20. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.

Понятті і види – див. Питання 19.

Властивості ідентифікаційних ознак:

-бути оригінальними, специфічними.Наскільки ознака специфічна і оригінальна, настільки точно і повно вона відображає властивості обєкта.

-бути здатною до відтворення, тобто до багаторазового відображення (малюнок папілярного візерунка у відбитку пальця)

-наявність чіткої вираженості ознаки, її очевидність (косоокість, великий ніс, криві зуби тощо)

-простота виявлення ознаки

-відносна стійкість

-варіаційність – в обєкта може бути декілька ознак, що виражають одну і ту ж властивість (якісну характеристику)

21. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.

1 стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:

-ознайомлення з матеріалами

-зясування завдань

загальний огляд обєктів, що підлягають ідентифікації і тих, якими буде проводитися ототожнення.

-роздільне дослідження.

2 стадія – детальне дослідження , утворене етапами:

-виявлення, аналіз і дослідження ознак.

-есперимент (факультативний етап)

-порівняльне дослідження, яке може здійснюватися зіставленням, суміщенням, накладенням

3 стадія – оцінювання результатів і формулювання висновків, що їх можна класифікувати на види.

За природою на:

Стверджувальні та заперечні.

За формою вираження на:

Категоричні і ймовірні.

За характером відносин між обєктом дослідження і тим, що стверджується (заперечується) на підставі процесу ідентифікації на:

Асерторичні, проблематичні, розмежувальні, умовно визначені.

4 Стадія

Оформлення матеріалів дослідження – утворюється етапами:

-упорядкування (складання) висновків.

-оформлення додатів (напр. фототаблиць)

22. Стадії ідентифікаційного дослідження

Ідентифікація як процес встановлення тотожності розпадається на дві основні стадії:

Аналітичну і синтетичну. Ці дві стадії взаємозалежні.

Аналітична стадія починається з вивчення загальних ,а потім окремих ,індивідуальних ознак ідентифікованого об’єкта або ідентифікуючих об’єктів, походження яких безсумнівне, після цього вивчаються інші ідентифікуючі об’єкти. Процес встановлення тотожності розпочинається з всебічного вивчення ,аналізу ознак об’єктів ідентифікації

Після проведеного вивчення ознак здійснюється їх порівняння. Ця частина роботи – порівняльне дослідження – є найважливішою в ідентифікації. Таке дослідження тісно пов’язане з безпосереднім аналізом, оскільки порівняння, відділене від аналізу, не може забезпечити детального зіставлення властивостей і ознак порівнюваних об’єктів

Способи порівняльного дослідження:

1.Спосіб зіставлення зводиться до розміщення порівняльних відображень в одне поле зору аби порівнювані об’єкти знаходились на відстані найкращого сприйняття.

2.Спосіб накладення відображень полягає в накладенні одного з порівнюваних відображень на інше з тим, щоб при суміщенні виявити як збіжні, так і ті, що різняться

3.спосіб лінійного суміщення полягає в такому розміщенні двох відображень, при якому частина одного з них може розглядатися як продовження іншого.

Синтетична стадія. Перед цією стадією ставиться завдання науково пояснити виявлені збіги і розбіжності та дійти висновку про тотожність або відмінність ,іноді – подібність.