1. Поняття господарських рішень та їх ознаки.

2. Господарські рішення та їх види.

3. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.

4. Способи формалізації та реалізації господарських рішень. Визначення оптимальних форм представлення та реалізації господарських рішень.

5. Основні параметри якісного рішення.

6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення.

7. Види ефективності господарських рішень. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення.

8. Елементи процесу прийняття рішень.

9. Етапи та процедури процесу прийняття рішень.

10. Стилі прийняття рішень.

11. Основні моделі та засоби прийняття рішень.

12. Методи аналізу господарських рішень.

13. Логістичні підходи до прийняття рішень.

14. Розрахунково-аналітичні методи.

15. Експертні методи та межі їх застосування.

16. Класична, поведінкова та ірраціональна моделі прийняття рішень.

17. Умови прийняття господарських рішень, залежно від ступеню визначеності інформації.

18. Контроль за ходом виконання господарських рішень.

19. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень.

20. Загальні закони управління людиною. Закон інерційності людських систем.

21. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем. Соціально-психологічні і біопсихічні закони.

22. Сутнісно-змістовна характеристика та класифікація системи показників економічного обґрунтування господарських рішень.

23. Критерії економічної ефективності господарських рішень.

24. Існуючі підходи до вибору системи показників економічної ефективності.

25. Прогнозування та аналіз господарських рішень.

26. Основні задачі та ключові принципи прогнозування господарських рішень.

27. Сутність та принципи аналізу господарських рішень.

28. Сутнісна характеристика процесу реалізації господарських рішень.

29. Система забезпечення реалізації рішень.

30. Сутність та види невизначеності.

31. Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності.

32. Необхідність та доцільність урахування підприємствами фактору невизначеності.

33. Основні причини невизначеності. Видова класифікація невизначеності.

34. Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності.

35. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень.

36. Детермінований еквівалент лотереї, премія за ризик, страхова сума.

37. Умови схильності, несхильності, байдужості до ризику.

38. Методика побудови функції корисності.

39. Характеристика ризику як економічної категорії.

40. Сутнісно-змістовна характеристика ризику.

41. Класифікація підприємницьких ризиків.

42. Характеристика підприємницьких ризиків за місцем їх походження та ступенем впливу на результати діяльності підприємств.

43. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику. Прийняття рішень в конфліктних ситуаціях

44. Проектний ризик та прийняття господарських рішень.

45. Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту.

46. Коефіцієнт систематичного ризику.

47. Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії

48. Сутність фінансових рішень та їх класифікація.

49. Теорія оптимального портфелю.

50. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.

51. Межі застосування кількісних та якісних методів аналізу певного підприємницького ризику.

52. Якісний аналіз підприємницьких ризиків.

53. Сутність системних та несистемних /унікальних/ ризиків та можливості зведення їх до мінімуму

54. Сутність політичних ризиків та їх вплив на поведінку суб'єктів господарювання.

55. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення з соціальним становищем.

56. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків.

57. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.

58. Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства.

59. Сутність постачальних ризиків, їх передбачення та заходи запобігання.

60. Сутність ризиків збуту, прогнозування їх виникнення та можливі заходи запобігання. Особливості збутових ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

61. Безпосередньо-виробничі ризики.

62. Характеристика ризиків в комерційній діяльності підприємства.

63. Кількісний аналіз ризиків господарювання.

64. Характеристика методів кількісної оцінки ризиків.

65. Характеристика методів оцінки ризикованості інвестиційних проектів

66. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків.

67. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки ризику інвестиційних проектів.

68. Особливості управління ризиками господарської діяльності.

69. Структурна схема ризик-менеджменту.

70. Напрями та методи регулювання ступеню ризику.

71. Методи зниження ступеню ризику.

72. Особливості процесу хеджування ризиків.

73. Характеристика процесу диверсифікації, її переваги та недоліки.

74. Сутність системи страхування підприємницьких ризиків.

Система функціонування моделі подвійного захисту різних видів підприємницької діяльності.

2. Теоретичні завдання до виконання індивідуальної роботи з дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризику»

Варіант 0.

1. Місія підприємства це:

а) сукупність тактичних і стратегічних видів діяльності;

б) економічне і правове забезпечення діяльності;

в) загальна ціль діяльності;

г) причина існування організації.

2. Суб’єктом, що визначає місію підприємства, є:

а) суспільні організації; б) власник; в) робітники; г) ділові партнери.

3. Цілі господарських рішень повинні підкорятися наступним вимогам:

а) конкретність; б) якість; в) вимірюваність; г) патентоспроможність.

4. Господарювання це:

а) пошук і використання можливостей виробництва;

б) комерційна і виробнича діяльність підприємства;

в) пошук резервів підвищення ефективності діяльності;

г) обмін і розподіл створеного продукту.

5. За цільовою спрямованістю господарська діяльність поділяється на:

а) цільову; б) комерційну; в) некомерційну; г) нецільову.

6. За функціональною ознакою господарська діяльність поділяється на:

а) доцільну; б) головну; в) ефективну; г) допоміжну.

7. В практиці використовуються наступні моделі господарських рішень:

8. а) конфліктні; б) інституційні; в) характерні; г) множинні.

9. За територіальним розміщенням господарська діяльність поділяється на:

а) регіональну; б) внутрішньодержавну;

в) місцеву; г) зовнішньоекономічну.

10. За сферою діяльності господарські рішення поділяються на:

а) фінансові; б) інвестиційні; в) надзвичайні; г) ризиковані.

Варіант 1.

1. За ієрархією планування господарські рішення поділяються на:

а) тактичні; б) управлінські; в) виконавчі; г) оперативні.

2. За функціональними областями господарські рішення поділяються на:

а) виробничі; б) функціональні; в) невиробничі; г) не функціональні.

3. За масштабністю господарські рішення поділяються на:

а) великі; б) малі; в) комплексні; г) окремі.

4. За кількістю альтернатив господарські рішення поділяються на:

а) альтернативні; б) безальтернативні; в) бінарні; г) безперервні.

5. Процесний підхід в управлінні передбачає:

а) використання певного набору факторів, що присутні в момент розробки рішення;

б) використання певних етапів;

в) формування етапів для умов конкретного підприємства;

г) момент часу прийняття рішення.

6. Ситуаційний підхід орієнтовано на:

а) на оптимізацію стратегії підприємства;

б) використання набору кількісних і якісних факторів, що присутні в момент прийняття рішення;

в) момент часу прийняття рішення;

г) на оптимізацію місії підприємства.

7. Побудуйте у вірній послідовності етапи розробки і реалізації господарських рішень:

а) розробка плану дій; б) отримання інформації;

в) відбір варіантів управляючих впливів; г) постановка цілей.

8. Господарські рішення є:

а) процесом створення уяви про проблему, вибір і реалізацію альтернатив;

б) дослідженням стратегії і тактики підприємства;

в) розподілом ресурсів підприємства;

г) вибір альтернативи і визначення варіанту дій.

9. За формою представлення господарські рішення можуть бути: а) соціометрічні; б) дескриптивні; в) дедуктивні; г) інтервізіональні.

10. Відміна професійних рішень від особистих полягає у такому:

а) особисті рішення мають більш високу привабливість та цінність для ОПР; б) професійні мають більш значний масштаб впливу; в) вартість особистого рішення більш значна для ОПР; г) ціна наслідків професійного рішення більш значна.

Варіант 2.

1. За необхідністю отримання спеціального дозволу господарська діяльність поділяється на:

а) спеціальну; б) лізензуєму; в) неліцензуєму; г) загальну.

2. Серед факторів ефективності господарських рішень можна відокремити:

а) внутрішньо організаційні; б) соціотехнічні;

в) позаорганізаційні; г) сутнісні.

3. До елементів середовища прямого впливу на господарські рішення відносять:

а) соціокультурні фактори; б) стан економіки;

в) держава; г) споживачі.

4. До елементів середовища непрямого впливу на господарські рішення відносять:

а) соціокультурні фактори; б) стан економіки;

в) держава; г) споживачі.

5. Схеми поведінки особи, що приймає рішення, описуються наступними теоріями:

а) поведінкова; б) біхевіористична; в) стимульно-реактивна; г) лабіринтна.

6. До індивідуальних рис особи, що приймає рішення відносять:

а) творчі здібності; б) корисність; в) стійкість; г) досвід.

7. До постійних рис особи, що приймає рішення відносять:

а) цілеспрямованість; б) відповідальність; в) креативність; г) пам’ять.

8. Засобами досягнення цілей можуть бути:

а) метод черговості; б) метод позиціонування цілей; в) метод очікування; г) метод тривалості.

9. До факторів, що визначають склад роботи менеджера, відносять:

а) репутацію підприємства; б) моду; в) розмір організації; г) психологічний клімат.

10. За функціональними областями господарські рішення поділяються на:

а) виробничі; б) функціональні; в) невиробничі; г) не функціональні.

Варіант 3.

1. Менеджер приймає рішення:

а) особистого характеру; б) незалежні; в) професійного характеру; г) відповідального типу.

2. Ситуаційний аналіз характеризується наступними особливостями:

а) класифікація ситуацій заснована на суб’єктивних оцінках; б) складні рішення повинні бути розділені на прості; в) відповідність політики підприємства стану навколишнього середовища; г) науково-аналітичне передбачення.

3. Особа, що приймає рішення (ОПР), представлена:

а) експертною комісією; б) однією особою; в) групою осіб; г) аналітиком.

4. Схеми поведінки особи, що приймає рішення, описуються наступними теоріями:

а) схематична; б) теоретична; в) модельна; г) лабіринтна.

5. Поняття ОПР є:

а) більш широким ніж менеджер; б) більш вузьким ніж менеджер підприємства; в) представленим однією особою; г) представленим лише менеджерами.

6. Модель господарського рішення:

а) є упорядкованими набором припущень щодо розвитку ситуації; б) враховує усі можливі напрямки розвитку ситуації; в) є нескладною по відношенню до реальності; г) залежить від ОПР.

7. Моделі господарських рішень за рівнем конкретності поділяються на:

а) детерміновані; б) статичні; в) феноменологічні; г) об’єктні.

8. До внутрішньопроблемних факторів слід віднести:

а) тип зовнішнього середовища; б) темпи поширення інформації; в) час на прийняття рішення; г) стратегія підприємства.

9. Зовнішнє середовище має наступні характеристики:

а) динамізм; б) надлишковість; в) по елементний склад; г) невизначеність.

10. До основних факторів, що визначають склад роботи менеджера слід віднести:

а) психологічний клімат в організації; б) стан зовнішнього середовища; в) законодавчі акти; г) тип влади в організації.

Варіант 4.

1. Розробка рішень в умовах невизначеності та ризику повинна здійснюватися з урахуванням:

а) побажань керівника; б) аналізу мікроооточення підприємства;

в) психологічного стану колективу; г) стану навколишнього середовища.

2. До методів урахування ризику можна віднести:

а) аналіз чутливості; б) аналіз відхилень; в) метод впливу; г) метод коректив.

До чистих ризиків відносять:

а) вимушений; б) виробничий; в) екологічний; г) транспортний.

3. До методів урахування ризику можна віднести:

а) дерево рішень; б) аналіз відхилень;

в) побудова сценаріїв; г) сценарний аналіз.

4. До спекулятивного ризику відносять:

а) торговельний; б) комерційний; в) майновий; г) екологічний.

5. Рішення представляють собою:

а) об’єктивний інструмент управління; б) вибір альтернативи;

в) визначення варіанта дій для досягнення цілей;

г) координацію діяльності управлінських робітників.

6. Управлінські задачі характеризуються:

а) динамізмом; б) невпевненістю;

в) ризиком; г) набором зовнішніх та внутрішніх факторів.

6. За об’єктом управління управлінські рішення класифікуються:

а) загальні; б) стандартні;

в) оригінальні; г) одиничні.

6. Управлінські рішення характеризуються наступними особливостями:

а) передбачають дотримання принципу мінімальних витрат;

б) виробляються на основі наукового пізнання об’єктивних закономірностей об’єкта управління;

в) є завчасно запланованими;

г) використовуються специфічні технології.

6. Управлінські рішення повинні відповідати наступним вимогам:

а) витратність; б) наукова обґрунтованість;

в) ефективність; г) легітимність.

6. Сутність рішень проявляється в:

а) організації управлінської діяльності; б) створенні уяви про проблему;

в) підвищення ступеня свідомості управлінських робітників;

г) реалізації ефективної альтернативи.

Варіант 5.

1. Управлінські задачі характеризуються:

а) прибутковістю; б) витратністю; в) невизначеністю; г) складністю.

2. За ступенем вимірюваності кінцевих результатів управлінські рішення класифікуються:

а) якісні; б) кількісні; в) вимірювані; г) невимірювані.

3. Управлінські рішення мають наступні особливості:

а) розробляються з урахуванням певних принципів та вимог;

б) визначають відповідність цілей потребам системи управління;

в) спрямовуються на максимізацію прибутку;

г) призначені для усунення ситуації невпевненості та ризику.

4. Управлінські рішення повинні відповідати наступним вимогам:

а) оптимальність; б) впевненість;

в) ефективність; г) гнучкість.

5. Відокремлюють наступні підходи до управління:

а) процедурний; б) стереотипний;

в) процесний; г) об’єктивний.

6. До складу учасників господарських рішень по персоналу належать:

а) директор організації;

б) держава;

в) робітник;

г) пенсійний фонд.

7. Критеріями прийняття господарських рішень в сфері управління персоналом є:

а) обсяг виробництва;

б) якість продукції;

в) час виробництва;

г) розмір заробітної плати.

8. До зовнішніх факторів прийняття господарських рішень належать:

а) демографічний розвиток;

б) узгодженість інтересів членів організації;

в) ступінь зацікавленості у кінцевих результатах;

г) ступень розвитку ринку робочої сили.

9. Об’єктами господарських рішень по персоналу можуть бути:

а) мотивація;

б) інтенсивність праці;

в) якість продукції;

г) особистий розвиток.

10. Розрізняють наступні види господарських рішень по персоналу:

а) кадрово-політичні; б) кадрово-соціальні;

в) кадрово-екологічні; г) кадрово-економічні.

Варіант 6 .

1. На етапі підготовки до розробки прогнозу наслідків господарських рішень виконуються наступні дії:

а) підготовка інформаційної бази;

б) формулювання завдання на прогноз;

в) визначення найбільш вірогідних варіантів розвитку зовнішніх і внутрішніх умов об’єкта прогнозування;

г) моніторинг прогнозу.

2. На етапі аналізу ретроспективної інформації при прогнозуванні управлінської ситуації виконуються наступні дії:

а) здійснюється порівняльна оцінка об’єктів;

б) чіткий розподіл кількісної та якісної інформації;

в) визначення розвитку об’єкта прогнозування в період, що відповідає періоду прогнозування;

г) проведення експертизи аналітичною групою.

3. На етапі проведення експертизи господарських рішень виконуються наступні дії:

а) розробка альтернативних варіантів;

б) порівняльна оцінка об’єктів;

в) контроль хода реалізації господарських рішень;

г) підготовка аналітичною групою анкет та інтер”юрування.

4. На етапі контролю хода реалізації господарських рішень виконуються наступні дії:

а) моніторинг; б) експертний аналіз умов розвитку;

в) підготовка організаційного забезпечення розробки господарських рішень;

г) коректування хода реалізації господарських рішень.

5. До методів отримання інформації слід віднести:

а) метод визначення публікаційної активності;

б) метод термінологічного і лексичного аналізу;

в) метод стратегічного аналізу;

г) метод виявлення морфології.

6. До евристичних методів прийняття господарських рішень слід віднести:

а) метод 825;

б) метод мозкової атаки;

в) метод вільних асоціацій;

г) метод дедукції.

7. Чисті ризики поділяються на:

а) ринкові; б) державні; в) екологічні; г) комерційні.

8. До спекулятивного ризику можна віднести:

а) політичні; б) фінансові; в) особисті; г) комерційні.

9. За структурною ознакою ризики поділяються на:

а) майнові; б) виробничі; в) вимушені; г) невимушені.

10. Управлінський цикл починається з:

а) виникнення проблеми; б) забезпечення ефективної діяльності;

в) розподілу ресурсів; г) реалізації прийнятих планів.

Варіант 7.

1. Ситуаційний підхід при прийнятті господарських рішень дозволяє:

а) реалізувати тактичні міри;

б) реалізувати стратегічні міри;

в) здійснювати управління конкретною ситуацією;

г) приймати господарських рішень за принципом проб та помилок.

2. Особа, що приймає господарських рішень, представлена:

а) експертною комісією; б) однією особою;

в) групою осіб; г) аналітиком.

3. При розробці сценаріїв можливого розвитку ситуації визначається:

а) еталонна ситуація; б) основні фактори, які впливають на розвиток ситуації;

в) оцінка стійкості ситуації; г) особа, що приймає господарських рішень.

4. За об’єктом управління господарські рішення класифікуються:

а) загальні; б) стандартні;

в) оригінальні; г) одиничні.

5. Господарські рішення характеризуються наступними особливостями:

а) передбачають дотримання принципу мінімальних витрат;

б) виробляються на основі наукового пізнання об’єктивних закономірностей об’єкта управління;

в) є завчасно запланованими;

г) використовуються специфічні технології.

6. Господарські рішення повинні відповідати наступним вимогам:

а) витратність; б) наукова обґрунтованість;

в) ефективність; г) легітимність.

7. Відокремлюють наступні підходи до управління:

а) кількісний; б) ефективний;

в) прибутковий; г) суб’єктивний.

8. Сутність рішень проявляється в:

а) організації управлінської діяльності; б) створенні уяви про проблему;

в) підвищення ступеня свідомості управлінських робітників;

г) реалізації ефективної альтернативи.

9. Управлінські задачі характеризуються:

а) прибутковістю; б) витратністю; в) невизначеністю; г) складністю.

10. За ступенем вимірюваності кінцевих результатів господарські рішення класифікуються:

а) якісні; б) кількісні; в) вимірювані; г) невимірювані.

Варіант 8.

1. Управлінські рішення мають наступні особливості:

а) розробляються з урахуванням певних принципів та вимог;

б) визначають відповідність цілей потребам системи управління;

в) спрямовуються на максимізацію прибутку;

г) призначені для усунення ситуації невпевненості та ризику.

2. Управлінські рішення повинні відповідати наступним вимогам:

а) оптимальність; б) впевненість;

в) ефективність; г) гнучкість.

3. Відокремлюють наступні підходи до управління:

а) процедурний; б) стереотипний;

в) процесний; г) об’єктивний.

4. До складу учасників обґрунтування господарських рішень та оцінки ризиків по персоналу належать:

а) директор організації;

б) держава;

в) робітник;

г) пенсійний фонд.

5. Об’єктами господарських рішень по персоналу можуть бути:

а) мотивація;

б) інтенсивність праці;

в) якість продукції;

г) особистий розвиток.

6. Розрізняють наступні види господарських рішень по персоналу:

а) кадрово-політичні; б) кадрово-соціальні;

в) кадрово-екологічні; г) кадрово-економічні.

7. На етапі підготовки до розробки прогнозу наслідків УР виконуються наступні дії:

а) підготовка інформаційної бази;

б) формулювання завдання на прогноз;

в) визначення найбільш вірогідних варіантів розвитку зовнішніх і внутрішніх умов об’єкта прогнозування;

г) моніторинг прогнозу.

8. На етапі аналізу ретроспективної інформації при прогнозуванні управлінської ситуації виконуються наступні дії:

а) здійснюється порівняльна оцінка об’єктів;

б) чіткий розподіл кількісної та якісної інформації;

в) визначення розвитку об’єкта прогнозування в період, що відповідає періоду прогнозування;

г) проведення експертизи аналітичною групою.

9. На етапі проведення експертизи господарських рішень виконуються наступні дії:

а) розробка альтернативних варіантів;

б) порівняльна оцінка об’єктів;

в) контроль хода реалізації господарських рішень;

г) підготовка аналітичною групою анкет та інтер”юрування.

10. На етапі контролю хода реалізації господарських рішень виконуються наступні дії:

а) моніторинг; б) експертний аналіз умов розвитку;

в) підготовка організаційного забезпечення розробки господарських рішень;

г) коректування хода реалізації господарських рішень.

Варіант 9.

1. До методів отримання інформації слід віднести:

а) метод визначення публікаційної активності;

б) метод термінологічного і лексичного аналізу;

в) метод стратегічного аналізу;

г) метод виявлення морфології.

2. Ситуаційний підхід при прийнятті господарських рішень дозволяє:

а) реалізувати тактичні міри;

б) реалізувати стратегічні міри;

в) здійснювати управління конкретною ситуацією;

г) приймати господарських рішень за принципом проб та помилок.

3. Особа, що приймає господарські рішення, представлена:

а) експертною комісією; б) однією особою;

в) групою осіб; г) аналітиком.

4. Ситуаційний підхід орієнтовано на:

а) на оптимізацію стратегії підприємства;

б) використання набору кількісних і якісних факторів, що присутні в момент прийняття рішення;

в) момент часу прийняття рішення;

г) на оптимізацію місії підприємства.

5. Розробка інноваційних рішень в умовах невизначеності та ризику повинна здійснюватися з урахуванням:

а) побажань керівника; б) аналізу мікроооточення підприємства;

в) психологічного стану колективу; г) стану навколишнього середовища.

6. До методів урахування ризику можна віднести:

а) аналіз чутливості; б) аналіз відхилень; в) метод впливу; г) метод коректив.

7. До евристичних методів обґрунтування господарських рішень відносять:

а) метод «5-3-6»; б) метод доказу; в) метод інверсії; г) метод наукового пізнання

8. За ступенем ризику виокремлюють:

а) вимушені; б) можливі; в) імовірнісні; г) не вимірювані ризики.

9. За структурною ознакою ризики поділяють на:

а) майнові; б) виробничі; в) попередні; г) наступні.

10. Зони ризику мають такі характеристики:

а) зона катастрофічного ризику;

б) зона мінімального ризику;

в) зона припустимого ризику;

г) зона неприпустимого ризику.