- •17.Основ.Пол.Свытог.Уявл.В україн.14-17ст.
- •18.Політ.Думка укр.В період нац..Війни сер.17ст.
- •19.Політ.Думка України в сер.17-18ст.
- •20.Особливості політичної думки 19-20ст.
- •21.Сучас.Стан розвитку політ.В Україні
- •22.Сутність і природа поняття влада
- •23.Основ.Озники і функції влади
- •24.Концепт.Підходи до проблеми політ.Влади.Легітимність влади
- •25.Понят.Політ.Партія.Прич.Виник.Та способи утвор.Політ.Партій
- •28. Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя
- •29.Понят.Та класиф.Гром.Політ.Орган.Та рухів
- •30.Понят.Гром.Сусп.
- •31.Істор.Уявл.Про гром.Сусп.
- •32. Масове суспільство як альтернатива громадського суспільства
- •33. Особливості формування громадянського суспільства в Україні
28. Співвідношення політики і моралі як регуляторів суспільного життя
Проблемами оптимальної взаємодії політики і моралі на різних етапах розвитку суспільно-політичного життя переймалися філософиПолітика і мораль взаємодіють як форми суспільної свідомості й практики. Етичні поняття — добро, справедливість, чесність, порядність — не лише характеризують політичну діяльність влади, держави, партії чи політика, вони або підтримують, морально санкціонують і стимулюють цю діяльність, або засуджують, блокують. Політика, яка не має належної підтримки з боку моралі, приречена на поразку. Проблема співвідношення політики і моралі — одна з центральних у політичній та етичній теоріях. Вона була сформульована ще у філософсько-політичних трактатах давньогрецьких мислителів, які вже тоді виявили її складність і неоднозначність. Згідно з етико-політичним вченням давньокитайського мислителя Конфуція політична державна влада є відлунням вічних законів неба, носієм яких є правитель. Тому головним принципом політичної та моральної поведінки є сповідування “кожному належне”: “ .цар має бути царем.
29.Понят.Та класиф.Гром.Політ.Орган.Та рухів
Громадсько-політичні організації та рухи - це добровільні об´єднання громадян, які виникають згідно з видами діяльності, соціальної активності й самодіяльності для задоволення й захисту їхніх багатогранних інтересів і запитів, діють відповідно до завдань і цілей, закріплених у їхніх статутах.
Громадські організації та рухи можна класифікувати за інтересами чи діяльністю: за економічними інтересами за суспільно-політичними інтересами за методами діяльності та правового-статусу за місцем діяльності, за місцем докладання сил у структурі політичної влади за видами діяльності; соціально усвідомлені – жіночі; ціннісно орієнтовані; соціально ціннісні:
30.Понят.Гром.Сусп.
Громадянське суспільство за своїм змістом не збігається із суспільством у цілому: останнє включає в себе державу. Держава є складовою суспільства, громадянське ж суспільство — це сфера відносин, які не зазнають прямого втручання з боку держави. Громадянське суспільство — система взаємин між індивідами та їхніми об’єднаннями, в якій реалізуються індивідуальні та колективні інтереси, заснована на автономних від надмірного втручання з боку держави засадах, на свободі самореалізації, плюралізмі (багатоманітності) в усіх сферах суспільного життя, на пріоритеті прав людини. Звичайно, такі відносини між державою і громадянським суспільством з’являються лише тоді, коли і суспільство, і держава перебувають на високому рівні економічного, політичного, культурного і духовного розвитку.
31.Істор.Уявл.Про гром.Сусп.
Історично ідея громадянського суспільства сягає політично-правової думки античності, зокрема творчості Цицерона, коли закладались основи уявлень про громадянство. Термін «громадянське суспільство» пов´язаний із латинським словом civis — громадянин, член римської громадянської общини і основний суб´єкт тодішніх приватно-правових відносин. Сучасні уявлення про громадянське суспільство ґрунтуються на положенні Гегеля про розрізнення понять «держава» і «суспільство». До нього, ще з античних часів, ці поняття були синонімічними, навіть тотожними. Громадянське суспільство — суспільство, в якому існує і постійно розширюється сфера вільного волевиявлення, яке сприяє розкриттю внутрішнього потенціалу людей і досягається через систему інституцій і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів та їхніх об´єднань.