12.2. Організація будівельного майданчика.

Для запобігання доступу сторонніх осіб на монтажний майданчик – влаштовують огорожу. Всі проходи і проїзди на майданчику, мають бути вільні від конструкцій і матеріалів і освітлені в темний час. Взимку проходи очищають від снігу і льоду і посипають піс­ком або шлаком. Колодязі і шурфи на майданчику закривають щитами, а траншеї і котловани захищають перилами висотою 1 м. У місцях переходу через траншеї і котловани встановлюють містки і світлову сигналізацію в темний час доби. Будівельний майданчик повинен бути обладнаний попе­реджувальними написами, плакатами і знаками безпеки.

На кордонах небезпечних зон встановлюють переносні обгороджуван­ня або обноски і освітлення. До небезпечних зон відносяться місця для складання мастил, ділянки і території поблизу будівель, що зводяться, майданчики, над якими відбувається переміщення вантажів і виробів будівельними кранами, неогороджені перепади висот більше 1.3 м, зона розміщення електроустановок, переміщення машин і проходу елек­тромереж.

Для освітлення будівельного майданчика застосовуються типові стаціонарні і інвентарні пересувні освітлювальні установки. Світильники розташовують в місцях, зручних і безпечних для їх обслуговування. Живлення освітлювальних приладів здійснюється від мережі напругою 220 В, а світи­льники місцевого освітлення, що встановлюються на доступній для випад­кового дотику на висоті, - 42 В.

Залежно від складу робітників будівельний майданчик забезпечується необхідними санітарно-побутовими приміщеннями - гардеробами, убира­льнями, умивальниками, приміщеннями для їжі, укриття від атмосферних опадів або обігріву робітників взимку. Майданчик забезпечується питною водою і аптечкою з медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги при нещасних випадках. Битові приміщення зазвичай зосереджу­ють в одному місці, поблизу від входу на монтажний майданчик.

Для захисту тих, що працюють, від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що виникають при розробці грунту, застосовуються засоби колективного і індивідуально­го захисту.

З першої групи найширше використовують панельні, панельно-стоячі і стоячі огороджування. Існують різні інвентарні обгороджування для сходо­вих майданчиків, маршів, перекриттів, віконних, отворів, ліфтових шахт. Всі вони мають невелику масу, надійно з'єднуються з конструкціями і один з одним. Стійки інвентарних обгороджувань частіше виготовляють з труб з наконечниками для установки на грунт і триногами - на тверде покриття. Між стійками закріплюють знімні панелі (щити з рейок або ґрат з арматур­них лозин), щаблину з до­щок, ланцюги або металеві канати. При установці обго­роджувань на краю перек­риттів будівель в нижній їх частині влаштовують бор­тові елементи заввишки не менше 15 см.

До засобів колективного захисту відносяться також знаки безпеки і сигнальні кольори, що мають визначене смислове значення.

Червоний колір - заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежогасін­ня (заборонні знаки безпеки: позначення відключаючих пристроїв механіз­мів і машин, внутрішньої поверхні кожухів, що відкриваються, і корпусів, захищають рухомі елементи механізмів і машин, пожежної техніки, сигна­льних ламп, які повідомляють про порушення умов безпеки). Жовтий колір - попередження, можлива небезпека - застосовується для застережливих знаків (постійних і тимчасових обгороджувань або їх елементів, улаштову­ючих на кордонах небезпечних зон, в приямках: ям, котлованів, виносних майданчиків, постійних і тимчасових обгороджувань сходів і інших місць. Зелений - розпорядження, безпека - використовується для приписуючих знаків (дверей. евакуаційних або зала­сних виходів і сигнальних ламп. Синій колір - вказівка, інформація - застосовується для вказівних знаків.

З

Рис.113.Знаки безпеки:

а - заборонний, б – попереджуючий,

в – приписуючий, г - вказівний

наки бувають (рис. 6.1 а ...г) заборонні, попереджувальні, приписуючі і вказівні відповідно мають: круглу, трикутну, квадратну і прямоку­тну форми. На знаках розміщують символічне зображення чорного кольо­ру. Наприклад, зображення на забороненому знаці перекресленої цигарки або сірника означає заборонення палити і користуватися відкритим вогнем: зображення ідучого чоловіка - заборонення входити (проходить). Зобра­ження на попереджуючому знак падаючої людини означає, що тут можли­ве падіння працівників: знак встановлюється у відкритих і необгороджених ям, котлованів, траншей. У місцях, де ведуться роботи з лазером, вивішу­ють знак з символічним зображенням лазерного променя. Зображення на приписуючих знаках каліки, запобіжного поясу, рукавичок, окулярів озна­чає, що робота може виконуватися лише з використанням цих засобів ін­дивідуального захисту: на вказівному знаці цигарка означає, що тут місце куріння, вогнегасника - тут засіб для гасіння пожежі. На знаках часто роб­лять пояснюючі написи, наприклад. «Стій! Ідуть роботи», «Стій! Обрив дротів Вхід за­боронений». Вказівні знаки розміщують на будівельному майданчику для вказівки певного місця, засобу або об'єкта. Наприклад, за допомогою сим­волу зображується телефон, пункт медичної допомоги, питна вода, прохід тут.

До засобів індивідуального захисту відносяться: спеціальний одяг і взуття; засоби захисту голови (каски, шоломи, підшоломники, шапки); рук - рукавиці; обличчя і очей - маски, окуляри: запобіжні пояси.

Спецодяг і спецвзуття служать для захисту тіла людини від високих і низьких температур, пилу, іскр. вогню, води, масел, грязі.

Каски застосовуються для захисту голови від механічних шкоджень, води і враження електричним струмом. Каски виготовляються двох розмірів: довжиною кола стрічки, що несе, 540..580 мм і масою 400 г, довжи­ною кола стрічки .580...620 м і масою 460 г. Висота каски 160... 165 мм, гли­бина внутрішнього оснащення 75...80 мм. Корпуси касок випускають чоти­рьох кольорів: білого - для керівного складу організацій, начальників діля­нок, працівників служби техніки безпеки; червоного - для майстрів, вико­нробів, інженерно-технічних працівників відділу головного енергетика: жовтого і помаранчевого - для робітників і молодшого обслуговуючого персоналу. Залежно від кліматичних умов каски бувають з пелериною - для роботи в умовах жаркого клімату; з пелериною і підшоломником на ва­тині - для роботи в умовах помірного клімату; з пелериною і шерстяним підшоломником - для роботи в умовах сурової зими. Корпус каски із зовнішніми ребрами жорсткості, по середині козирка каски - на­пис «Будівельник».

Рукавиці служать для оберігання рук від механічних пош­коджень (ударів, порізів, садна), дії води, масел, кислот.

Захисні окуляри, щитки, напівмаски застосовують для захисту ока і робітників від пилу, осколків, бризок розплавленого металу і шкідливих випромінювань від електрозварювання.

Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, як засоби за­хисту від холоду видаються ро­бочим і службовцям за профе­сіями і посадами, передбаченими типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спецодягу і спецвзуття з терміном служби по кліматичних поясах.

Засоби індивідуального захисту є власністю будівельно-монтажної ор­ганізації. Вони підлягають поверненню при звільненні, переході на іншу роботу, для якої вони не передбачені.

Виконання робіт монтажі без спецодягу, спецвзуття. касок, рукавиць і запобіжних поясів - забороняється.