
- •7.1. Розрахунок необхідної кількості механізмів в комплекті.
- •§1 Характеристика об’єкта і геологічних умов майданчика.
- •§2 Визначення проектних позначок планування майданчика і лінії нульових робіт.
- •2.1 Розбивка майданчика на квадрати
- •2.2 Визначення чорних позначок вершин квадратів.
- •2.3 Визначення середньо-планувальної позначки.
- •2.4 Визначення червоних (проектних) позначок.
- •2.5 Визначення робочих позначок.
- •Розрахунок чорних, червоних та робочих позначок вершин квадратів.
- •§2.6 Побудова лінії нульових робіт.
- •§3 Визначення об’ємів земляних робіт і складання зведеної відомості об’ємів земляних робіт.
- •3.1 Визначення об’ємів ґрунту в основних фігурах планувальної сітки.
- •3.2 Визначення об’ємів ґрунту в укосах майданчика
- •3.3 Складання зведеної відомості об’ємів земляних робіт.
- •§4 Визначення середньої відстані транспортування ґрунту
- •5.Вибір механізмів для ведення земляних робіт.
- •§6 Складання калькуляцій працеємності, машиноємності та заробітної плати.
- •§7 Підбір оптимальних комплексів машин
- •7.1 Розрахунок необхідної кількості механізмів в комплекті.
- •7.2 Визначення необхідної продуктивності комплекту за зміну.
- •7.3 Підрахунок необхідної кількості автосамоскидів.
- •§8.Вибір методів виконання робіт на технологічних схем руху механізмів.
- •8.1 Зрізування родючого шару грунту бульдозером.
- •Основні|основний| параметри бульдозерів
- •8.2 Розробка і транспортування ґрунту скреперами.
- •8.3 Ущільнення ґрунту катком.
- •§9 Розробка календарного плану провадження робіт.
- •Календарний план
- •§10 . Визначення техніко-економічних показників виконання земляних робіт.
- •§11. Вимоги щодо якості виконання земляних робіт.
- •Кількість контрольних проб для визначеня властивостей грунту що укладається в напірні насипи інженерних споруд
- •11.5 Епюри тисків у грунті
- •Контроль якості земляних робіт
- •§12.Охорона навколишнього середовища.
- •12.1.Загальні положення.
- •Допустимі відхилення при проектуванні земляного полотна згідно з сн 499-72
- •12.2. Організація будівельного майданчика.
- •12.2.1. Організація робочого місця.
- •Відстань від підощви відкосу виїмки до найблищого колеса механізма
- •12.2.2 Електробезпека.
- •12.2.3 Виробнича санітарія.
- •12.2.4.Протипожежні заходи.
- •12.2.5.Шумове забруднення.
- •Шумовий фон для органів слуху
- •12.2.6.Вібрація і засоби боротьби з нею.
- •12.2.7.Радіоактивне забруднення.
- •Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •Використана література:
Шумовий фон для органів слуху
Руйнівна для органів слуху мережа |
150 |
Зліт реактивного надзвукового літака |
130 |
Електромузика викливає резонанс клітинних структур |
|
120 |
Гуркіт грому, шум пневматичного молота |
|
110 |
Запуск ракети, шум реактивного літака |
|
100 |
Шум потяга метро |
|
Початок руйнування органів слуху |
90 |
Максимальна норма шуму у виробничому приміщенні |
80 |
Шум на шосе з інтенсивним рухом, шум верстата, мотоцикла, пилосмоку |
|
Рівень шуму, що викликає дискомфорт |
60 |
Шум на вулиці з помірним рухом |
Продовження таблиці 12.3
Межа, за якою настає шумова втома (шумовий стрес) |
40 |
Нормальна розмова, спів птахів, нормальна гучність звуку вдень |
30 |
Норма гучності звуку вночі |
|
Звуковий комфорт |
20 |
Звуковий комфорт - домашні умови |
10 |
Дихання людини, шепіт, тихий шелест листя і трав |
|
12.2.6.Вібрація і засоби боротьби з нею.
Вухо людини звукові хвилі частотою нижче 20 Гц сприймає не як звук, а як вібрацію. Вібрація являє собою механічні коливання пружного тіла (недоступні вуху людини звуки частотою вище 20000 Гц — ультразвуки).
Шкідлива вібрація створюється при роботі машин і механізмів. Вона вимірюється в метрах на секунду і виражається, як і інші звуки, в децибелах. Залежно від джерела виникнення розрізняють транспортну, транспортно-технологічну і технологічну вібрацію. Перша виникає внаслідок руху машин, друга — при роботі машин (в русі або в стаціонарних умовах), третя — при роботі різного устаткування — моторів, верстатів, вентиляторів, помп тощо. Вібрація створює шум, але й сама по собі може негативно впливати на організм. При тривалій дії і у великих дозах вібрації можуть викликати хворобливі зміни в організмі, а в результаті — вібраційну хворобу, яка нищить судини, нервову систему, кістково-судинний апарат.
Встановлено гранично допустимі величини вібрації. Вони визначені з розрахунку, що, систематично діючи під час 8-го-динного робочого дня, вібрація не викликає у робітника захворювань або відхилень у стані здоров'я протягом усього періоду його виробничої діяльності.
Заходи боротьби з вібрацією:
використання вібробезпечних машин;
використання засобів і проектних рішень віброзахисту (віброізоляція, віброгасіння тощо);
організаційно-технічні заходи (режим роботи і харчування, обмеження фізичного навантаження на організм у період дії вібрації, медичний контроль тощо);
Як засіб індивідуального захисту використовуються віброзахисний спецодяг і спецвзуття, противібраційні пристрої до ручного і механічного інструменту, амортизаційні площадки і платформи, повстяні та гумово-повстяні килими, антивібраційні пояси. Все це дозволяє створити робітникам умови, які виключають шкідливий вплив вібрації на здоров'я.