1. Визначаємо, яку дозу опромінення отримали робітники та службовці механічного цеху за 1 годину

Д _{оп (1 год)} = Д _оп/6 =40,4/6 = 6,74 Р.

2. Визначаємо, яка гранично допустима доза опромінення становить для 1 години

ГДД_год.= ГДД/24 = 0,05/24 = 0,0021 Р.

3. Визначаємо в скільки разів доза опромінення, яку отримали робітники та службовці після ядерного вибуху, перевищує гранично допустиму дозу

Д _{оп (1 год)}/ ГДД_год.= 6,74/0,0021= 3210(разів).

Висновок. Цей рівень опромінення не відповідає концепції безпечного проживання і може привести до літальних наслідків.

РОБОТА № 11

Тема роботи: Екологічна оцінка якості (екологічного стану) території міста

Завдання: провести розрахунки екологічної якості (екологіч-ного стану) території міста згідно вихідних даних, проаналізувати та зробити висновки, ґрунтуючись на отриманих результатах. Зробити відповідні висновки.

Теоретичні відомості

Одним з факторів, що визначають цінність окремих ділянок території міста, є їх екологічний стан. Його оцінка здійснюється на основі визначення концентрації (інтенсивності дії) того, чи іншого забруднювача в навколишньому середовищі і відображає екологічну якість території оціночних районів.

Екологічний стан території окремих ділянок міста може бути виражений інтегральним індексом. Він концентрує в собі показники дії різних екологічних факторів на якість території. Основними серед них можна назвати забруднення атмосферного повітря домішками та газа-ми, акустичне забруднення, електромагнітне та радіаційне забруднен-ня території, забруднення води та ґрунту. На екологічну якість земель міста у загальноміському масштабі впливають п’ять складових: акустичне забруднення, атмосферне забруднення, електромагнітне забруднення, забруднення ґрунтів та санітарно-захисні зони.

Акустичне забруднення

Головним джерелом шуму є залізниця, що проходить по дотич-ній до міста. З урахуванням інтенсивності руху (1 пара/годину), рівні акустичного забруднення з перевищенням 65 дБ знаходяться в інтерва-лі 90–100 метрів від лінії дороги. Суттєвим джерелом шуму є основні магістралі міста. Рівні акустичного забруднення з перевищенням 55 дБ знаходяться в інтервалі 20–30 м від лінії доріг.

Середньозважені суми рівнів акустичного забруднення в денний час в кожному районі міста визначаються за формулою:

(3.1)

де х_i – середньозважений показник суми рівнів акустичного забруднення в денний час для і-го району населеного пункту; S_i1, S_i2,., S_ik – частки площі і-го району, що мають різні рівні акустичного забруднення (у %); n₁, n₂,..., n_m – відповідні значення рівнів акустичного забруднення.

Площа районів, що мають різні рівні акустичного забруднення становить, %: S₁ (7,5); S₂ (20,1); S₃ (8,4); S₄ (5,8); S₅ (14,4); S₆ (20,1); S₇ (10,6); S₈ (2,4); S₉ (7,7); S₁₀ (3,0).

Індекс рівня акустичного забруднення в кожному оціночному районі міста проводиться за формулою:

(3.2)

де Х_i – індекс рівня акустичного забруднення в і-му районі; Х_ср. – середньозважений показник рівнів суми акустичного забруднен-ня в населених пунктах в денний час (35 Дб).

Атмосферне забруднення

Відповідно кліматичного районування місто відноситься до територій з помірно можливим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. Динаміка викидів за останні роки суттєво зменшилась, що пояснюється спадом виробництва, проте практично уся територія міста знаходиться у зоні забруднення атмосферного повітря вище 1 ГДК.

Розрахунки негативного впливу атмосферного забруднення (Y_i) проводяться аналогічно за приведеними вище формулами Y_ср. – 0,75 ГДК.

Забруднення ґрунтів

Даний фактор пов’язаний з промисловими територіями і вироб-ництвами. В зонах впливу основних виробництв, міських та вироб-ничих очисних споруд а також звалищ відмічається підвищене забруднення території хімічними елементами.

Розрахунки негативного впливу та забруднення ґрунтів (L_i) про-водяться аналогічно за приведеними вище формулами. L_ср.– 0,56 ГДК.

Санітарно-захисні зони

Всі промислові підприємства і виробництва мають нормативні фіксовані розміри СЗЗ відповідно діючих норм. Для них за спеціальни-ми розрахунковими формулами побудовані СЗЗ відповідного класу шкідливості виробництва.

Електромагнітне забруднення

Електромагнітне забруднення представлене шкідливим для здоров’я електромагнітним випромінюванням від трансформаторної підстанції та високовольтних ЛЕП. Прояв даного фактору носить локальний характер в межах 50–150 метрів. Вплив даного фактору є незначним, так як майже всі об’єкти електромагнітного випромінювання знаходяться за межами селітебної території.

Розрахунки негативного впливу електромагнітного забруднення (Z_i) проводяться аналогічно. Отже, оцінка екологічного стану земель Рубіжне проведена на основі визначення впливу на якість території окремих районів міста п’яти факторів:

1. рівня акустичного забруднення (Х_i),

1. рівня атмосферного забруднення (Y_i),

2. рівня електромагнітного забруднення (Z_i),

3. рівня забруднення ґрунтів (L_i),

4. рівня негативного впливу санітарно-захисних зон (Q_i).

Інтегральний індекс екологічної якості території являє собою середньозважене значення індексів Х_і, Y_i, Z_i, L_i та Q_i. В даному випадку постає проблема визначення ваги кожного з окремих індексів забруднення. Найбільш оптимальним методом дослідження, в даному випадку, є кореляційно-регресійний аналіз. Це обумовлено, в першу чергу, багатофакторністю прояву захворювань, а також значним роз-кидом показників рівня забруднення середовища і захворювань, що свідчить про відсутність прямої функціональної залежності між цими явищами. Відносний порівняльний аналіз впливу окремих факторів екологічного стану свідчить про те, що в цілому більший вплив на рівень захворювання дітей здійснює атмосферне забруднення в санітарно-захисних зонах.

Відносне порівняння коефіцієнтів парної кореляції двох факто-рів дамо питому вагу для Х_і – 0,40, для Y_i – 0,25, для Z_i – 0,05, для L_i – 0,05, та для Q_i – 0,25.Таким чином, розрахунок інтегрального індексу екологічної якості території кожного з виділених районів (Е_і) здійсню-ється з урахуванням цих коефіцієнтів за формулою:

(3.3)

Додаток А

Гранично допустимі концентрації (мг/л) вмісту основних речовин у воді водойм

Хімічні речовини і показники якості води	ВОЗ	ЄС	Україна
			Джерело	Норматив	ЛПШ	Клас небезпеки
Алюміній (Al)	0.2	0.2	СанПиН ВНИРО	0.5 0.04	сан.-токс. токс.	2 4
Азот амонійний (NH4+)	1.5	0.5	СанПиН ВНИРО	2.0 0.39	сан.-токс. токс.	3 4
Аміак (NH3)	1.5	0.5	СанПиН ВНИРО	2.0 0.05	сан.-токс. токс.	3 4
Бенз(а)пірен	0.7	0.01	СанПиН	0.005	сан.-токс.	1
БПКполн			ВНИРО	3	загальні вимоги
Водневий показник pH		6.5–8.5	СанПиН ВНИРО	6.5 – 9 6.5 – 8.5	загальні вимоги
Гексахлорциклогексан	0.02	0.002	СанПиН ВНИРО	0.02 0.00001	сан.-токс. токс.	2 1
ДДТ	0.0002		СанПиН ВНИРО	0.0002 0.00001	сан.-токс. токс.	1
Залізо загальне	0.3	0.2	СанПиН ВНИРО	0.3 0.1	орган. токс.	4
Жорсткість загальна		1.2	СанПиН	7
Кадмій (Cd2+)	0.003	0.005	СанПиН ВНИРО	0.001 0.005	сан.-токс. токс.	2
Мідь (Cu2+)	0.002	0.002	СанПиН ВНИРО	1 0.001	орган. токс.	3
Мінералізація загальна	1000	1500	СанПиН ВНИРО	1000 1000	загальні вимоги
Нітрат-аніон (NO3-)	50	50	СанПиН ВНИРО	45 40	орган. сан.-токс.	2
Нітрит-аніон (NO2-)	3	0.5	СанПиН ВНИРО	3 0.08	орган. токс.	2
Нафтопродукти (раст. и эмульс.)			СанПиН ВНИРО	0.1 0.05	орган. риб-гос.
Ніколь (Ni)	0.02	0.02	СанПиН ВНИРО	0.1 0.01	сан.-токс. токс.	3
Розчинений кисень			ВНИРО	не менее 6	загальні вимоги
Ртуть (Hg)	0.001	0.001	СанПиН ВНИРО	0.0005 0.00001	сан.-токс. токс.	1
Свинец (Pb)	0.01	0.01	СанПиН ВНИРО	0.03 0.006	сан.-токс. токс.	2
Сульфат-аніон (SO42-)	250	250	СанПиН ВНИРО	500 100	орган. сан.-токс.	4
Фосфати (РО43-)			ВНИРО	От 0.05 до 0.2	санитар.	4
Фенол			СанПиН ВНИРО	0.001 0.001	орган. риб-гос.	4 3
Фторид-аніон (F-)	1.5	1.5	СанПиН ВНИРО	1.5 0.05	сан.-токс. токс.	2 3
Хлорид-аніон (Cl-)	250	250	СанПиН ВНИРО	350 300	орган. сан.-токс.	4
Хлор вільний	0.5		СанПиН ВНИРО	0.3 0.00001	орган. токс.	1
Хром (Cr6+)	0.05	0.05	СанПиН ВНИРО	0.05 0.02	сан.-токс. токс.	3
Цинк (Zn)	3	5	СанПиН ВНИРО	5 0.01	орган. токс.	3

Примітка: використані умовні позначення: ВОЗ – рекомендуються Всесвітньою Організацією Здоров’я при ООН; ЄС – директива Ради Європейського Співтовариства від 3 листопада 1998 р.; СанПиН – ГДК вмісту речовин у питній воді згідно СанПиН 2.1.4.1074-01; ВНИРО – ГДК для води об’єктів, які мають рибогосподарське значення; ЛПШ – лімітуючий показник шкідливості.

Додаток Б