Міністерство освіти і науки, молоді та сорту України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Реферат
З дисципліни «Історія української культури»
Тема :
«Параолімпійські ігри в Україні в кінці ХХ - на початку ХХІ»
Виконав:
Студент 1-ого курсу
ФТФ,ТД-12-1
Татаринов К.А.
Перевірила: асистент кафедри
української історії та етнографії
Коломоєць О. Ю.
м. Дніпропетровськ
2012р.
Список літератури
http://pedpresa.com/blog/32-sportsmeny-dnipropetrovschyny-predstavlyatymut-ukrajinu-na-hiv-litnih-paralimpijskyh-ihrah-u-londoni.html;
http://www.bagnet.org/news/sport/191602;
http://referaty.com.ua/ukr/details/5009;
http://ua.textreferat.com/referat-747-3.html;
http://works.tarefer.ru/90/100010/index.htmlкнига ;
Книга «Кураїна на межі тисячоліть (1991-2000рр.)
Литвин В.М.»
Зміст
Вступ……………………………………………………………………...4
Історія пара олімпіади………………………………………………..5
Її становлення…………………………………………………………..6
Розвиток параолімпійського руху в Україні…………………….7
Україна в зимових Параолімпійських іграх…………………….11
Розвиток параолімпійського руху в Дніпропетровську…….15
Висновок………………………………………………………………..16
Вступ
У своєму рефераті я поставив за мету дізнатися, що представляють собою Параолімпійські ігри. Багато років тому розпочалися Олімпійські змагання і через кожні чотири роки вони все повторювались та повторювались. Кожна країна світу входила в азарт, тому що хотіла, щоб її народ привіз з цього чемпіонату якомога більше медалей. Будь-яка людина бажала пройти через цей етап ейфорії, хотіла отримати винагороду, світову славу та довести всім, що вона чогось варта у нашому середовищі. Тобто Олімпійські ігри – це були ворота у світ самовдосконалення. З кожними чотирма роками країн-учасників ставало все більше, залежно від цього також зростала конкуренція і тому важко було достигнути успіху.
Але все ж таки займати Олімпійський престол хотіли не тільки спортивні та здорові люди, а й ті, які народилися на цей світ з фізичними вадами, в яких були поражені органи зору, слуху або були інші недоліки. І вже через декілька століть спортивні організації дали можливість і їм позмагатися між собою. Вони створили для них Параолімпійські ігри. Перемога у цьому турнірі означала для людей все. Ви навіть уявити собі не можете, яке щастя вони отримують, коли виходять на п’єдестал пошани, тому що вони знають, який великий та тернистий шлях пройшли, які перешкоди вони пройшли, але не зламались. Як казала Марія Кюрі: «Основное правило — не дать сломить себя ни людям, ни обстоятельствам». Я гадаю, що вона має раю, тому що кожна людина повинна жити своїм життям, а не тим, що кажуть тобі інші!
І все ж таки, що таке Параолімпійські ігри у вузькому значенні?
Параолімпійські ігри — міжнародні спортивні змагання для людей із обмеженими фізичними можливостями.
Історія параолімпіади
Появу видів спорту, в яких можуть брати участь інваліди, зв'язують з ім'ям англійського нейрохірурга Людвіга Гутмана. Під час Другої світової війни на базі Сток-Мандевильського шпиталю в англійському місті Ейлсбері він заснував Центр лікування спинальних травм. Переборюючи споконвічні стереотипи стосовно людей з фізичними недоліками, Людвіг Гутман стверджував: "Важливо не те, що загублено, важливо те, що залишилося". Відповідно до цієї концепції він увів спорт у процес реабілітації військовослужбовців із травмами спинного мозку. Група інвалідів, що уперше за всю історію спорту взяла в руки спортивне спорядження, складалася з 16 паралізованих чоловіків та жінок, що були військовослужбовцями. Відбулося це 28 липня 1948 року в госпіталі Сток-Мандевиль, де були проведені перші змагання зі стрілянини з луку для спортсменів на колясках. Дата початку змагань символічно збігалася з часом відкриття Олімпійських Ігор у Лондоні. У 1956 році Людвіг Гутман формує хартію спортсменів та основи, на яких далі буде розвиватися спорт людей з фізичними недоліками. "Ціль Сток-Мандевильських Ігор, - писав Гутман, - об'єднати паралізованих чоловіків і жінок з усіх частин світу в міжнародному параолімпійському русі, і нехай спорт вдихне надію, підбадьорює тисячі паралізованих". Символічно, що під час проведення Олімпійських Ігор у Мельбурні (Австралія), Сток-Мандевильскі ігри були нагороджені Кубком Фернлі. Почесний приз вручається організації, що досягла значних успіхів у популяризації олімпійського руху.