Тема 5. Початкові кроки системного аналізу

1. Формалізовані процедури й алгоритми системного аналізу

2. Формування цілей аналізу, точки зору та контексту розгляду системи

3. Опис системи на вербальному рівні

1. Формалізовані процедури й алгоритми системного аналізу

СА виник з потреб практичної діяльності людини. У практичній діяльності часто зустрічаються випадки, коли необхідно вирішити певну проблему, прийняти конкретне рішення, а потрібна інформація відсутня чи недостатня, обмежені матеріальні ресурси, відведено малий час для прийняття рішення. Такі випадки особливо характерні при роботі з великими системами. Вирішення транспортних, містобудівельних, економічних, екологічних проблем часто необхідно здійснювати в умовах обмежень. У буденному житті кожної людини такі випадки також зустрічаються досить часто. Керувати роботою великих систем, вивчати і проектувати їх майже завжди доводиться при обмеженні ресурсів, інформації та часу. СА якраз і направлений на вирішення таких проблем, він дозволяє якнайдетальніше проаналізувати проблему і виробити рекомендації по її вирішенню. Особливості СА випливають з природи складних систем. Маючи ціллю вирішити проблему або, в крайньому разі, виявити її причини та намітити можливі шляхи вирішення, СА використовує засоби різних наукових дисциплін. Основою його є сучасні методи наукових досліджень: спостереження, експеримент, математичний аналіз, обчислювальна техніка тощо.

Системний аналітик (спеціаліст із СА) при дослідженні реальної системи має справу з різними проблемами. Кожній системі властиві свої особливості, для їх вивчення потрібні глибокі професійні знання. Але це не означає, що виконувати СА не може людина, яка недостатньо володіє тою чи іншою професією.

Специфіка системного аналізу полягає в тому, що спеціаліст СА повинен мати професійні знання, перш за все, по методах і підходах до аналізу системи, до вирішення проблем, які виникають у практичній діяльності. Він повинен добре знати й виконати класифікацію систем, володіти методами моделювання, уміти побудувати модель системи і розглянути роботу системи в різних умовах, уміти сформулювати різні підходи до вирішення проблеми, генерувати варіанти вирішення проблеми, вибрати критерії оцінки і оцінити ефективність кожного із запропонованих варіантів. Для цього системний аналітик повинен мати широку ерудицію і володіти всіма сучасними методами СА, математики та обчислювальної техніки.

Крім цього, в СА важливе значення має набутий досвід, без якого неможлива ефективна робота і вирішення поставлених завдань.

Однозначний алгоритм вирішення задач СА відсутній і створити його неможливо. Але в СА існують певні правила, певні рекомендації, які дають можливість вирішити проблеми, які виникають у практичній діяльності. Вони дають позитивний результат при правильному їх використанні. Ці правила зумовлюють порядок виконання СА, процедури та засоби, що використовуються на етапах аналізу. Перше, що треба зробити при виконанні СА, це чітко сформулювати проблему, цілі системи і завдання, які необхідно вирішити. Наступним етапом аналізу є збір необхідної інформації, її класифікація та структуризація. Початкова інформація, що, як правило, має описовий характер, подається на так званому вербальному (словесному) рівні. Подальшими кроками СА є побудова моделей систем. Моделі СА, подані у загальному вигляді, мають назву формальних. Формальні моделі - це опис характерних ознак типу моделі. На основі формальних моделей аналітик створює змістовні моделі, в які вносить одержані знання конкретної системи. За допомогою створених моделей вивчаються процеси у системі, перспективи її розвитку. На наступних етапах аналізу створюють альтернативні варіанти вирішення проблеми, вибирають критерії, знаходять шляхи вирішення проблеми, оцінюють ефективність одержаних рішень.

Крім формалізованих процедур СА, яким властиві чіткі правила і порядок виконання, не менше значення у СА мають неформалізовані процедури, зумовлені особливостями кожної конкретної системи, проблемами, які необхідно вирішити.

Наприклад, перше питання СА – формулювання цілей системи не може бути формалізоване, а потребує мислення та глибокого аналізу системи. Наявність неформалізованих процедур потребує вміння мислити неформально, творчо підійти до вирішення проблеми.

Успіх вирішення проблем СА значною мірою залежить від навиків та досвіду аналітика.