215. Характеристика реактивної політики менеджменту персоналу.

Політика МП організації - система теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми й методи.

Політики МП можна класифікувати за двома ознаками:

А) рівнем усвідомлення тих правил і норм, які лежать в основі кад­рових заходів, та безпосереднього впливу апарату управління на кадрову ситуацію в організації (пасивна, реактивна, превентивна, активна);

Б) орієнтацією на власний або зовнішній персонал, тобто ступінь відкритості стосовно зовнішнього середовища для формування кадрового складу (відкрита, закрита).

Реактивна політика МП використовується керівництвом організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами нега стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи: виникнення конфліктних ситуацій, відсутність достатньо кваліфікованої робочої сили й мотивації до високопродуктивної праці.

У руслі такої політики керівництво орга­нізацій здійснює заходи щодо локалізації кризи, виявляє причини, що призвели до виникнення кадрових проблем, діагностує поточні ситуації та використовує заходи екстреної допомоги.

216. Характеристика та відмінності політики менеджменту персоналу в умовах бюрократичної та патерналістської моделей ринку праці.

Політика МП організації - система теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми й методи.

Існує 2 типи моделей ринку праці на мікрорівні (бюрократ та патерналіст.) залежно від:

відносин між фірмою та найманими працівниками; зобов’язань адміністрації фірм щодо зайнятості працівників; ставлення й інтересу працівників до роботи або до фірми;

стандартів і методів контролю продуктивності; взаємин між менеджерами та прац в процесі вирішення проблем; характеру відбору й набору персоналу, критеріїв просування працівникв по службі; типу організаційної структури тощо.

У бюрократичній моделі менеджменту персоналу:

а) наявна жорстка ієрархічність;

б) зв’язки між підрозділами, розміщеними на одному рівні організаційної структури, здійснюються через центр;

в) використовуються жорсткі посадові інструкції;

г) підлеглим видаються вичерпні завдання;

д) у прац виховуються та стимулюються ретельність і виконавська дисципліна;

е) головне для підлеглого — зробити так, як сказав начальник;

є) бюрократична модель спирається на організаційну структуру, викликає опір людей організаційній структурі, підкоряє людей оргструктурі, проектується та впровадж. в практику, долаючи опір людей та підлаштовуч. їхні характери під структуру.

Патерналістська модель менеджменту персоналу:

а) не забороняє діяти, припускаючи деякі рівні організац структури управл персоналом;

б) дає простір горизонтальним зв’язкам;

в) дає змогу працівникам самим формувати свою посаду, незважаючи на інструкції;

г) ств. умови, за яких підлеглому лише ставляться завд; як він буде їх виконув — це його справа;

ґ) стимулює ініціативу, творчий підхід до справи;

д) формулює головну мету для працівника — розв’язати проблему, надати результат;

е) дає змогу виконавцю самому брати участь у постановці зав­д, яке йому треба виконув;

є) кількість контрольованих показників зводить до мін; завдання в ній видаються в заг вигляді без вичерпних інструкцій;

ж) спирається на мікрокульт фірми, викликає опір людей культурі, залучає людей до культури, створюється та впроваджується в практику самими працівниками.

ВІДМІННОСТІ:

1) Б-індивіддуум, П-група

2) Б-конкуренція, П-співроб

3) Б-нам, П-МИ

4) Б-підкорення, П-компроміс

5) Б-противники, П-партнери

6) Б-обвинувачення, П-відповідальність

7) Б-хаотичність, П-заплановані зміни

8) Б-зараз, П- перспектива

9) Б-витрати на роб силу, П-капіталовкл в розвиток людського фактора

10) Б-сегментаці, П-інтенрація

11)Б-поліцейсткийЮ, П-помічник.