Тема Облік операцій із кредитування

1. Відображення класифікаційних груп видів к-тів у плані рахунків бух. Обліку в банках

За Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки виконують операції з К-тування за такими напрямами:

1. Міжбанківське К-тування. К-тні операції обліковуються у класі 1 та можуть бути як активними, так і пасивними операціями банку.

2. К-тування юр.та фіз. осіб та отримання К-тів від міжнародних та фінансових організацій. Ці К-тні операції обліковуються у класі 2, котрі також можуть бути як активними, так і пасивними операціями банку.

Перший напрям К-тування стосується:

а) К-тів, отриманих від НБУ (обліковуються за розд. 13 плану рахунків банку);

б) К-тів, наданих іншим банкам (обліковуються за розд. 15);

в) К-тів, отриманих від інших банків (обліковуються за розд. 16).

Другий напрям К-тування чітко окреслено в чинному плані рахунків. Ідеться про К-ти:

а) надані СГ (обліковуються за розд. 20);

б) надані органам державної влади (обліковуються за розділом 21);

в) надані фіз. особам (обліковуються за розд. 22);

г) отримані від міжнародних та інших фінансових організацій (обліковуються за розд. 27).

З огляду на принципи МСБО у кожному розділі для обліку К-тних операцій виокремлено групи, які визначають вид К-тування, та передбачено групи для обліку сумнівної заборгованості та резервів.

Для обліку сумнівної заборгованості, резервів під нестандарт­ну та стандартну заборгованість інших банків і сумнівну заборго­ваність та резервів за нарахованими доходами за міжбанківсь­кими операціями у класі 1 плану рахунків передбачено групи 158, 159, 178, 179.

Для обліку сумнівної заборгованості, резервів під нестандартну та стандартну заборгованість за К-тами, що надані клієнтам, і сумнівну заборгованість та резервів за нарахованими доходами за операціями з клієнтами у класі 2 плану рахунків передба­чено групи 209, 219, 229, 240, 248, 249.

2. Облік основної суми заборгованості за етапами здійснення к-тного процесу

Операції з надання К-ту передує великий обсяг роботи з оформлення К-тної справи позичальника. Для цього внутріш­німи документами банку визначається склад К-тного комітету. Усі види К-тів надаються тільки за погодженням з К-тним комітетом.

Позичальник подає до банку повний пакет документів: заяву; обґрунтування необхідності в одержанні К-ту (це визначає надалі контрольні процедури за цільовим використанням К-тних коштів); баланс за рік і на останню звітну дату; висновок ауди­торської компанії (останній).

На стадії вирішення питання про К-тування бухгалтерія банку участі не бере. Основні функції виконують відділ безпеки і К-тний відділ.

Якщо К-тну угоду укладено, у бухгалтерію банку передається рішення К-тного комітету, в якому зазначається: вид К-ту; сума К-ту; процентна ставка за користування К-тними ресурсами; строки погашення основного боргу і процентів.

Облік процедури операцій з К-тування містить два облікові механізми.

Перший стосується обліку позабалансових операцій, що виконуються на дату операції (підписання К-тної угоди), а також операцій з обліку забезпечення під К-тування.

Другий пов’язаний із бронюванням К-тних ресурсів банку на замовлення конкретного клієнта. Ідеться про облікове зобов’язання банку з К-тування або про відкриття так званих К-тних ліній. Ліміт К-тної лінії фіксується в угоді, де вказується строк дії К-тної лінії. Облік зобов’язань банку з К-тування здійснюється на дату операції. Під час укладення К-тної угоди за позабалансовим обліком здійснюється прове­дення на суму, зазначену в К-тній угоді.

На основі цих даних на дату здійснення К-тної операції бухгалтерія банку відображує суму зобов’язання на позабалансових рахунках та відкриває К-тний рахунок позичальнику. В об­ліку фіксуються такі записи:

• на суму, зазначену в К-тної угоді:

Д-т  9129 «Інші зобов’язання з К-тування, що надані клієнтам»;

К-т  9900 «Контррахунок»;

• на суму коштів, перерахованих позичальнику:

Д-т рахунків для обліку наданих К-тів ( 2010, 2062, 2073, 2202 та ін.);

К-т рахунків для обліку грошових коштів клієнтів (2600, 2620, 1001) або 1200, якщо К-тною угодою передба­чено проплату потреб клієнта банком без транзитного зарахування грошей на рахунок клієнта.

Якщо на дату операції К-т надається в повній сумі, то зобов’язання з К-тування на позабалансових рахунках не відображається.

У разі надання К-ту з одночасним утриманням комісії та/або процентів авансом (наперед) здійснюються такі про­ведення:

• на повну суму наданого К-ту:

Д-т рахунків для обліку наданих К-тів;

• вирахування комісії та/або процентів, утриманих авансом:

К-т рахунків для обліку грошових коштів, рахунків клієнтів;

• на суму комісії та/або процентів, утриманих авансом:

К-т рахунків для обліку неамортизованого дисконту за наданими К-тами.

Сума неамортизованого дисконту за наданими К-тами амор­тизується не рідше від одного разу на місяць, а в обліку фіксується запис:

Д-т рахунків для обліку неамортизованого дисконту за наданими К-тами (2066, 2076, 1526 та ін.);

К-т рахунків для обліку процентних доходів за наданими К-тами (6026, 6027, 6016 та ін.).

Одночасно виконуються проведення на поза- балансових рахунках з оприбуткування договору поручництва або страхування та оприбуткування договору застави.

Відображення К-тних операцій в обліку відбувається за такою схемою:

• видача К-ту;

• нарахування доходів (наприкінці кожного місяця);

• визнання нарахованих доходів простроченими;

• віднесення К-ту на прострочену заборгованість;

• визнання заборгованості за К-том та нарахованими доходами сумнівною;

• погашення К-ту та нарахованих процентів клієнтом або покриття за рахунок сформованих резервів.

Простежимо цю облікову процедуру за групою 206 «К-ти в поточну діяльність, що надані СГ»:

1. Видано короткостроковий К-т в поточну діяльність СГ:

Д-т  2062 «Короткострокові К-ти в поточну діяльність, що надані СГ»;

К-т  2600 «Кошти на вимогу СГ».

2. Нараховані доходи за К-том у поточну діяльність СГ:

Д-т  2068 «Нараховані доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ»;

К-т  6026 «Процентні доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ».

3. Прострочені нараховані доходи за К-том у поточну діяль­ність СГ:

Д-т  2069 «Прострочені нараховані доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ»;

К-т  2068 «Нараховані доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ».

4. Прострочена заборгованість за К-том у поточну діяльність СГ:

Д-т  2067 «Прострочена заборгованість за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ»;

К-т  2062 «Короткострокові К-ти в поточну діяльність, що надані СГ».

Визнання простроченої заборгованості за К-тами відображується в обліку наступного дня після несплати позичальником суми К-ту або її частини в строк, обумовлений К-тною угодою.

5. Сплачено прострочені нараховані доходи за К-том у поточну діяльність СГ:

Д-т  2600 «Кошти на вимогу СГ»;

К-т  2069 «Прострочені нараховані доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ».

6. Сплачено наданий прострочений К-т в поточну діяльність СГ:

Д-т  2600 «Кошти на вимогу СГ»;

К-т  2067 «Прострочена заборгованість за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ».

Якщо К-т та нараховані проценти сплачені в строк, зазначений у К-тній угоді, тоді:

7. Сплачено нараховані доходи в строк, зазначений у К-тній угоді:

Д-т  2600 «Кошти на вимогу СГ»;

К-т 2068 «Нараховані доходи за К-тами в поточну діяльність, що надані СГ».

8. Погашення К-ту в строк, зазначений у К-тній угоді:

Д-т  2600 «Кошти на вимогу СГ»;

К-т  2062 «Короткострокові К-ти в поточну діяльність, що надані СГ».

З К-тних рахунків клієнти отримують виписки. К-т може бути пролонгований, якщо клієнт подає до банку документи, що засвідчують об’єктивність такого прохання.

НБУ пропонує поділяти пролонгацію на звичайну та проблемну. Якщо пролонгація звичайна, тобто клієнт не може з об’єк­тивних причин погасити суму К-ту у визначені строки, то К-тний комітет банку приймає рішення про подовження стро­ку дії К-тної угоди, і це рішення підшивається у справу пози­чальника. Якщо пролонгація проблемна, то банк приймає рі­шення на подовження К-тної угоди, але К-тна заборгова­ність переноситься на рахунки сумнівної заборгованості.