Зміст навчальної дисципліни «Документознавство» (осінній семестр) Змістовний модуль 1. Загальні основи документознавства

Тема 1. Теоретичні основи курсу «Документознавство»

Поняття «документознавст­во». Об’єкт, предмет, основні завдання курсу «Документознавство», напрями наукових досліджень.

Загальна характеристика взаємозв’язку документознавства з іншими дисциплінами. Вза­ємозв’язки документознавства з спорідненими науковими дисциплінами: архівознавством, діловодством, документною лінгвістикою, правознавством. Взаємозв’язки документознавства з суміжними науковими дисцип­лінами інформаційного циклу: інформлогією, теорією комунікацій, бібліоте­кознавством, інформатикою, бібліографознавством, книгознавством, му­зеєзнавством. Взаємозв’язки документознавства з допоміжними історичними дисцип­лінами: дипломатикою, кодикологією, текстологією, палеографією, сфрагістикою, архео­графією тощо.

Основні групи джерельної бази курсу «Документознавство». Основні нормативно-правові акти, що регламентують сферу документознавства в сучасній Україні. Стан нормативно-правового забезпечення: СНД, Західної Європі, США. Загальна характеристика навчально-методичного забезпечення дисципліни «Документознавство». Підручники з документознавства (автори Н. Кушнаренко, Г. Швецова-Водка, С. Кулешов, Н. Ларьков, Н. Зинов’єва), методичні рекомендації.

Тема 2. Історія формування документознавства

Генезис поняття документ. Чинники, умови та особливості початкового етапу документування інформації у: Давній Месопотамії, Давньому Єгипті, Давньому Китаї, Давній Індії, Давній Греції, Давньому Римі. Початкова диференціація знань про документ. Сучасні теорії виникнення документа.

Формування напрямів наукового аналізу складових документа. Еволюція вивчення характеристик зовнішньої форми документа. Перші дослідження внутрішньої форми, структури документа (Давня Греція).

Період Середньовіччя: посилення значення та статусу офіційного документа як юридичного факту, визначення оригінальності актів, здійснення експертизи підписів та «сумнівних документів».

Епоха Відродження: наукова діяльність, спрямована на вивчення документів; вдосконалення методів наукового аналізу давніх документів; перші праці з діловодства та архівознавства; збільшення кількості архівних фондів; появлення книгодрукарства; створення універсальних ретроспективних бібліографічних покажчиків та підготовка бібліографічних покажчиків за галузями знань.

Формування знань про документ у 18 – першій половині 20 ст.: дипломатика, текстологія, археографія, кодикологія, палеографія, сфрагістика тощо.

Початок дослідження документа в рамках наук інформаційного циклу (бібліотекознавство, бібліографознавство). Становлення інтегральної науки про книгу в широкому контексті (бібліографія, бібліологія, книгознавство). Формування документознавства як науки. Теорія документації Поля Отле.

Формування документознавства в межах архівознавства і теорії діловодства. Праці К.Г.Мітяєва і подальший розвиток цього напряму в дослідженнях учених ВНДІДАСу і МДІАІ. Досягнення в галузі радянського документознавства в 1940-1980-х рр.

Теоретичні засади зарубіжної науки про документ у ХХ ст. (управління документацією, документаційна наука, інформатика, інформаційна наука). Становлення документалістики та її співвідношення з інформатикою. Формування концепції документознавства як інтегральної науки про документ.

Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни в Україні. Концепції документознавства С. Кулешова, Н. Кушнаренко. Відкриття навчальної спеціалізації (7.020105 – «Документознавство та інформаційна діяльність»), та наукової спеціальності (07.00.10- «Документознавство, архівознавство»). Внесок Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України у розвиток документознавчих наук. "Студії з архівної справи та документознавства" (1996).

Внесок у розвиток документознавства провідних українських вчених Л.А. Дубровіної, С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, Г.В. Швецової- Водки, М.Слободяника. Внесок наукових інституцій у становлення знань про документ: Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства; Український інститут науково-технічної та економічної інформації; Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, Інститут архівознавства НБУВ.

Роль провідних зарубіжних вчених Поля Отле, Анрі Лафонтена, Г.Г.Воробйова, Г.Ф. Гордукалової, К.Г.Мітяєва, А.В.Соколова, А.М.Сокової, Ю.М.Столярова у становленні та розвитку сучасного документознавства. Внесок закордонних науково-дослідних інститутів у становлення знань про документ: Всеросійський науково-дослідний інститут документо­знавства та архівної справи; Всеросійський інститут наукової та технічної інформації, Білоруський науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи

Сучасна зарубіжна наука про документ. Теоретичні, методичні засади управління документацією, документаційної науки (США, Велика Британія, Португалія, Італія та ін.) чи інформатики, інформаційної науки (Франція, Іспанія, Бельгія та ін.). Діяльність у сфері вивчення документа Міжнародної ради з управління документацією, ЮНЕСКО у межах Програми з керування документацією та архівами – К.А.М.Р, Асоціації управляючих документацією та адміністраторів – А.К.М.А та ін.