
- •Методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •Розвиток криміналістики за кордоном
- •Теоретичні і методологічні основи криміналстики
- •7. Завдання, функції криміналістки. Її принципи та закони.
- •8. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •9. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •10. Генезис питання про предмет криміналістики, систему і обєкти криміналістики.
- •11. Загальнонаукові методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •14. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом і кримінологією.
- •15. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •16. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •17. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, та їх класифікація.
- •18. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •20. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •21. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •4 Стадія
- •22. Стадії ідентифікаційного дослідження
- •24. Види і форми криміналістичної ідентифікації.
- •46.Методи та засоби виявлення і фіксації слідів
- •47.Папілярні узори, їх властивості та типи
- •48.Класифікація слідів у трасології
- •49.Динамічні й статичні сліди
- •50.Сліди знарядь зламу та їх класифікація
- •1) Сліди тиску (удару);
- •2) Сліди тертя (ковзання)
- •3) Сліди різання.
- •53. Опис сліду взуття у протоколі
- •54.Виявлення й фіксація слідів пальців рук.
- •55.Сліди взуття та їх кримінальне значення.
- •56.Сліди транспортних засобів.
- •55. Сліди взуття та їх значення
- •56. Сліди транспортних засобів та їх значення
- •57. Фіксація слідів ніг та транспортних засобів
- •58. Сліди знарядь зламу та інструментів
- •59. Фіксція та вилучення слідів ніг
9. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
Виділяють 3 концепції щодо природи криміналістики які сформувались протягом всього періоду розвитку криміналістики.
1 концепція. Криміналістика як природничо-технічна наука.
Суть цієї концепції полягає в тому що криміналістика виникла на базі кримінально-процесуального права іє прикладною природничо-технічою наукою.Криміналістична техніка є спеціальним методом криміналістики,а криміналістичн методика є частиною кримінально-процесуального права (Шавер В.М., Строгович М.С,Зіцер Е.У.)
2 концепція. Криімналістика як наука з двоякою природою.
Суть цієї концепції полягає в тому що в одній частині криміналістика визнається як технічна наука,а в іншій частині як правова наука.Першочерговим напрямком криміналістики є розкриття і розслідування злочину, тому в цій частині вона є правовою.Але в криміналістиці є й інший напрямок- використання в дослідженні речових доказів методів природничих технічних наук. В цій частині криміналістика є технічною наукою,а не праовою.( Тарасов-Родіонов П.І.)
3 концепція. Криімналістика як юридична наука.
Зміст цієї концепції полягає в наступному:
а) криміналістика є праовою наукою бо її предмет і обєкти лежать в межах правового поля;
б) криміналістика є правовою наукою бо її службова функції знаходиться в межах правової діяльності.
в) всі рекомендації розрорблені криміналістикою носять суто правовий характер;
г) криміналістики звязани з різними наувками але фундаментальним для неї є право.
10. Генезис питання про предмет криміналістики, систему і обєкти криміналістики.
Першим визначити предмет криміналістики спробував Г. Гросс ( 1892 р.), коли писав що криміналістика за своєю природою починається лише там, де кримінальне право, також за своєю природою припиняє свою роботу.
З формуванням теоретичних основ криміналістики, зокрема криміналістичної тактики і методики в 50-х рр. 20 ст. почалося корегуванння визначенння предмета криміналістики. В 1950 р. А. І. Вінберг визначав предметом криміналістики спеціальні способи й методи виявлення, збирання, фіксації дослідження доказів, що використовуються для розкриття злочинів. С.Н.Трегубов писав, що предметом криміналістики є “використання методів природничих наук і технічних знань при розкритті злочинів і встановленні особистості злочинця”.С.М.Потапов пропонував вважати криміналістику “наукою про судові докази – наукою доказового права”
В 1968 р. Р. С. Белкін дав визначення, яке стало етапним у розвитку науки криміналістики. Зокрема, предметом криміналістики визнчалаися закономірності виникнення, збирання , дослідження та використання доказів і розроблених на грунті цих закономірностей спеціальні засоби і методи судового дослідження й запобігання злочинів.
В 1980 р. О.М.Васильєв більш лаконічно визначив її предмет – “Криміналістика – це наука про технічні засоби і тактичні прийоми та методи, що використовуються для виконання передбачених кримінально-процесуальним законом дій по виявленню, збиранню, фіксації та дослідженню доказів з метою розкриття і попередження злочинів.
Свої позиції з цього питання запропоновали такі вчені як І.Ф. Пантелєєв у 1988 р., М.П. Яблоков у 1990 р., А.В. Дулов у 1996 р.
На початку становлення криміналістики вона була як “поліційною технікою”, бо містила положення, що стосувалися рекомендацій про застосування технічних засобів у виявленні та дослідженні речових доказів.
Згодом було вирізнено та узагальнено методи проведення слідчих дій.Так зявився другий розділ криміналістики-тактика.
Наприкінці 20- на поч. 30- х років 20 ст. криміналістика збагатилася третьою частиною- методикою розслідування окремих видів злочинів.
В 50-х роках після появи “Вступу у криміналістику” сформувався новий розділ криміналістики- методологія криміналістики.
Обєктами криміналістики є
а) злочинна діяльність
б) діяльність щодо розкриття, розслідування, судового розгляду та його попередження.