3.Статут територіальної громади села, селища, міста у законодавстві України.
В Законі Украіни Про місцеве самоврядування в Україні Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України.
Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.
4.Статут неурядових організацій та мнуо.
Неурядо́ва організа́ція (НУО) — громадські об’єднання індивідів або груп за певними інтересами, які беруть участь у громадській діяльності. Неурядові організації в Україні називаються - громадськими та існують у найрізноманітніших формах: Спілки, Ліги, Благодійні організації та Фонди, Фундації, об'єднання тощо.
Міжнародні неурядові організації поширюють свою діяльність за межі державних кордонів. Найвідоміші правозахисні НУО: Amnesty International (Міжнародна амністія), Human Rights Watch (Нагляд за правами людини), International Commission of Jurist (Міжнародна комісія юристів) і Minority Rights Group (Група захисту прав меншин).
Поширені також об'єднання неурядових організацій (асоціації, спілки, тощо). Українські громадські (неурядові) організації існують з 1992 року, відколи Верховна Рада України прийняла Закон України "Про об'єднання громадян". Серед них можна (за деякими виключеннями) виділити декілька категорій організацій:
1. Неформальні - ті що самостійно вишукують фінансування, незалежні від держави, інституціонально сталі
2. Формальні - ті що працюють за державні кошти, обслуговують інтереси своїх членів, але контролюються державою
3. Приватні - ті що існують за рахунок лише одного джерела доходів (як правило фізичної особи - засновника або групи осіб тощо
4. Зареєстровані, але недіючі - ті, що з різних причин залишились без фінансування й не діють, але існують як субєкти праваuk:Неприбуткові недержавні організації.
Аналіз правового статусу МНУО, їх участь в міжнародних відносинах дає можливість вважати, що на сучасному етапі ООН, Рада Європи та інші міжнародні організації досить серйозно підходять до питання використання можливостей МНУО для вирішення міжнародних проблем. Всі згадані у роботі документи відображають суттєвий прогрес в аспекті надання іноземним організаціям статусу, що є близьким до національного.
На жаль, багаторазові намагання розробити універсальну міжнародну конвенцію, яка б визначила юридичний статус міжнародних НУО, до цього часу не дали результатів. Наприклад, Конвенція 1956 року, що стосується визнання правосуб'єктності міжнародних спільнот, асоціацій та фондів, яка була розроблена на Конференції з міжнародного приватного права в Гаазі і в свій час ратифікована Бельгією, Францією та Нідерландами, в силу так і не вступила.
Приблизно така ж доля спіткала і Проект міжнародного договору про міжнародні НУО, що був розроблений у 1959 році Союзом міжнародних асоціацій та представлений ним в ЮНЕСКО. Сучасне міжнародне право так і не розробило єдиного загальновизнаного визначення МНУО. Разом з тим, були визначені критерії, що дозволяють виділити подібні організації:
* організація повинна мати некомерційний характер.
Рада Європи прямо вказує на некомерційні цілі діяльності організації у своїй Конвенції про визнання правосуб'єктності міжнародних неурядових організацій. В ООН некомерційний характер мається на увазі в силу потреби в фінансуванні організації самими членами чи добровільними внесками. Разом з тим, деякі некомерційні організації, визнані Радою Європи та ООН в якості НУО, об'єднують представників бізнесу, що лобіюють комерційні інтереси. До таких організацій належить Міжнародний морський форум нафтовидобувних компаній, який активно співпрацює в якості НУО з ООН та Міжнародною морською організацією;
* організація не повинна бути заснована урядом держав на основі угод між державами;
* організація не повинна використовувати чи пропагувати насильницькі методи. Згідно з цим в якості НУО не визнаються рухи за визволення, сторони, що воюють, чи повсталі сторони та інші озброєні угрупування, навіть якщо їх дії відповідають принципам міжнародного права. Не визнаються НУО Організація визволення Палестини, Народна організація Південно-Західної Африки;
* організація не повинна брати участь в політичній діяльності з метою досягнення влади. Не визнаються НУО політичні партії, опозиційні об'єднання. Однак міжнародні об'єднання політичних партій такі як Ліберальний інтернаціонал, Соціалістичний інтернаціонал, Міжнародний союз демократів за загальною думкою є НУО;
* міжнародною вважається організація, якщо вона має відділення принаймні в трьох державах18 . Правила використання поняття МНУО в міжнародній практиці не уніфіковані, відрізняються від одного міжнародного інституту до іншого, досить часто використовуються у різних значеннях у термінології окремо взятого інституту. Зазначений факт не зменшує важливу роль, яку відіграють МНУО на міжнародній арені, а лише демонструють відсутність чіткої та однозначної відповіді, які організації необхідно розглядати як «НУО», і, в особливості, як «МНУО», в понятійному аппарат системи ООН.
Механізм ідентифікації організації в якості «НУО» в системі ООН не може слугувати моделлю для національного законодавства. Умовно кажучи, поняття МНУО «не належить» жодній державі. Воно належить усьому світові, його історії та сучасності. Вбачається, що потреба його введення в будь-яке національне законодавство держави повинна враховувати ці традиції.