- •Методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •Розвиток криміналістики за кордоном
- •Теоретичні і методологічні основи криміналстики
- •7. Завдання, функції криміналістки. Її принципи та закони.
- •8. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •9. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •10. Генезис питання про предмет криміналістики, систему і обєкти криміналістики.
- •11. Загальнонаукові методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •14. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом і кримінологією.
- •15. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •16. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •17. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, та їх класифікація.
- •18. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •20. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •21. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •4 Стадія
- •22. Стадії ідентифікаційного дослідження
- •24. Види і форми криміналістичної ідентифікації.
- •46.Методи та засоби виявлення і фіксації слідів
- •47.Папілярні узори, їх властивості та типи
- •48.Класифікація слідів у трасології
- •49.Динамічні й статичні сліди
- •50.Сліди знарядь зламу та їх класифікація
- •1) Сліди тиску (удару);
- •2) Сліди тертя (ковзання)
- •3) Сліди різання.
- •53. Опис сліду взуття у протоколі
- •54.Виявлення й фіксація слідів пальців рук.
- •55.Сліди взуття та їх кримінальне значення.
- •56.Сліди транспортних засобів.
- •55. Сліди взуття та їх значення
- •56. Сліди транспортних засобів та їх значення
- •57. Фіксація слідів ніг та транспортних засобів
- •58. Сліди знарядь зламу та інструментів
- •59. Фіксція та вилучення слідів ніг
48.Класифікація слідів у трасології
У криміналістичній літературі наводиться кілька класифікацій слідів, найзагальніша з яких — поділ слідів на три групи:
• сліди-відображення передають зовнішню будову тієї частини слідоутворюючого об'єкта, яка контактує з матеріалом, що сприймає сліди;
• сліди-предмети — матеріальні об'єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені на місці події чи винесені звідти;
• сліди-речовини — частинки лакофарбових покриттів, потожи-рової речовини, сипких, рідких та газоподібних тіл, які залишаються на предметах на місці події чи зникають звідти.
За видом об'єктів, що утворюють сліди, розрізняють сліди людини, зброї, знарядь, інструментів, виробничих механізмів, транспортних засобів; за механізмом утворення — сліди нашарування, відшарування, локальні, периферичні, об'ємні та поверхневі. Слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від об'єкта, утворює сліди та нашарування їх на об'єкті, який сприймає сліди. Слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від об'єкта, що сприймає сліди.
За зоною взаємодії (контакту) об'єктів сліди поділяють на локальні та периферичні. Локальний слід утворюється в місці контакту, периферичний — за його межами.
За ступенем деформації поверхні, що сприймає сліди, розрізняють сліди поверхневі та об'ємні. Об'ємні сліди утворюються в разі руйнування об'єкта або його пластичної деформації. Поверхневі сліди поділяються на забарвлені та безбарвні. Забарвлені можуть бути нанесені барвником; вони бувають слідами нашарування та відшарування. Безбарвні сліди утворюються безбарвною речовиною (наприклад, потожировою).
Безбарвні сліди, у свою чергу, поділяються на видимі, маловидимі (слабовидимі), тобто такі, що спостерігаються за певних умов (наприклад, на просвіт при боковому освітленні), і невидимі, тобто такі, які неможливо виявити не тільки візуально, а й за допомогою оптичних засобів (лупи, мікроскопа). Маловидимі сліди виникають на полірованій поверхні (склі, нікельованому металі, полірованому дереві тощо), невидимі — на шорсткій (папері, картоні, фанері, струганому дереві, пофарбованих стінах тощо).
49.Динамічні й статичні сліди
Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди. Статичні сліди виникають в момент спокою (статики), котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. У більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні
ознаки слідоутворюючого об'єкта, відображають його без істотних перекручувань, тому їх називають також відтисками. Типовими прикладами статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка та відбиток підошви взуття на ґрунті. Різновидом статичних слідів є сліди кочення, які утворюються при прокатуванні слідоутворюючого об'єкта по слідосприймаючому (наприклад, слід протектора транспортного засобу, утворений при поступально-обертальному русі по якій-небудь поверхні). Динамічні сліди виникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних можуть бути віднесені сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя тощо.