2. Держави-сусіди України.

• Особливості ЕГП країн.

• Населення, демографічні проблеми.

• Сучасний стан економіки країн.

• Галузева структура господарства, їх територіальні відмінності.

• Зв’язки країн-сусідів з Україною.

Загальні відомості. До складу Центральної і Східної Європи входять 19 країн. До регіону належать: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Албанія, Болгарія, країни, що утворилися в результаті розпаду Югославії, — Словенія, Хорватія, Сербія і Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина(всі вони географічно розташовані в Центральній і Південно-Східній Європі), країни, що утворилися в результаті розпаду СРСР: країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія), Україна, Росія(європейська частина), Молдова, Білорусь(географічно розташовані в Східній Європі). Це постсоціалістичні країни, за рівнем економічного рoзвитку — середньорозвинуті. Рівень їх соціального та економічного розвитку нижчий, ніж країн Західної Європи. Країни регіону — Україна, Росія, Білорусь— нині входять до складу Співдружності Незалежних Держав (СНД). Ця організація має на меті збереження економічного простору відносно ринків збуту продукції та сировини, координацію дій у валютно-фінансовій і зовнішньоекономічній сфері та розв'язуванні національних проблем. Для країн СНД характерний перехідний тип економіки, тобто ринкові відносини перебувають у стадії становлення. Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Чехія, країни Балтії також будують ринкові відносини, поступово інтегруючись в економіку країн Західної Європи.

Географічне положення. На півночі регіон омивають води Балтійського моря. На півдні деякі країни також мають морські кордони, які проходять Чорним, Азовським і Адріатичним морями. На заході країни Центральної! Східної Європи межують з високо розвинутими країнами, а на сході — з країнами Азії. Країни регіону мають вигідне економіко-географічне положення, оскільки через їхні території проходять шляхи від Західної Європи до Азії.

Форми правління і державний устрій. Політична карта Центральної і Східної Європи формувалася протягом тривалого періоду. У XX ст. внаслідок розпаду соціалістичної системи вона істотно змінилася. Усі країни регіону за формою правління — республіки, де главою держави є президент, а законодавчим органом — парламент. У цих країнах змінилося політичне і державне керівництво, сталися корінні політичні, економічні та соціальні зміни. Створюючи нову модель економічних відносин з урахуванням національних особливостей, більшість країн Східної Європи зіткнулися з інфляцією, безробіттям, зменшенням обсягу ВНП. Перебудова економіки цих країн потребує значних матеріальних витрат на переобладнання заводів і фабрик, впровадження нових досягнень НТП.

Природні умови та ресурси. Країни Центральної та Східної Європи істотно різняться між собою природними умовами та ресурсами. У більшості з них переважають рівнинні форми рельєфу — низовини та височини. Гірський рельєф переважає в Румунії і Словаччині'. Клімат — помірно континентальний, з добре вираженими порами року та достатньою для вирощування сільськогосподарських культур кількістю тепла й вологи. Родючі ґрунти, як правило, лежать у долинах річок та низовинах. Ліси поширені у гірській місцевості Румунії, України, Польщі, Словаччини. Країни мають значні гідроресурси. Через територію п'яти з них протікає найбільша річка Європи — Дунай. Мінеральні ресурси в регіоні розміщені досить нерівномірно. Так, кам'яне вугілля є в надрах Польщі, Чехії, України, буре вугілля — в Угорщині, Україні, Польщі, нафта і газ — в Росії, торф — у Білорусі. Значні поклади залізних руд залягають у Росії, Україні, Словаччині, марганцевих — в Україні, алюмінієвих — в Угорщині, мідних — у Польщі, Росії,поліметалічних — у Польщі. Кам'яну і калійну солі добувають у Білорусі, Польщі, Росії, Україні,сірку — в Польщіта Україні, фосфорити — у Росії.

Населення. Більшість населення країн Центральної і Східної Європи належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Характерним є пеpеважання слов'янських народів, які представлено трьома підгрупами: західні слов'яни (поляки, словаки, чехи), південні (болгари, серби, хорвати, словенці, македонці), східні слов'яни (українці, росіяни, білоруси). Польщу, Угорщину, Румунію, Албанію, Литвувідносять до однонаціональних країн. Варто зазначити, що майже в кожній сусідній з Україною країні проживають по кілька десятків тисяч українців. Природний приріст населення в державах є незначним, причому найнижчий — в Україні(— 0,4 %). Більшість населення проживає в містах, але рівень урбанізації нижчий, ніж у країнах Західної Європи: він становить близько 60 %. Найменші його показники - в Молдові (45 %), найбільші-у Чехії. Для країн регіону характерні невеликі за площею та кількістю населення міста і села. Країни регіону мають значну густоту населення (у середньої 100 - 110 осіб на 1 км2), що пояснюється невеликою площею більшості держав. Населення сповідує християнство, переважно православ'я та католицизм, албанці - мусульманство.

Країна	Корінна нація, %	Природній приріст населення, %	Частка населення ,(%), зайнятого у
			Промисловості	Сільському господарстві	Сфері послуг
Білорусь	79	-0.1	22	13	52
Польща	98	-0.1	21	16	53
Словаччина	86	-0.2	33	6	60
Угорщина	90	-0.3	24	8	59
Румунія	89	-0.3	49	21	39
Молдова	65	-0.1	26	50	22
Росія	82	-0.2	31	7	55
Україна	73	-0.4	37	18	41

Табл. Характеристика населення країн Центральної і Східної Європи

Господарство. З переорієнтацією на західні ринки змінився характер участі країн регіону в міжнародному поділі праці. Країни СНД зеншили виробництво і експорт продукції важкої промисловості, залишаючись значними експортерами мінеральних ресурсів та продукції цієї галузі. За загальним рівнем економічного розвитку, крім Росії, виділяються Чехія Польща, Угорщина, Словенія та Україна.

Паливно-енергетичний комплекс базується переважно на видобутку кам'яного та бурого вугілля, нафти і газу. Основним виробником електроенергії є ТЕС. Значне місце в енергопостачанні посідають ГЕС у Румунії та Росії, АЕС - в Україні та Угорщині. М е т а л у р г і я розвивається на місцевих ресурсах. Основна частина виплавки чорних металів припадає на Росію та Україну, менша - на Словаччину та Румунію. Кольорова металургія розвинута в Росії, Україні, Угорщині, Румунії.

Галузі машинобудування широко представлено в усіх країнах регіону. Продукція важкого машинобудування відіграє важливу роль в економіці Росії, України, Чехії, Білорусі, Румунії. Виробництво автомобілів налагоджено в Росії («Москвич», «ВАЗ»), автобусів — в Україні («ЛАЗ»), Словаччині («Шкода»), Угорщині («Ікарус»), Польщі (польський «Фіат»), тракторів та комбайнів - у Білорусі («МТЗ»). Електротехнічне, електронне, точне машинобудування та приладобудування певною мірою розвинуто в кожній країні.

З галузей хімічної промисловості найбільш розвинуто виробництво мінеральних добрив, кислот, соди (Білорусь, Росія, Україна, Польща), хімічних волокон (Росія, Україна, Білорусь), хіміко-фармацевтичної продукції (Угорщина).

Легка промисловість в регіоні представлена усіма галузями. Найбільшого рівня розвитку вона досягла в Росії, Польщі, Білорусі, Чехії, Угорщині.

Харчова промисловість має свої особливості розвитку в таких країнах, як: Угорщина, де діє відомий на весь світ завод «Глобус» з виробництва плодоовочеконсервної продукції; Україна, що славиться відомими торговельними марками «Чумак», «Верес», «Торчин продукт»; Болгарія і Молдова, котрі постачають на світовий ринок вина та фрукти. У цих країнах добре розвинутий АПК.

Сільське господарство має багатогалузеву структуру, цьому сприяють природні умови регіону. Недарма провідною галуззю є землеробство. Серед зернових культур переважають пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза, серед технічних — соняшник і цукровий буряк. У Молдові, Україні, Румунії, Болгарії, Угорщині вирощують овочі та фрукти. Частка АПК у Молдові становить 50% ВНП, що є найвищим показником не тільки цього регіону, а й усієї Європи. У більшості країн Центральної і Східної Європи тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і відіграє другорядну роль. У країнах, що мають вихід до моря, розвинуто рибальство (Росія, Польща, Україна, Румунія, країни Балтії); це забезпечує потреби на внутрішньому ринку.

Розвинуті різні види транспорту. У регіоні існує густа мережа залізничних колій, автомагістралей, трубопроводів, авіаліній. У більшості країн діє система морських і річкових водних шляхів. За кількістю перевезень пасажирів і вантажів найбільшими є морські порти Ґданськ, Ґдиня (Польща), Констанца (Румунія), Одеса, Керч, Севастополь (Україна), Санкт-Петербург, Новоросійськ(Росія), Варна (Болгарія), Лієпая (Латвія).

Зовнішньоекономічні зв'язки. Головними партнерами країн Центральної і Східної Європи є країни Західної Європи. Кожна з країн регіону намагається збільшити відсоток готової продукції у товарообороті і зменшити частку сировини. Багато країн Центральної і Східної Європи сподіваються увійти до ЄС.