Е.3 житло
Рівень забезпеченості населення помешканнями майже вдвічі є меншим ніж відповідний показник в Україні (29,74 помешкань до 56,8 у 2000 році, 30,02 помешкань до 58,4 у 2006 році). Однак в середньому за чисельністю населення — кожна мінімальна сім’я володіє житлом. На одного мешканця міста, за даними Державного статистичного управління у 2006 році припадало 17,6 метрів квадратних житла, у звітному році —17,9. У області цей показник був дещо вищий, але мав спадну тенденцію і складав відповідно до 2006 і звітного років 19,5 і 19, 3 метри квадратних.
Разом з тим більшість населення проживає у індивідуальних будинках. Помешкань у індивідуальних будинках втричі більше ніж у багатоквартирних і ця тенденція із року в рік збільшується. Квартири першого поверху багатоквартирних будинків переводяться з житлового фонду в нежитловий і використовуються для бізнесу.
Якість обслуговування житла забезпечується, в основному, комунальними службами міста. Майже всі помешкання — 98,60% підключені до комунального газопостачання, 83% — до центрального водопостачання та системи каналізації і 66% — до центрального опалення. Тенденції переходу на індивідуальне опалення мають найбільшу динаміку зростання серед всіх інших послуг з обслуговування житла. Дещо менша динаміка переходу на індивідуальне обслуговування стосується системи водопостачання та каналізації. Це пов’язано збільшенням кількості індивідуального житла і прагненням людей забезпечити собі комфорт.
Таблиця Е.3.1 - Введення нового житла
|
1990 |
1995 |
2000 |
2006 |
звітний |
Новозбудовані житлові будинки разом, у тому числі: |
77 |
74 |
314 |
314 |
148 |
- індивідуальні будинки |
69 |
73 |
134 |
109 |
145 |
- % індивідуальних будинків |
89,61 |
98,65 |
42,68 |
34,71 |
97,97 |
Новозбудовані помешкання разом, у тому числі: |
479 |
148 |
212 |
134 |
334 |
- в індивідуальних будинках |
75 |
76 |
142 |
109 |
146 |
- % в індивідуальних будинках |
15,66 |
51,35 |
66,98 |
81,34 |
43,71 |
Середня ринкова ціна 1 м2 площі нового помешкання, г.о |
|
239 |
365 |
448 |
870 |
Середній розмір нового помешкання, м2 |
68,5 |
74,5 |
97,6 |
129 |
112 |
Слід зазначити, що спостерігається тенденція до зменшення фінансування житлового будівництва за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, за рахунок коштів населення (дольова участь), навпаки, зростає. Так, у звітному році обсяг житла, збудованого за кошти населення склав 71,8%.
Е.4 зайнятість
Тенденції зміни зайнятості населення є приблизно однакові в районі, області та Україні. Вони відповідають тенденції спаду. Середні темпи спаду є найменшими для області та України, для міста вони є дещо більшими і ще більшими для району. Для міста N характерним є те, що особливо різкий стрибкоподібний спад відбувся у 2001 році — зменшення зайнятості на 30%. Це можна пояснити лише зміною системи обліку зайнятого населення та призупиненням чи закриттям великих підприємств. Саме в ці роки багато людей, які працювали найманими працівниками стали реєструватись підприємцями без створення юридичної особи на спрощеній системі оподаткування. Разом з тим, облік кількості таких підприємців, особливо самозайнятих, в ці роки практично не відслідковувався. В наступні роки зайнятість населення (наймані разом з самозайнятими) коливалась на одному рівні з незначними відхиленнями в сторону зменшення: 3%, 5%, 4% у останніх трьох роках відповідно до попередніх.
Якщо звернутися до даних Держкомстату про середньорічну чисельність найманих працівників в місті, то вона приблизно відображає вищеназвані закономірності: упродовж останніх чотирьох років ця цифра відповідно склала 31,3 тис.осіб, 28,3 тис.осіб, 27,6 тис.осіб, 26,0 тис. осіб.
Кількість працівників зайнятих на малих підприємствах складає близько п’ятої частини серед всього зайнятого населення.
Рисунок
Е.4.1 - Зайнятість за
видами діяльності, звітний рік
Упродовж останніх років тенденція зміни зайнятості населення за основними видами діяльності зберігає стійку тенденцію спаду, особливо це є характерним для промисловості та будівництва.
В освіті протягом всіх вказаних років кількість зайнятих працівників залишилась практично без змін.
Більші відхилення спостерігались в оптовій та роздрібній торгівлі, де чотири роки назад відбулось зростання зайнятості населення майже у 2 рази, а в звітному році спад — майже у 3 рази.
Динаміка рівня зареєстрованого безробіття в місті протягом останніх п’яти років має спадну тенденцію, як і в районі, області, Україні. Однак показники рівня безробіття по місту в кожному із зазначених п’яти років є найвищими. Якщо у 2007 році рівень зареєстрованого безробіття в місті N становив 4,37%, то в районі — 3,55%, в області — 4%. У порівнянні з областю такі співвідношення наближаються до реалій. Однак, що стосується району — тут можуть бути суттєві похибки. Реєстрація безробітних в районі має свою особливість. Сільське населення, яке проживає в районі, не маючи місць праці їде на заробітки і не стоїть в центрі зайнятості на обліку.
Таблиця Е.4.1 - Рівень зареєстрованого безробіття (на 31 грудня) (у відсотках до економічно активного населення працездатного віку)
|
1995 |
2000 |
2001 |
2006 |
2007 |
звітний |
Місто |
|
7,52 |
4,73 |
4,44 |
4,37 |
3,80 |
Район |
0,97 |
6,58 |
4,34 |
3,55 |
3,55 |
3,80 |
Область |
1,0 |
6,1 |
4,1 |
4,0 |
4,0 |
3,70 |
Протягом останніх двох років ситуація з безробіттям у місті N значно покращилась. Заходи, які провадяться в державі та на місцях, різноманітні цільові програми по працевлаштуванню та залученню населення до бізнесу, робота центрів зайнятості по подоланню безробіття привели до вирівнювання ситуації. Вже в звітному році рівень безробіття в місті значно зменшився —3,80% і наблизився до рівня області.
Таблиця Е.4.2 - Кількість безробітних на одну вакансію (на 31 грудня)
|
1995 |
2000 |
2001 |
2006 |
2007 |
звітний |
Місто |
130 |
80 |
77 |
23 |
4,4 |
7 |
Район |
610 |
530 |
450 |
90 |
46,2 |
52 |
Область |
|
74 |
27 |
19 |
13 |
- |
Рисунок Е.4.1 - Розподіл
зареєстрованих безробітних за рівнем
освіти, звітний рік
Незважаючи на те, що в попередні роки зменшення рівня безробіття відбувалось за рахунок працевлаштування осіб з професійно технічною освітою, ця категорія безробітних залишається займати найбільшу питому вагу в структурі безробітних — 38,26%. Рівень професійної підготовки цієї групи людей недостатньо відповідає запитам ринку і призводить до виникнення структурного безробіття. Профтехучилища готують випускників, для яких не має робочих місць. На роботу вони часто влаштовуються після перекваліфікації. Фірми страждають від відсутності кваліфікованих працівників, а потенційні працівники із за причини відсутності кваліфікації залишаються безробітними.
Аналогічна ситуація відбувається з категорією безробітних, які мають повну вищу освіту. В структурі безробітних за рівнем освіти вони посідають друге місце — 30,91 %. Незбалансованість на ринку праці між попитом і пропозицією робочої сили приводить до неефективного використання дорогих людських ресурсів в які інвестовано великий капітал.
Найменшу частку займають зареєстровані безробітні з базовою вищою (12,52%), повною загальною (11,70%) та базовою загальною середньою освітою (6,61%) займають найменшу частку серед безробітних.
Аналіз зареєстрованого безробіття за тривалістю безробіття по рокам має схожу тенденцію. За даними звітного року найпоширеніший термін перебування безробітних на обліку в центрі зайнятості — це період від 4-6 місяці (20,95%), потім від 1-3 місяці (18,50%), 7-9 місяці (17,46%). Ці три групи категорії безробітних ( від 1 місяця до 9 місяців) займають трохи більше половини всіх зареєстрованих безробітних . Можна вважати що це активна частина населення яка обдумано відноситься до прийняття рішення щодо майбутнього вибору. Вони перебувають на обліку в центрі зайнятості не більше 9 місяців. Це достатній період часу упродовж якого безробітний може опанувати нову професію, знайти нову роботу чи пройти курси з підприємництва, підготувати бізнес план та розпочати власний бізнес.
Вікова структура зареєстрованих безробітних за звітний рік: 31,91% - 18-27 років, 68,09% - 28 років – передпенсійний вік.