
- •Методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •Розвиток криміналістики за кордоном
- •Теоретичні і методологічні основи криміналстики
- •7. Завдання, функції криміналістки. Її принципи та закони.
- •8. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •9. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •10. Генезис питання про предмет криміналістики, систему і обєкти криміналістики.
- •11. Загальнонаукові методи криміналістики.
- •Математичні методи
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •14. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом і кримінологією.
- •15. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •16. Поняття і види криміналістичної ідентифікації
- •17. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, та їх класифікація.
- •18. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •20. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •21. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •4 Стадія
- •22. Стадії ідентифікаційного дослідження
- •24. Види і форми криміналістичної ідентифікації.
- •46.Методи та засоби виявлення і фіксації слідів
- •47.Папілярні узори, їх властивості та типи
- •48.Класифікація слідів у трасології
- •49.Динамічні й статичні сліди
- •50.Сліди знарядь зламу та їх класифікація
- •1) Сліди тиску (удару);
- •2) Сліди тертя (ковзання)
- •3) Сліди різання.
- •53. Опис сліду взуття у протоколі
- •54.Виявлення й фіксація слідів пальців рук.
- •55.Сліди взуття та їх кримінальне значення.
- •56.Сліди транспортних засобів.
- •55. Сліди взуття та їх значення
- •56. Сліди транспортних засобів та їх значення
- •57. Фіксація слідів ніг та транспортних засобів
- •58. Сліди знарядь зламу та інструментів
- •59. Фіксція та вилучення слідів ніг
46.Методи та засоби виявлення і фіксації слідів
Методи та засоби виявлення і фіксації слідів залежать від виду поверхні та матеріалу об'єкта, що сприймає їх. Для виявлення слідів застосовують візуальні прийоми огляду — на просвіт, у косому, розсіяному, затемненому світлі;
інструментальні прийоми виявлення слідів — огляд у концентрованих променях світла, з лупою, мікроскопом та іншими приладами;
спеціальні засоби для виявлення невидимих слідів — магнітні та феромагнітні порошки, хімічні препарати,
випромінювання — ультрафіолетових, інфрачервоних, рентгенівських, радіоактивних, лазерних джерел тощо.
Засобами фіксації слідів, виявлених на місці події, є протоколювання, фотографування, копіювання, моделювання, вилучення предмета разом зі слідом
47.Папілярні узори, їх властивості та типи
Папілярний візерунок — узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений папілярними лініями
У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди (лінії). Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями.. Кожна папілярна лінія має певні особливості будови (розриви, роздвоєння, потовщення, крапки тощо); їх розташування і форма — окремі ознаки папілярних візерунків. Поєднання загальних та окремих індивідуальних ознак становить неповторний папілярний візерунок, його індивідуальність.
Індивідуальність папілярних узорів — основна їх властивість. Ще однією їх властивістю є відносна незмінність. Узори на пальцях рук формуються до шести місяців внутрішньоутробного життя зародка людини і майже не змінюються до повного розкладу тканин після смерті людини. Папілярні візерунки на пальцях мають властивість відновлюватися, якщо ушкодження не торкається власне шкіри, тобто сосочкового шару. Ушкодження сосочкового шару залишає рубці на папілярному візерунку. У похилому віці на папілярному візерунку з’являються зморшки, складки, „білі лінії”, побутові ушкодження, але загальна форма та окремі індивідуальні ознаки залишаються незмінними, Що дає змогу ідентифікувати людину за слідами рук будь-коли
Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петльові та завиткові. Якщо візерунки за своєю будовою не можуть бути віднесені ні до одного з основних типів, то це атипові (аномальні) візерунки.
.Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петльові та завиткові (рис. 4). Якщо візерунки за своєю будовою не можуть бути віднесені ні до одного з основних типів, то це атипові (аномальні) візерунки.
Дугові папілярні візерунки є найпростішими за своєю будовою і складаються з одного-двох потоків папілярних ліній, які беруть початок біля одного бічного краю пальця та продовжуються до другого, утворюючи в середній частині візерунка дугоподібні фігури. Дугові візерунки поділяються на два види: прості дугові візерунки і дугові візерунки із зародковим внутрішнім малюнком. Дугові візерунки становлять близько 5 % загальної кількості пальцьових візерунків.
Петльові папілярні візерунки складаються не менше ніж із трьох потоків ліній, мають одну дельту, а в їхньому внутрішньому малюнкові є хоча б одна папілярна лінія, що утворює вільну петлю. Петльові візерунки поділяються на ульнарні (основи петель звернені до мізинця) і радіальні (основи петель звернені до великого пальця). Розрізняють такі види петльових візерунків, як прості, половинчасті, замкнуті, вигнуті, рівнобіжні, зустрічні. Петльові візерунки становлять близько 65 % загальної кількості пальцьових візерунків.
Завиткові папілярні візерунки найскладніші за будовою, їх внутрішній малюнок має хоча б одне коло, повний оберт спіралі або дві-три системи петель, голівки яких огинають одна одну, або хоча б одне півколо, опуклість якого звернена до основи візерунка. Завиткові візерунки мають дві дельти (іноді три-чотири). Завиткові візерунки поділяються на кругові, спіралеподібні, неповні зі складною будовою внутрішнього малюнка. Завиткові візерунки становлять близько 30 % загальної кількості візерунків.