2.3.3 Кузов
Кузов кар’єрного автосамоскида (рис. 4.) являє собою зварену металеву платформу з міцних і абразивно стійких матеріалів, які зазнають значних динамічних та абразивних навантажень від гірської маси ,а також інших матеріалів транспортування.. Найбільш поширена U-подібна форма кузова, яка забезпечує зниження висоти і центру тяжіння автомобіля. Кузов спирається на раму через гумові амортизатори.
Розділ 3 Автомобільні дороги
За умовами експлуатації автомобільні дороги поділяються на постійні і тимчасові. До постійних належать дороги, які прокладаються на довготривалий термін і мають спеціальне покриття. До тимчасових належать дороги, які періодично переміщуються.
Автомобільна дорога (рис. 10) складається із земляного полотна (1), дорожнього покриття (2), яке формує проїзну частину, і водовідвідних канав (3), захисних тумб (5).
Ширина земляного полотна складається із ширини проїзної частини і двох обочин (4). Ширина проїзної частини для односмугового руху складає:
;
для двосмугового руху:
,
де A – габаритна ширина автомобіля;
b=0,4-1 м – ширина смуги;
b
з=0,7-1,7
м – зазор між зустрічними машинами.
Дорожне покриття вибирається в залежності від інтенсивності руху, терміну служби, кліматичних умов і т. ін.
а)
б)
|
Рисунок 10 - Поперечний профіль автодороги:
а – тимчасової; б – постійної.
1-земляне полотно; 2-дорожне покриття; 3-водовідвідний кювет;
4-обочина; 5-захисна тумба.
Розділ 4 Екологія автомобільного транспорту
До негативних чинників (рис. 11.), які спричиняє автомобільний транспорт на навколишнє середовище належать: шум, загазованість повітря, забруднення прилеглої до дороги смуги шкідливими речовинами, що містяться у відпрацьованих газах автомобілів.
Рисунок 11- Вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище
Найбільш поширеними забруднюючими речовинами (табл.5.) у викидах автомобільного транспорту є оксид вуглецю та вуглеводні, частка яких різко зростає при роботі двигуна на малих обертах, при старті або збільшенні швидкості; сполуки свинцю, які використовуються в якості домішок бензину; оксиди азоту. Склад викидів дизельних двигунів відрізняється від бензинових. У дизельному двигуні відбувається більш повне згоряння палива, менше окислюється вуглець і утворюється менше неспалених вуглеводнів. Але, разом з цим, за рахунок нестачі повітря в дизелі
утворюється більша кількість оксиду азоту. Дизельні двигуни, крім того, викидають сажу.
Серед хімічних речовин, які виділяються з гуми шин є продукти деструкції каучуку; ароматичні вуглеводні – бензол, ксилол, стирол, аліфатичні аміни; сірководень, формальдегід, феноли, діоксид сірки; вуглеводи неароматичного ряду. Токсичні властивості проявляють всі перераховані в таблиці 2 хімічні сполуки, продукти їх перетворення і взаємодії. На рис. 12 наведена порівняльна характеристика хімічних речовин, що виділяються з гуми шин і викидів двигунів.
Таблиця 2 - Групи хімічних сполук, що виділяються із шин
Назва групи |
Кількість речовин
|
Клас небезпеки |
Бензопірени |
14-15 |
1-3 |
N-нітрозаміни |
3-4 |
1-3 |
Аміни аліфатичні і ароматичні |
5-8 |
2-3 |
Вуглеводні алкілароматичні |
20-25 |
2-3 |
Вуглеводні сірковмісні |
5-8 |
2-3 |
Вуглеводні галогеновмісні |
3-5 |
2-3 |
Феноли |
1-3 |
2 |
Альдегіди і кетони аліфатичні |
10-15 |
2-4 |
Спирти і кислоти аліфатичні |
3-6 |
2-4 |
Ефіри алкілароматичні |
3-6 |
2-4 |
Олігомери |
1-3 |
2-4 |
Вуглеводи циклоаліфатичні |
15-20 |
3-4 |
Вуглеводи аліфатичні неграничні |
15-18 |
3-4 |
Вуглеводи аліфатичні насичені |
25-30 |
4 |
Інші |
5-10 |
2-4 |
Рисунок 12- Порівняльна характеристика хімічних речовин, що виділяються з гуми шин і викидів двигунів.
Проблема загазованості повітря автотранспортом постала особливо гостро останнім часом. У зв’язку з цим були затверджені євростандарти щодо токсичності вихлопів автомобілів (табл.3).
Таблиця 3. Євростандарти на токсичні викиди
СО – оксид вуглецю; СН – вуглеводні; NOx – оксид азоту.
Стандарт |
Рік введення стандарту |
Вміст викидів у вихлопних газах |
|||||||
Одиниці виміру |
Бензинові двигуни |
Дизельні двигуни |
|||||||
CO |
CH |
NOx |
Тверді частки |
CO |
CH+NOx |
Тверді частки |
|||
Євро-0 |
1988 |
г/км |
2,7 |
0,55 |
0,45 |
0,56 |
2,5 |
1,5 |
0,4 |
Євро-1 |
1993 |
г/км |
2,5 |
0,4 |
0,35 |
0,36 |
1,5 |
1,1 |
0,25 |
Євро-2 |
1996 |
г/км |
2,2 |
0,5 |
0,25 |
0,2 |
1,0 |
0,8 |
0,1 |
Євро-3 |
1999 |
г/км |
2,3 |
0,2 |
0,15 |
0,15 |
0,64 |
0,56 |
0,05 |
Євро-4 |
2005 |
г/км |
1,0 |
0,1 |
0,08 |
0,1 |
0,5 |
0,3 |
0,025 |
Євро-5 |
2008 |
г/км |
1,0 |
0,075 |
0,06 |
0,005 |
0,5 |
0,2 |
0,05 |
Тип двигуна автомобіля |
Вихідне джерело енергії |
Ефективність переробки, доставки та заправки (сумарно),% |
Пройдена відстань на одиницю палива |
Енергетична ефективність автомобіля, Км/МДж |
Повна енергетична ефективність, Км/МДж |
Двигун на природному газі |
Природний газ |
86% |
17.5 км/кг |
0.39 |
0.32 |
Водневі паливні елементи |
Природний газ |
61% |
84 км/кг |
0.7 |
0.43 |
Дизельний двигун |
Нафта |
90.1% |
17.2 км/л |
0.47 |
0.42 |
Бензиновий двигун |
Нафта |
81.7% |
14.2 км/л |
0.46 |
0.38 |
Гібридний автомобіль |
Нафта |
81.7% |
17.3 км/л |
0.56 |
0.46 |
Електро |
Природний газ |
52.5% |
151 км/Вт г |
1.84 |
0.97 |
Енергоефективність автомобіля залежить від типу двигуна та виду палива (табл. 4)
Таблиця 4. Енергоефективність автомобіля
