2.3. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дос­лідження. Традиційно курсова робота має описово-розра­хунковий характер і складається зі вступу, основної час­тини й висновків.

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність вибра­ної теми, дається характеристика сучасного стану дослід­жуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й зав­дання, вказується предмет та обє’кт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Основна частина роботи поділяється на 2-3 розділи.

Перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми (огляд літературних джерел та норма-тивних документів з досліджуваного питання). У процесі підготовки до написання курсової роботи є доцільним дотриман­ня загальних правил опрацювання літератури. Спочатку по­трібно ознайомитись з основною літературою (підручника­ми, науковими статтями), а потім – прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, стат­тями про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо).

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тек­сту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назва книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Другий – найменування об’єкта господарської діяльності (ОГД), місце знаходження. Коротка природно-кліматична характеристика. Геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні особливості району розташування ОГД.

В цьому розділі потрібно охарактеризувати особливості антропо-генного впливу виробничої діяльності ОГД, навести класифікацію антропогенних факторів за ступенем негативного впливу на довкілля. Наводять основні відомості про технології (технологічні процеси) ОГД, що є джерелами техногенного навантаження на довкілля. Проводять інвентаризацію джерел забруднення. Враховують екологічний стан повітряного, водного, ґрунтового, біологічно-соціального середовищ, рівень забрудненості геосфер, здатність геосфер до самоочищення, особливості біопродуктів

Третій – визначення ступеню антропогенного навантаження ОГД на довкілля. Наводять просторові і часові межі, потужність і масштаби впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, зворот-ність техногенних змін.

Визначають ступень забрудненості складових довкілля (атмос-фери, гідросфери, ґрунту, лісових формацій, сільськогосподарських угідь тощо). Також потрібно визначати граничнодопустимі викиди та скиди, розміри санітарно-захисної зони та категорію небезпечності ОГД аналізу стану об’єкту дослідження та рекомендаціям та пропо-зиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи повинні бути логічно пов’язані між собою.

Висновки (заключна частина роботи) – це коротке резюме з усього змісту курсової роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою ви­рішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини – 2-3 сторінки.

Невід’ємною частиною курсової роботи є список літе­ратури, який включає перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об’ємні розрахунки, методики, алгоритми), можуть бути вміщені в додатки. Рекомендований обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 30 друкованих аркушів.

Рекомендований обсяг курсової роботи не повинен перевищу-вати 25-30 друкованих аркушів.