7. Фірми консигнаційної торгівлі

Консигнація — форма комісійного продажу товарів, при якій їхній власник (консигнант) передає комісіонеру (консигнаторові) товар для продажу зі складу останнього, тобто надає товар у розпорядження комісіонера на визначений час для реалізації.

У консигнаційній торгівлі взаємодія сторін складається таким чином:

• вивчення кон'юнктури зовнішнього ринку;

• набір товарів для консигнації;

• підписання договору консигнації.

Консигнатор, по суті, є комісіонером по зовнішньоторговель­них операціях, з тією лише різницею, що здійснює продаж това­ру за ціною, установленою консигнантом. Право власності на товар, що надійшов на склад посередника, залишається за влас­ником (експортером) до того моменту, поки цей товар не буде ким-небудь куплений.

Договір консигнації дає консигнаторові можливість активно­го впливу на рівень цін реалізації товару на ринку. При досить активному збуті товарів консигнант може бути зацікавлений у тому, щоб підняти рівень цін реалізації товару і підвищити екс­портні ціни, у тому числі і на товари, що вже знаходяться на складі консигнатора. Право активного впливу на ціни слід обумовлюва­ти в консигнаційній угоді. Крім того, це право може бути реалі­зоване консигнантом, якщо угода передбачає виплату винаго­роди у вигляді відсотка із суми продажу, а не як різницю цін. Будь-яке підвищення консигнантом цін реалізації анулює зобо­в'язання і гарантії консигнатора щодо безповоротності товару.

Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути консигнантові на умовах консигнації. Власне кажучи, при консигнації експортер кредитує посередника на се­редній термін реалізації товару.

Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження за консигнантом права власності на товари до їхньої реалізації по­купцям. Однак це право не гарантує одержання платежів за про­дані товари. Оскільки платежі за товари, які продаються з консиг­наційного складу, повинні переводитися консигнантові згідно з мірою реалізації' товарів покупцям, найбільш зручними є кален­дарні платежі по відкритому рахунку з наданням консигнатором банківської гарантії на середню суму реалізації товару за 2-3 уста­новлених для розрахунків календарних днів періоду. У разі простро­чення платежу понад установлений календарний термін консигнант має можливість з'ясувати причину затримки і за необхідності ви­лучити товар у консигнатора, а також покрити за рахунок залишку гарантії заборгованість щодо прострочених платежів.

Консигнатор зобов'язаний у погоджений з експортером термін вчасно поставити на консигнаційний склад конкретний товар. Витрати щодо збереження товарів на закордонному складі консигнатора несуть* експортери. За всі послуги (доставка, прий­мання, зміст, передпродажна підготовка, інформаційне забезпе­чення, реклама й ін.) фірма консигнаційної торгівлі одержує ко­місійну винагороду.

У консигнаційній торгівлі важливе значення має повернення непроданого товару — це додаткова відповідальність консигна­тора, погоджена обома сторонами. Консигнація може бути:

а) поворотною (непроданий товар цілком повертається влас­нику);

б) частково поворотною (власнику повертається визначена частина непроданого товару);

в) безповоротної (консигнатор закуповує весь непроданий товар).

Однак завжди варто мати на увазі, що ні частково поворотна, ні цілком безповоротна консигнація не вирішує проблем гаран­тованого збуту товару на ринку. При вирішенні питання про по­вернення товару, що знаходиться на консигнації , варто орієнту­ватися на те, що доцільність повернення може бути виправдана, якщо знижка, необхідна для реалізації товару, перевищує под­війну суму витрат на його повернення і митне оподаткування.

На практиці до послуг фірм консигнаційної торгівлі вдаються при експорті товарів широкого вжитку (автомобілів, холодиль­ників, меблів і ін.), а також машин, устаткування, запасних час­тин, вузлів, коли хочуть використовувати сприятливу кон'юнкту­ру міжнародного ринку, фактор часу (з погляду ефективності комерційної справи) чи постачання обумовлюється обставина­ми, що склалися в комерційно-господарській діяльності суб'єкта товарного ринку.