- •Структура залікового кредиту з курсу
- •Підручники до курсу „Історія Філософії”
- •І модуль. Антична філософія Питання та завдання семінарських занять
- •Специфіка філософського світогляду
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Грецька натурфілософія
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія платона
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія арістотеля
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Елліністично – римська філософія
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Філософія Стародавньої індії
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Філософія стародавнього китаю
- •Література:
- •Запитання та завдання самостійної роботи:
- •Питання для модульного контролю (Питання колоквіуму)
- •Теми індивідуальної роботи
- •Екзаменаційні питання з курсу
- •Короткий словник термінів
- •Зразок тестового завдання
- •Тема 1. Специфіка філософського світогляду.
- •1. Питання і завдання:
- •2. Питання і завдання:
- •1. У чому мислитель бачить основні відмінності між філософією і наукою? Чому наука не може цілком задовольнити людину?
- •2. З якої причини філософія продовжує бути необхідною людині, як вважає е. Гуссерль?
- •3. Чи закладена потреба у філософії в самій людині, чи вона є потребою, без якої людина може і обійтися?
- •Гуссерль е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія // Вопр. Философии. – 1992. – №7. – с. 138 – 140.
- •3. Питання і завдання:
- •Хайдеггер м. Основні поняття метафізики // Хайдеггер м. Час і буття. - м, 1993 - с. 327– 333.
- •4. Питання і завдання:
- •Вчення Платона і Арістотеля
- •2. Питання і завдання:
- •Платон. Держава // Зб. Тв: у 4 т. - м., 1994. - т. 3. - с. 295-298.
- •3. Питання і завдання:
- •1. Які два начала містяться в сутностях? Яке з начал можна вважати активним, а тому первинним, а яке – пасивним?
- •2. Назвіть чотири види причин за Аристотелем. Яка з зазначених Аристотелем причин є найбільш істотною для предмета?
- •3. Що таке «першодвигун»? Визначите основні властивості «першодвигуна». Якою з 4-х причин стосовно світу виступає першодвигун?
- •Аристотель. Метафізика // Соч 4 т - м, 1975 - т. 1. - с. 70, 146, 157, 189; Аристотель. Фізика // Соч. У 4т - м, 1981.- т 3 - с. 76-77, 234-235, 242, 262. Антична етика (Сократ, Епікур, стоїки)
- •4. Питання і завдання:
- •Ксенофонт. Спогади про Сократа. - м., 1993. - с. 119 – 123.
- •5. Питання і завдання:
- •Епікур [Лист до Менекея] // Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2-вид - м, 1986 - с. 402-405
- •Діоген Лаертський. Про життя, вчення і висловлювання знаменитих філософів. - 2е вид. - м., 1986. - с. 440.
- •6. Питання і завдання:
- •Сенека. Про щасливе життя // Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. - м., 1995. - с. 169, 171, 183. Філософія Стародавнього сходу План
- •Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо
- •Судзукі д.Т. Лекції по дзен-буддизму . – к., 1992 – с. 8 - 10
- •Фромм е. Мати або бути. – 2 вид. - м, 1986. - с. 23-25.
- •2. Філософсько – релігійне вчення буддизму
- •2. Питання і завдання:
- •4. Китайська філософія. Конфуціанство.
- •4. Питання і завдання:
- •2. Який моральний принцип Конфуцій вважає головним? Які з принципів конфуціанської моралі носять універсальний загальнолюдський характер, а які – специфічно китайський?
- •5. Питання і завдання:
- •1. Що, на думку Конфуція, повинне лежати в основі ідеального державного і суспільного ладу – дотримання людиною принципів доброчинності чи втілення в життя якихось особливих соціальних принципів?
- •2. Прихильником якого – демократичного чи монархічного – державного устрою виступає Конфуцій? Яким методам керування державою віддає він перевагу?
Сенека. Про щасливе життя // Римські стоїки: Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. - м., 1995. - с. 169, 171, 183. Філософія Стародавнього сходу План
Відмінності західного і східного світобачнення.
Філософсько – релігійне вчення буддизму .
Китайська філософія. Даосизм
Китайська філософія. Конфуціанство.
1. ОСОБЛИВОСТІ СХІДНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Відмінності західного і східного типів взаємин людини і світу досить наочно виявляються в аналізі авторитетного східного мислителя Д. Т. Судзукі, фахівця в області дзен-буддизму, і західного неофрейдиста Е. Фромма двох приведених нижче віршів, написаних відповідно західним і східним поетами
Возросший средь руин цветок, Тебя из трещин древних извлекаю, Ты перед мною весь – вот корень, Стебелек, здесь, на моей ладони Ты мал, цветок, но если бы я понял, Что есть твой корень, стебелек, И в чем вся суть твоя, цветок, Тогда я Бога суть и человека суть познал бы Теннисон А. (1809 - 1892) |
Внимательно вглядись! Цветы пастушьей сумки Увидишь под плетнем Басё (1644 - 1694)
|
Заповніть таблицю, прочитавши міркування Теннісона і Басьо
|
СХІД |
ЗАХІД |
Пізнавальне відношення людини до світу |
|
|
Діяльне відношення людини до світу |
|
|
Д. Т. Судзукі:
У цих рядках я відзначаю, насамперед, два моменти: 1. Теннісон зриває квітку і тримає її в руці, «корені й усе інше», уважно розглядаючи. Схоже, він переживає почуття, подібне з тим, що переживає Басьо, виявивши в огорожі розпущену квітку пастушої сумки. Однак тут є істотна відмінність: Басьо не зриває квітки. Він лише вдивляється в неї. Він вбирає її думкою. Він відчуває в душі щось, не виражаючи це прямо, а лише надаючи вигукові виразити усе, що він хоче сказати. Тому що немає підходящих слів, його переживання настільки глибоке, що відсутня сама спроба концептуалізувати, ясно оформити своє почуття.
Що стосується Теннісона, то він аналітичний і діяльний. Спочатку він витягує з землі квітуючу рослинку. Він роз'єднує її з землею, де вона виростала. На відміну від східного поета, він не може залишити квітку саму собі, він повинний витягти «корені і все інше», що означає для квітки смерть...
2. Що далі робить Теннісон? Розглядаючи зірвану квітку, що вже починає в’янути, поет задається питанням: «Чи розумію я тебе?» Басьо не настільки прямолінійний. Він відчуває таїнство, що йде коренями в глибини сущого. З його зворушених вуст зривається невимовний, нечутний крик.
В протилежність цьому, Теннісон продовжує своє інтелектуальне запитування: «Якби я зрозумів тебе, я довідався б, що є Бог і людина».
Подібне розуміння характерне для Заходу. Басьо приймає, Теннісон наполягає. Індивідуальність Теннісона виявляється поза межами квітки, «Бога і людини». Він не ототожнює себе ні з Богом, ні з природою. Він відділений від них. Його тип розуміння сучасна людина назвала б «науково-об'єктивним». Басьо ж цілком «суб'єктивний»...
Басьо говорить: «уважно вдивляюся»... Слово «уважно» містить у собі важливий елемент: Басьо не просто ззовні дивиться на квітку, але сама рослина, через нього ніби усвідомлюючи себе, красномовною безмовністю виражає свою сутність...
У Теннісона, наскільки я можу судити, на першому місці аж ніяк не глибина переживань, а інтелект, настільки типовий для західної свідомості. Він представляє доктрину Логосу. З приводу конкретної ситуації він повинний щось промовити, провести абстрагування й інтелектуалізацію. Йому необхідно, щоб диктат почуттів поступився місцем диктатові розуму; щоб життя і переживання перетворилися в серію аналітичних досвідів. Тільки тоді інквізиторський дух Заходу знаходить заспокоєння.