Тема. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису

1. Поняття економічної інформації

Будь-який процес управління – це насамперед інформаційний процес, який передбачає виконання функцій зі збору, передачі, обробці, аналізу інформації і прийняттю відповідних рішень.

У загальному випадку під інформацією розуміють певну сукупність відомостей про навколишній світ, подій, чию-небудь діяльність; це форма зв’язку між керованими і керуючими об’єктами, що становлять будь-яку сис­тему управління. Форма подання інформації – повідомлення. Однак не всяке повідомлення можна вважати інформацією. Інформацією є лише те повідомлення, яке зменшує невизначеність у тій галузі, до якої воно належить. У загальному випадку виділяють наукову, технічну, економічну і соціальну інформацію.

Економічна інформація (ЕІ) містить кількісну і якісну характеристики виробничих процесів. Це повідомлення, які циркулюють в економічній системі і якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем. Об’єктом відображення ЕІ є виробничо-господарська діяльність, а її призначення – використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, покращення техніко-економічних показників системи.

Отже, економічна інформація – це сукупність різних повідомлень економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, під час виробничо-господарської діяльності і в управлінні цією діяльністю. Економічна інформація є об’єктом збору, реєстрації, передачі, зберігання, обробки і використовується для здійснення функцій управління народним господарством і його окремими ланками різного рівня.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати, зберігати на різних (в тому числі і машинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об’єктом інформації і джерелом інформації.

Об’єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі елементи повідомлення, які передаються в систему.

Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або виробляти вхідне повідомлення в систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють ЕІ в таких одиницях: 

- натуральних  – кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;

- телеграфних  – біт (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кіло­байти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти. Натуральні одиниці використовуються в разі обробки інформації людиною, а телеграфні – під час організації машинної, зокрема автома­тизованої і автома­тичної обробки інформації.

1.2. Властивості економічної інформації

ЕІ має властивості і специфічні особливості, які необхідно врахо­вувати при проектуванні інформаційного забезпечення інформаційних систем і при аналізі існуючої інформаційної системи об’єкта.

До цих властивостей належать:· 

• ЕІ має лінійну форму, тобто записується порядково;

• вхідна і результатна інформація в основній масі дискретна і представлена в алфавітно-цифровому вигляді, характеризується тривалістю зберігання;

• вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не придатні для автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії;

• ЕІ порівняно однотипна і однорідна в поєднанні з масовістю і загаль­ністю джерел виникнення;

• одні і ті ж вхідні дані використовуються багатократно для отримання інформації в різних економічних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;

• основну частину економічної інформації періодично, регулярно обробляють;

• економічна інформація характеризується великим обсягом і простими операціями обробки;

• під час обробки інформації здебільшого існують логічні операції, арифметичні операції зводяться, як правило, до чотирьох арифметичних дій;

• одержану результатну інформацію часто використовують як вхідну при подальших розрахунках.

Особливості ЕІ впливають на вибір технічних засобів для її обробки. До економічної інформації висунуто низку вимог.

Розглянемо основні з них.

Якість інформації. Інформація в комп’ютерних системах обробки даних є і предметом праці, і її продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб. Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов’язана з правильністю її до­бору й формування з метою адекватного відображення заданих власти­востей об’єкта.

Змістовність інформації – це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників.

Доступність інформації для сприйняття, при прийнятті управлінського рішення в комп’ютерних системах забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і переробки.

Актуальність визначається ступенем забезпечення цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних харак­теристик відображуваного об’єкта і від інтервалу часу, який минув з моменту виконання цієї інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яку можна враховувати при виробленні управлінського рішення без порушення встанов­леної процедури і регламенту, тобто інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом розв’язування задач управління.

Стійкість – це властивість управлінської інформації реагувати на зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації визначається ступенем наближення відображеного інформацією параметра і його істинного значення. Для економічних показників, які відображаються цифровими кодами, відомі чотири класифікаційні поняття точності:

1) формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа, яким подано показник;

2) реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована;

3) досяжна точність – максимальна точність, якої можна досягти за конкретних умов функціонування системи;

4) необхідна точність, яка визначається функціо­нальним призначенням показника.

Достовірність (вірогідність) інформації – властивість інформації відоб­ражати реально діючі об’єкти з необхідною точністю. Вимірюється досто­вірність інформації імовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності. Поряд з поняттям “достовірність інформації” існує поняття “достовірність даних”, під якою розуміють їхню безпомилковість. Вимірюється достовірність даних імовірністю появи помилок у даних.

Цінність інформації – комплексний показник її якості.