6. Аналіз діяльності закладів професійно - технічної освіти

У динаміці суспільного розвитку та ринкових перетво­рень винятково важливого значення набуває професійно-технічна освіта. Система професійно-технічної освіти виконує важливі функції соціального захисту молоді.

Головними завданнями аналізу фінансово-господарської діяль­ності професійно-технічного училища є:

• контроль за діяльністю ПТУ;

• виявлення відхилень фактичних показників від планових;

• установлення причин відхилень і відпрацювання заходів щодо усунення негативних явищ.

Дані зведеної звітності щодо мережі, штатів і контингентів да­ють можливість здійснити аналіз стану розвитку мережі та навчаль­них закладів системи професійно-технічної освіти. Раціональне роз­ташування мережі, своєчасне відкриття нових навчальних закладів, укомплектованість закладів контингентом і штатом мають важливі показники ефективного використання бюджетних коштів.

У разі недоукомплектування закладу контингентом підвищу­ється вартість навчання одного учня, що спричиняє перевитрати бюджетних коштів. Якщо аналіз показав неперспективність по­дальшого розвитку певного навчального закладу, то приймається рішення про неможливість підготовки в ньому кваліфікованих працівників, а отже, може йтися або про закриття закладу, або про об'єднання його з іншим закладом чи перетворення на філію.

Укомплектованість закладу визначається показником серед­ньої наповненості навчального закладу, який розраховується діленням загальної чисельності учнів на кількість училищ. У про­цесі аналізу необхідно визначити причини зниження наповнюваності навчальних закладів, порівняти її з аналогічним показни­ком за попередній період і з наповнюваністю за планом. Для проведення аналізу використовують дані річного звіту. При цьому слід мати на увазі, що поряд із відділеннями на базі 9 класів учи­лища можуть мати відділення з підготовки висококваліфікованих кадрів із числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Із річної звітності є можливість виявити факти невиконання плану щодо мережі, по штатах і контингентах. Для цього порів­нюють планові та звітні дані за цими показникам і визначають їх відхилення за певний проміжок звітного періоду (квартал, півріч­чя, 9 місяців, рік).

У процесі аналізу через зіставлення перевіряється правиль­ність запису планових показників із розвитку мережі, щодо шта­тів і контингенту учнів ПТУ. Фактична чисельність учнів на по­чаток року має відповідати чисельності учнів на кінець поперед­нього звітного року. Проводиться порівняння показників звіту з відповідними даними статистичної звітності. У разі виявлення розбіжностей встановлюють їх причини, а за потреби здійснюють відповідні коригування.

Аналізуючи обсяг роботи ПТУ, значну увагу приділяють по­казникам середньорічного виміру, які визначаються за розрахун­ком. При цьому нерідко припускаються помилок, що позначається на інших розрахункових показниках, які використо­вуються у плануванні витрат і фінансуванні навчальних закладів. До таких показників належать:

• чисельність учнів, що припадає на одного майстра вироб­ничого навчання,

• середня кількість годин на групу теоретичного навчання;

• вартість однієї теоретичної години;

• середній розмір заробітної плати майстрів виробничого на­вчання та адміністративно-господарського персоналу;

• кількість днів харчування одного учня.

Для достовірного обчислення середніх показників з викорис­танням поіменної книги, табелів обліку виходів на роботу та ін­ших документів установи складають відомість, в якій подаються ці показники за кожний день місяця.

Після обчислення середніх показників виконується аналіз ру­ху контингенту учнів ПТУ з урахуванням даних плану щодо ме­режі, по штатах і контингенту.

У процесі аналізу кількісного контингенту ПТУ вико­ристовується інформація звіту про виконання плану за даним по­казником.

Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінюван­ня показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціа­лістів.

Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями викорис­товують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контин­генту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.

Достовірність звітних показників можливо перевірити тільки безпосередньо на місці, ознайомившись з первинними докумен­тами (наказами, пояснювальними записками і т. ін.). Необхідно проаналізувати причини відсіву учнів та вжити заходів щодо за­побігання цим негативним тенденціям.

Дані звітного року зіставляються з плановими та з аналогіч­ними показниками попереднього звітного періоду.

4

На поліпшення чи погіршання роботи вказують і дані, які ха­рактеризують відсів учнів (якщо порівнювати з даними за минулий рік).

Відносний показник (рівень у відсотках) відсіву учнів визна­чається відношенням абсолютної величини відсіву до наскрізно­го контингенту учнів.

На величину середньорічного контингенту училища вплива­ють кілька факторів:

1. Зміна (відхилення від плану) чисельності учнів на початок звітного року.

2. Вплив фактора зміни виконання (недовиконання) плану при­йому учнів.

3. Вплив виконання (недовиконання) плану випуску на ве­личину середньорічного контингенту учнів.

4. Вплив фактора зміни відсіву учнів.

5. Вплив фактора зміни термінів прийому і випуску.

Після розрахунку впливу факторів на відхилення фактичних даних щодо середньорічної чисельності учнів від планових про­водять аналіз наповненості навчальних груп ПТУ. Середню наповнюваність групи розраховують діленням серед­ньорічного контингенту учнів на середню кількість навчальних груп. Цей показник має важливе значення для планування ви­трат.

Облік чисельності учнів у групах ведеться в установленому порядку і залежить від складності професії (навчання складним професійним навикам відбувається в групах, менших ніж загаль­ноприйняті).

На рівень наповнюваності груп виробничого і теоретичного навчання впливають такі фактори: рівень професійної підготовки викладачів; стан навчально-виховного процесу та навчально-мето­дичної бази; побутові умови в гуртожитках та ін.