та історичні особи

Закони Хаммурапі – укладені приблизно у 1760 р. до Р.Х. у Вавилоні з метою встановити тут єдині правові та соціальні норми, залагодити гострі соціальні суперечності, зміцнити царську владу, оберігати моральність суспільства.

Шумер, Аккад, Вавілон – стародавні країни Месопотамії.

Рамзес ІІ – один з найсильніших фараонів ХІХ династії, який царював 67 років; при ньому класично оформився культ фараону

Аменхотеп ІV (Ехнатон) – фараон ХVІІІ династії, який провів велику релігійно-політичну реформу, суть якої було проголошення єдиним божеством Атона (Сонця), а фараона його сином. Але реформа не мала підтримки у суспільстві і після смерті Ехнатона було відновлено загальнодержавний культ Амона (1419 – 1400 рр. до Р.Х. ).

Деспотія – форма державної влади переважно Стародавнього Сходу, коли правитель мав вищу законодавчу владу, був верховним воєначальником, суддею, жерцем, видавав закони і проголошував себе намісником бога.

Епоха будівництва пірамід – Стародавнє Єгипетське Царство, у добу якого була досягнута максимальна централізація влади, фараон був проголошений божеством.

Номи – адміністративно-територіальна одиниця Стародавнього Єгипту, у др. пол. IV тис. до Р.Х., яка свідчила про появу тут державності.

Ж.-Ф. Шампольйон – французький лінгвіст (1790 – 1832 рр.), який знайшов ключ до дешифрування староєгипетського письма та став батьком єгиптології.

Закони Шульги (2093 2046 рр. до Р.Х.) – найдавніші з відомих правових актів Месопотамії.

Хронологія подій

450 – 451 рр. – до Р.Х. – створення Законів ХІІ таблиць, які узагальнили звичаєве право.

ІІІ тисячоліття до Р.Х. – ІV століття до Р. Х. – час існування Стародавнього Єгипту.