15. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.

Науковість методу, під якою треба розуміти наукову обгрунтованість і достовірність отримуваних результатів, їхні точність і надійність.Іншими словами – позитивна відповідь про придатність методу для криміналістики повинна міститися у базовій науці, в якій ці методи вже випробувано.

Недопустимими є методи, що не грунтуються на науці або спираються на псевдонаукові теорії (напр. астрологія)

Критерії:

-Безпечність методу, коли його використання не загрожує здоровю чи життю людей, а якщо загрожує, то потребує дотримання правил технічної безпеки.

-Законність і етичність.Допустимими є ті методи які відповідають конституційним вимогам, принципам, моральним критеріям суспільства.Вони не повинні обмежувати права громадян, не принижують їі честі та гідності, не призводять до порушнь норм крим-процесуального права.

-Ефективність методу – в оптимальні строки і з найбільшою продуктивністю призводить до позитивних і бажаних результатів.

-Рентабельність – затрати сил і засобів повинні бути співрозмірними з досягненим.

16. Поняття і види криміналістичної ідентифікації

Див. Питання 13.

17. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, та їх класифікація.

В ідентифікації беруть участь 2 групи обєктів:

-ті що підлягають ідентифікації (шукані)У цих обєктів вивчаються властивості притаманні їм самим

-ті, за допомогою яких проводиться ідентифікація (ідентифікувальні).У цих обєктах вивчаються властивості інших обєктів.

Серед ідентифікованих обєктів можеть бути:

Люди (підозрювані, обвинувачені.)

Тварини

Предмети, речі (цілі, їх частини)

Населені пункти

Витвори мистецтва

Ділянки місцевості, шляхів.

Ідентифікувальними обєктами виступають:

Фіксовані відображення (сліди рук, ніг, копії цих слідів тощо)

Ідеальні відображення (сліди памяті)

Описи – словесні портрети.

У процесі ототожнення використовують ще й порівняльні зразки.Такі зразки потрібні тоді, коли безпосереднє порівняння – розпізнання шуканого і наявного – неможливе чи ускладене.

18. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.

Суб'єктами криміналістичної ідентифікації можуть бути такі особи:

- слідчий, суддя – наприклад, коли слідчий або суд перед початком процесуальної дії впевняються що перед ними саме викликана особа – має місце елементарний акт криміналістичної ідентифікації.

- експерт, спеціаліст, які за дорученням або постановою слідчого здійснюють судову експертизу або дослідження під час ідентифікації за матеріальними відображеннями;Результатом є висновок щодо проведеної індентифікаційної експертизи.

- свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений — під час ідентифікації за ідеальними відображеннями (слідами пам'яті).

19. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.

Комплекс ознак, що сприяє отриманню необхідної і достатньої уяви про ідентифікований та ідентифікувальний обєкт, називають ідентифікаційними ознаками.

Такими можуть бути ознаки зовнішьої будови предмета, або його внутрішніх властивостей (хімічний склад, твердість тощо)

Крім цього ідентифікац. Ознаки можуть бути перетвореним відображенням властивостей обєкта ідентифікації.Наприклад ототожнення людини за почрком – це ідентифікація за ознаками, що містяться в рукописному тексті й відображають систему рухових навичок, які сформувались у конкретної людини для письма.

Класифікація:

За відношенням до обєкта вцілому:

Загальні (групові) ознаки – відображають найбільш суттєві, постійні властивості обєктів чи груп обєктів: форму, розміри, колір.

Окремі – специфічні для окремого обєкта ознаки, за якими можна вирізнити цей обєкт із групи однорідних та ідентифікувати його.

За структурною природою:

Внутрішні ознаки.

Зовнішні ознаки.

За характером становлення ознак: якісні та кількісні.

За причинами виникнення:

Закономірні – в яких проявляється сутність обєкта (ознаки пістолета як вогнепальної зброї)

Випадкові – мають випадковий характер, хоча виникли під дією закономірних факторів (нерівності в каналі дула пістолет залишають на кулі сліди у вигляді трас)

За походженням – власні і набуті.

За звязком з іншими ознаками – залежні і незалежні.

За кількістю обєктів, яким притаманні однакові ознаки:

Родові ознаки

Індивідуальні ознаки.

За значенням:

Ті які потрібно іденифікувати

Ті, якими ідентифікують (ідентифікуючі)