Додатки

Додаток А

Методика оцінки життєдіяльності муніципальних утворень

Згідно методики оцінки життєдіяльності муніципальних утворень результати виробничо-господарської діяльності оцінюються з позиції соціальної і економічної ефективності. Соціальна ефективність муніципального утворення визначається:

, (А.1)

де Ксе – соціальна ефективність муніципального утворення;

СД – місячний середній дохід жителя муніципального утворення, грн.;

ПМ – прожитковий мінімум, грн.

При цьому економічну ефективність муніципального утворення визначається:

, (А.2)

де Кее – економічна ефективність муніципального утворення;

ДВ – додана вартість, створеної всіма підприємствами, установами і організаціями, що здійснюють виробничо-господарську діяльність на даній території, грн.;

В – проміжне споживання, грн.

, (А.3)

де VТП -- об’єм реалізованої продукції, товарів, послуг, грн.

На основі порівняння результатів, отриманих з допомогою виразів (А.1 - А.3), з нормативними визначено чотири рівні життєдіяльності муніципального утворення:

1. нормальна життєдіяльність муніципального утворення (К_се; К_ее) – заможний рівень життя; економіка, що розвивається;

2. знижена життєдіяльність муніципального утворення (2К_се; К_ее) – забезпечений рівень життя; стан економіки – статичний;

3. пригнічена життєдіяльність муніципального утворення (1К_се; К_ее) – малозабезпечений рівень життя; стан економіки – статичний;

4. нежиттєздатність муніципального утворення (0К_се; К_ее) – рівень життя – бідний; рівень економіки – стагнуючий.

Проведення розрахунків для сільської громади протягом декількох періодів дозволяє визначити динаміку і траєкторію його розвитку.

Згідно із даною методикою можливі чотири варіанти розвитку муніципальних утворень:

І варіант (К_се; К_ее) – соціальний розвиток на базі підвищення ефективності економічної діяльності. Джерелом доходу жителів муніципального утворення є переважно його економічна діяльність.

ІІ варіант (К_се; К_ее) – відновлення економіки муніципального утворення за рахунок експлуатації “запасу терпіння” соціуму. Для досягнення цілей розвитку чи вирішення поточних завдань мобілізуються накопичені запаси. З’являється реальна загроза втрати соціальної стабільності.

ІІІ варіант (К_се; К_ее) – існування і розвиток жителів муніципального утворення здійснюється за рахунок “проїдання” ресурсів території, накопичених запасів, залучених коштів, дотацій і субсидій.

ІV варіант (К_се; К_ее) – стагнація. Він характеризується відсутністю перспектив розвитку і управління, слабкою залежністю доходів жителів від результатів їх економічної діяльності, “проїданням” ресурсів і запасів, соціальною нестабільністю.

Додаток Б

Методика комплексної оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу сільської громади

Таблиця Б.1 - Показники ефективності використання компонентів ресурсного потенціалу сільської громади

Ресурсний потенціал	Показники ефективності використання ресурсного потенціалу сільської громади
	Користувачі ресурсного потенціалу сільської громади
	мешканці	суб’єкти економіч-ної діяльності	органи місцевого самоврядування
Природні (земельні) ресурси	надходження від продажу с/г продукції у розрахунку на 1 га с/г угідь	валовий прибуток у розрахунку на 1 га с/г угідь	орендна плата у розрахунку на 1 га землі , що у розпорядженні ор-ганів місцевого самоврядування
Фізичні ресурси	дохід у розрахунку на 1 грн. вартості с/г техніки	рентабельність виробничих фондів	орендна плата у розрахунку на 1 тис. грн. будівель комунальної власності
Людські ресурси	дохід у розрахунку на 1 працездатну особу	фінансовий результат від звичайної діяль-ності у розрахунку на 1 працівника	доходи загального бюджету у розрахунку на 1 грн. витрат на утримання органів місцевого самоврядування
Фінансові ресурси	витрати на особисте селянське госпо-дарство, будівницт-во житла, банківські вклади у розрахун-ку на 1 грн. доходів	рентабельність продукції	витрати на соціально-економічний розвиток громади у розрахунку на 1 грн. доходів загального бюджету

Комплексна оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу сільської громади здійснена на основі інтегрального коефіцієнта ефективності використання ресурсів секторами громади (Б.1):

, (Б.1)

де Іі – інтегральний коефіцієнт ефективності використання ресурсного потенціалу і-ї громади;

Ііj – інтегральний коефіцієнт ефективності використання ресурсного потенціалу j-го сектора і-ї громади;

n – кількість секторів (n=3).

Інтегральний коефіцієнт ефективності використання ресурсного потенціалу секторів громади визначається (Б.2):

, (Б.2)

де І_ij^k – інтегральний коефіцієнт k-го показника ефективності використання ресурсного потенціалу j-го сектора і-ї громади;

m – кількість показників ефективності використання ресурсного потенціалу.

Інтегральний коефіцієнт показників ефективності використання ресурсного потенціалу секторів громади визначається (Б.3):

, (Б.3)

де І_ij^kt – первинний індекс темпів зростання k-го показника ефективності використання ресурсного потенціалу j-го сектора і-ї громади в t-му році до попереднього періоду;

r – кількість років, на основі яких здійснюють оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу громади.