
- •1. Загальні положення
- •2. Вибір теми та складання плану курсової роботи
- •3. Підготовка до виконання курсової роботи
- •4. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
- •4.1. Структура та обсяги курсової роботи
- •4.2. Вимоги до друку
- •Розділ 1 теоретичні аспекти формування місцевих бюджетів
- •Сутність та необхідність місцевих бюджетів
- •4.3. Оформлення допоміжних матеріалів і цитат
- •4.4. Оформлення списку використаних джерел
- •5. Критерії оцінювання і захист курсової роботи
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дніпропетровська державна фінансова академія Кафедра фінансів та державного управління
- •Спеціальність “Фінанси і кредит”
- •Завдання на курсову роботу студента
- •Висновки
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Курсова робота
- •Рецензія
- •Дніпропетровської державної фінансової академії
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
4.2. Вимоги до друку
Загальний розмір курсової роботи повинен бути в межах 30 - 35 сторінок комп’ютерного тексту. Назва і зміст окремих розділів і питань курсової роботи, а також співвідношення їх розміру визначаються з урахуванням характеру теми роботи.
Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менш 20 мм, а праве – не менш 10 мм. Текст на комп’ютері набирається в редакторі Word, шрифт тексту Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5. Не допускається виділення поля рамками, вензелями, тощо.
Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Відстань між заголовком розділу і підрозділу – 2 інтервали.
Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Завдання не входить до нумерації сторінок.
При роздрукуванні текст друкується тільки на одній стороні аркуша А4.
До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблицi та рисунки, якi повнiстю займають площу сторiнки. Але всi сторiнки зазначених елементiв роботи пiдлягають нумерацiї на загальних засадах.
Текст роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Заголовки структурних елементів курсової роботи «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів друкують з маленькими літерами, крім першої великої. Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Кожний розділ слід починати з нового аркуша.
Наприклад:
Розділ 1 теоретичні аспекти формування місцевих бюджетів
Сутність та необхідність місцевих бюджетів
4.3. Оформлення допоміжних матеріалів і цитат
Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою курсової роботи. За своїм призначенням вони покликані в наочній формі представляти лаконічні висновки зі змісту текстової частини розділів курсової роботи, а також результати аналізу фактичних даних.
Оформлення ілюстрацій. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Всі рисунки, якщо їх в тексті більше одного, нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.
Наприклад:
Рис. 2.7. Залежність загальної суми податкових надходжень від ПДФО та плати за землю
Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об’ємні. Площинні діаграми поділяються на стовпчикові, кругові, секторні, квадратні. Стовпчикові діаграми використовуються для порівнювання одноіменних величин, для зображення динаміки, а також структури явищ. Стовпчикові діаграми будуються у вигляді прямокутників вертикально або горизонтально. При побудові цих діаграм слід дотримуватись таких правил:
стовпчики повинні бути однакової ширини;
їх слід розміщувати на однаковій відстані один від одного або щільно;
поряд з масштабною шкалою слід розташовувати цифрові написи.
Секторна діаграма – це коло, поділене на сектори. Цей вид діаграм використовується для характеристики структури або структурних зрушень.
Наприклад:
Рис. 2.8. Структура видатків бюджету Індустріального району за 2007-2011 роки
Лінійні діаграми широко використовуються для характеристики виконання плану, розвитку явищ упродовж часу, при вивченні зв’язку між ознаками та законами розподілу. Лінійні діаграми будуються на координатному полі чи на числовій сітці. На осі абсцис слід відкладати у вибраному масштабі час, на осі ординат – значення показників на цей період часу.
Оформлення таблиць. Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць.
Приклад побудови таблиці:
Таблиця (номер)
Назва таблиці
Головка
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
||
|
|
|
Боковик (заголовки рядків) |
Графи (колонки) |
Кожна таблиця повинна мати назву, яка розміщується над таблицею і друкується симетрично до тексту. Назва і слово “Таблиця” починається з великої літери. Назва не підкреслюється.
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею. Діагональне ділення головок таблиць не допускається.
Розмір головки таблиці не регламентується, але висота рядка повинна бути не менша 8 мм.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.
Наприклад, таблиця 2.1. - перша таблиця другого розділу.
При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її головки або боковиків відповідними номерами, нумеруючи арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово “Таблиця____” вказується один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишеться: “Продовження табл.____” із зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф та рядків таблиць слід писати з великої літери, а підзаголовки з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком. Якщо вони мають самостійне значення, то пишуться з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапка не ставиться.
Заголовки і підзаголовки граф вказуються в однині. Заголовки граф, як правило, записуються паралельно рядкам таблиці. У разі необхідності допускається перпендикулярне розташовування заголовків граф.
Графу “Номер за порядком” в таблицю включати не допускається. При необхідності нумерацію показників, параметрів або інших даних слід вказувати в першій графі (боковику) таблиці безпосередньо перед їх назвою.
Наприклад:
Таблиця 2.3.
Виконання загального фонду районного бюджету за доходами
Найменування доходів |
Виконано надходжень загального фонду районного бюджету, тис. грн. |
||||
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
|
Податкові надходження |
20187,635 |
44832,542 |
62636,917 |
82119,865 |
111503,891 |
Неподаткові надходження |
605,247 |
953,252 |
2487,223 |
3390,086 |
4078,376 |
Трансферти з бюджетів інших рівнів |
72113,198 |
88173,336 |
70087,987 |
84785,058 |
90248,997 |
Всього доходів |
92906,08 |
133959,13 |
135212,127 |
170295,009 |
205831,264 |
Оформлення формул. Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Їх треба виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче кожної формули слід залишити не менше одного вільного рядка). У разі виконання роботи друкарським або рукописним способами символи формул повинні бути висотою не менше 2,5 мм. Застосування друкарських і рукописних символів у одній формулі не допускається.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формул, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.
Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається з абзацу словом “де” без двокрапки після нього.
Наприклад:
Розрахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, обчислюють за формулою:
, (1.3.)
де
- рівень бюджетного дефіциту;
- бюджетні видатки;
–
бюджетні доходи.
Усі формули, якщо їх у роботі більше однієї, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, за винятком формул, які розміщені у додатках. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, які розділені крапкою (як показано вище для формули 1.3.).
Формули, які записані одна за другою і не розділені текстом, розділяються комою.
Формули, які розташовані в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад, “Формула А.2”.
Оформлення цитат. Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23].