1. Вибір або формулювання теми. З’ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.

Тема – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або декілька питань дослідження; відображення проблеми в її характерних рисах. Вдале, точне у суттєвому відношенні формулювання теми уточнює проблему, окреслює межі дослідження, конкретизує основний задум. Тема реферату вибирається студентом самостійно із переліку, який надається викладачем. Студент може запропонувати свою тему, яку необхідно узгодити з викладачем.

2. Обміркування теми, складання попереднього плану реферату.

План реферату дослідник складає особливо. План - це „скелет” роботи, який компактно відображає послідовність викладення матеріалу. В цілому план наукового дослідження повинен розкрити найважливіші сторони змісту роботи, виявити, в якому саме напряму намічаються пошуки вирішення поставлених завдань, підказати рішення щодо формулювання теми та її основних частин.

План роботи студент повинен складати самостійно, з урахуванням задуму та індивідуального підходу.

При розробці плану потрібно дотримуватися наступних принципів логічного розміщення матеріалу:

- повнота - передбачення в роботі всіх важливих та уникнення зайвих елементів;

- підпорядкованість - кожна частина роботи повинна випливати з теми та мети, а також загальної концепції вирішення поставлених завдань, кожна наступна частина роботи повинна становити продовження її попередньої частини й одночасно бути основою наступної;

- виключення - окреме питання не можна розглядати декілька разів у різних місцях роботи.

Дотримуючись цих принципів, доцільно заздалегідь скласти два-три варіанти плану.

Для рефератів не рекомендується занадто велика кількість розділів (глав), бажано не більше трьох-чотирьох.

3. Ознайомлення з науковою літературою, що відповідає темі реферату. Вибір джерел, що розривають тему.

Згідно з обраною темою реферату студент самостійно підбирає літературні джерела. Порядок роботи з джерелами інформації:

1-загальне ознайомлення (ознайомлення зі змістом)

2- уважне читання по розділах ( виділення найважливішого)

3- вибіркове читання тексту (перечитування найважливішого)

4- складання плану прочитаного матеріалу (постановка проблеми)

5- виписка з прочитаного (цитати)

6- оформлення картотек (бібліографічна картотека, картотека виписок)

7- співставлення прочитаного (запис зауважень)

8- критична оцінка прочитаного (запис зауважень)

Методика пошуку необхідної інформації складається з декількох етапів та передбачає пошук відповідей на чотири основні питання, які повинен поставити перед собою студент: що?, де?, як шукати?, як опрацювати?

Що шукати – виділення основних проблем, питань, завдань теми дослідження та ключових понять, проблемних питань теми;

Де шукати – визначення переліку джерел, в яких може висвітлюватися інформація щодо проблемних питань;

Як шукати – вибір прийомів, за допомогою яких здійснюватиметься робота з обраними літературними джерелами. На цьому етапі вирішується чи працювати в бібліотеці шляхом опрацювання каталогів, чи працювати в мережі Інтернет, чи поєднувати всі можливості;

Як опрацювати - одержання текстів та їх безпосередня обробка

Повний і якісний історікографічний та джерельний обзори є одним із важливіших показників рівня роботи.