Маркетингові витрати

Ця стаття витрат у крайньому випадку може бути зведена до мінімуму, а на окремі видання й повністю вилучена з кошторису.

Урізуючи, таким чином, статті витрат, видавець, одначе, має пам'ятати, що все це неминуче призведе до спрощення зовніш­нього вигляду і внутрішньої конструкції видання. У випадку із замовними виданнями це навіть вигідно (адже вдається вкласти­ся в запропоновану замовником суму). У випадку, якщо це ви­дання власне, розраховане на самоокупність, слід добре подума­ти, яким воно виглядатиме на книжкових розкладках.

Методика складання кошторису

Загальні положення

Складання цього фінансового проекту дасть можливість виз­начити як загальну суму витрат, так і ціну одного примірника видання.

Визначимо для початку загальні параметри умовного видання:

Назва — «Історія філософії»;

Обсяг — 15 обл.-вид. аркушів;

Наклад — 5000 прим.

Матеріали: папір офсетний №1, обкладинка в чотири кольо­ри з припресуванням плівки, два блоки чорно-білих ілюстрацій.

З усіх статей витрат для видавця важливо чітко розумітися у вартості поліграфічних послуг та вартості матеріалів, що склада­ються на ринку. Щодо поліграфічних послуг, то нині кожна дру­карня має орієнтовні розцінки на виготовлення будь-якого виду видання відповідно до конкретно обумовлених форматів, обся­гів, накладів. Як правило, в таких розцінках виводиться вартість друку одного примірника видання з врахуванням матеріалів або без них. Такі своєрідні прайси немало друкарень розміщують на сторінках фахових видань, або розсилають на адреси видав­ництв. Зіставивши ціни двох-трьох поліграфічних підприємств, можна вибрати оптимальний для себе варіант.

Що ж до матеріалів, то початкуючому видавцеві варто навчи­тися «прикидати» потребу в папері на своє конкретне видання самому. Бодай для того, аби перевірити, чи не «перебирає» дру­карня зайвих кілограмів, закладаючи їх до вашої калькуляції.

Одна з випробуваних методик визначення потреби паперу є такою.

На 1000 аркушевідбитків потрібно 22 кілограми паперу (дру­карського або офсетного).

Кількість аркушевідбитків на друк одного видання визна­чається за такою схемою:

Арк.-відб. = обсяг х наклад.

У нашому конкретному випадку (обсяг книги — 15 арк., на­клад — 5 тис прим.) кількість аркушевідбитків підраховуємо так:

15арк.х5000 = 75000.

Знаючи, що на одну тисячу аркушевідбитків іде 22 кілограми паперу, можна легко взнати, скільки його треба на 75000 аркуше­відбитків:

75000 арк.-відб. х22 кг. = 1650 кг (1,65 т).

Орієнтуючись у ринкових цінах на папір (одна тонна дру­карського — 3500 грн., офсетного — до 4500 грн.), можна визна­чити, скільки коштів піде на оплату паперу для вашої книги:

1,65 т х 4500 грн. = 7425 грн.

Є ще одна методика, яка дає можливість підрахувати потреби паперу для малотиражних і незначних за обсягом видань. На противагу попередньої, тут не закладений певний відсоток «зай­вого» паперу, передбаченого старими радянськими нормами на приладження поліграфічної машини та можливий брак. Структура і зміст кошторису

Знаючи величину своїх загальновидавничих витрат і зорієн­тувавшись у цінах на матеріали та поліграфію, видавець може са­мостійно, поки що без участі економіста-калькулятора, прикину­ти попередній кошторис на конкретне видання. Для спрощення методики розрахунків, яка в нашому випадку подається в на­вчальних цілях і може не зовсім відповідати реальним цінам, вва­жатимемо, що податок на додану вартість враховано до кожної статті витрат.

Гонорар:

автору — 15 арк. х 300 грн. = 4500 грн.

художнику — 1000 грн.

Загальновидавничі витрати:

15 арк. х 700 грн. = 10500 грн.

Поліграфічні витрати:

Друк — 1 прим. = 2 грн. ЗО коп. Весь наклад — 11500 грн.

Матеріали — 1 прим. = 2 грн. 40 коп.

Весь наклад — 12000 прим.

Всього за виготовлення накладу — 23500 грн.

Маркетингові витрати:

Всього — 1500 грн.

Всього затрат — 41000 грн.

Ціна одного примірника: 41000 грн.: 5000 прим. = 8 гри. 20 коп.

Таким чином, вивівши загальну суму витрат на видання і поділивши її на загальний наклад, маємо собівартісну ціну одно­го примірника книги — 8 грн. 20 копійок.

Звичайно ж, продавати книгу за цією ціною немає сенсу з кіль­кох причин. Передусім, не всі п'ять тисяч примірників доведеться продати. Певна частина накладу піде на обов'язкове розсилання, презентації, рецензування, благодійні акції. Це може бути, скажімо, 150 примірників. Таким чином, вартість тієї частини «безплатних» примірників уже лягає додатково на ті, які продава­тимуться. По-друге, ця відпускна ціна (8 грн. 20 коп.) забезпечить лише самоокупність видання і аж ніяк не прибуток. Відсутність бодай мінімального прибутку не дасть можливість далі розвивати своє видавництво, що неминуче призведе до послаблення його позицій на книговидавничому ринку серед конкурентів.

Отож, постає питання про рівень рентабельності видання. Це економічна категорія, що в перекладі з німецької означає доход-ний, прибутковий, показує відношення прибутку до собівартості видавничої продукції. Максимально рівень рентабельності у ви­давничо-поліграфічні галузі нашої держави може досягати 45 відсотків. Однак, реально, особливо для малих видавництв, він коливається від 10 до ЗО відсотків. Вважатимемо, що наше видання, про яке йдеться, не є високоприбутковим, тому рівень рентабельності вибираємо мінімальний. Скажімо, в межах 10 відсотків. Це складатиме 4100 грн.

Враховуючи рівень рентабельності, на який плануємо вийти (10 відсотків), загальна вартість нашого видання становитиме:

41000 грн. + 4100 грн. - 45100 грн.

Ціна одного примірника: 45100 грн.: 4850 прим, (за мінусом 150 «безплатних») = 9 грн. 3О коп.

Таким чином, показник 9 грн. ЗО коп. і є тією ціною, за якого видавництво відпускатиме кожен примірник цього видання для продажу через дистрибуційну і книготорговельну мережу. Але це не є його остаточна ціна.

Беручи до рук примірник нашого видання у магазині чи на книжковому ринку, покупець бачитиме на ньому більшу суму. Оскільки ціни на книжкову продукцію є договірними, то різні продавці визначатимуть на них і різні «накрутки»._В середньому торговельна націнка складає від 25 до 50 відсотків, а в деяких випадках і значно більше. У випадку з нашим виданням продавці можуть встановити 45 відсотків націнки, що складатиме 4 грн. 19 коп. Приплюсувавши до відпускної ціни 9 грн. ЗО коп. ще й рентабельність продавця (4 грн. 19 коп.), матимемо остаточну ціну книги, за якою вона може продаватися, — 13 грн. 49 коп.

4. Фінанси видавництва – система грошових відносин, пов’язаних з планомірним утворенням і використанням фондів грошових засобів. Фінансова діяльність видавництва здійснюється по плану. Фінансовий план забезпечує видавництво фінансовими ресурсами необхідними для безперебійної господарської діяльності і для своєчасного виконання замовлень, виявлення резервів для подальшого раціонального використання його в ОФ і оборотних коштів і максимально можливо збільшити прибуток, визначає взаємовідносини видавництва з державою, банками і вищестоящими організаціями. Фінансовий план має форму балансу доходів і витрат.

Баланс доходів і витрат.

Актив:

І. необоротні активи

• незавершене будівництво;

• основні засоби;

• довгострокові фінансові інвестиції;

• інші необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи

• виробничі запаси

• готова продукція

• дебіторська заборгованість;

• поточні фінансові інвестиції;

• грошові кошти і їх еквіваленти

• інші оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

Пасив

І. власний капітал

• статутний

• додатковий

• резервний

• неоплачений

• нерозподілений прибуток.

ІІ. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування.

ІІІ. Довгострокові зобов’язання.

ІV. Поточні зобов’язання

• короткострокові кредити банків

• поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

• кредиторська заборгованість

• поточні зобов’язання за розрахунками

• інші поточні зобов’язання