- •1.Перелік основної нормативної документації, що використовується при експертизі текстильних та швейно-трикотажних товарів:
 - •2.Текстильні товари
 - •За властивостями:
 - •3.Класифікація текстильних волокон
 - •4.Структура й властивості волокон і ниток
 - •5.Формування властивостей пряжі й ниток
 - •6. Класифікація пряжі
 - •7.Формування властивостей тканин у процесі ткання
 - •8.Розподіл тканин
 - •9. Бавовняні тканини
 - •11.Шовкові тканини
 - •12.Неткані матеріали (полотна) нм
 - •13. Швейно-трикотажні товари
 - •14. Класифікація одягу
 - •Література:
 
Текстильні та швейно-трикотажні товари.
План:
1.Перелік основної нормативної документації, що використовується при експертизі текстильних та швейно-трикотажних товарів: 3
2.Текстильні товари 3
Текстильні волокна 4
За властивостями: 4
3.Класифікація текстильних волокон 4
4.Структура й властивості волокон і ниток 5
5.Формування властивостей пряжі й ниток 6
6. Класифікація пряжі 6
7.Формування властивостей тканин у процесі ткання 7
8.Розподіл тканин 8
9. Бавовняні тканини 8
10.-Лляні тканини 9
11.Шовкові тканини 9
12.Неткані матеріали (полотна) НМ 10
13. Швейно-трикотажні товари 10
14. Класифікація одягу 10
Література: 14
Мета заняття: Вивчити класифікацію й особливості асортименту текстильних та швейно-трикотажних товарів; властивості текстильних волокон і ниток.
1.Перелік основної нормативної документації, що використовується при експертизі текстильних та швейно-трикотажних товарів:
ГОСТ 17037-77 “Изделия швейные. Термины и определения”.
ГОСТ 4.45-77 “Изделия швейные бытового назначения. Номенклатура показателей”.
ОСТ 17-771-78 “Изделия швейные бытового назначения. Классификация”.
ДСТУ 2033-92 “Вироби швейні. Дефекти. Терміни та визначення”.
ГОСТ 8847-85 “Полотна трикотажные. Методы определения прочности и растяжимости”.
ДСТУ 2162-93 “Технологія швейного виробництва. Терміни та визначення”.
ГОСТ 23948-80 “Изделия швейные. Правила приемки”.
2.Текстильні товари
До текстильних товарів відносяться тканини, штучне хутро, килими та килимові вироби, неткані та дубліровані матеріали, коноплянотові вироби та інші, тобто все, що виробляється з волокон та ниток.
Текстильні волокна – це видовжені гнучкі та міцні тіла з малою товщиною обмеженої довжини, які використовують для виробництва пряжі та деяких текстильних виробів (бавовна, вовна, льон та ін.).
Текстильні нитки – це волокна, довжина яких складає десятки і сотні метрів, які використовують для виробництва текстильних виробів (нитки натурального шовку, штучні та синтетичні нитки).
Волокна й нитки є основними структурними елементами текстильних виробів. Від хімічного складу, геометричних, фізичних, механічних і хімічних властивостей волокон і ниток залежать зовнішній вигляд, експлуатаційні властивості, якість та довговічність текстильних виробів.
В основі класифікації волокон лежить їх походження (одержання) і хімічний склад, властивості.
Текстильні волокна  | 
	||||
Натуральні (природні)  | 
		Хімічні  | 
	|||
рослинного походження  | 
		тваринного походження  | 
		мінерального походження  | 
		штучні (із природних речовин)  | 
		синтетичні  | 
	
бавовна, льон, конопля, кенаф  | 
		вовна, натураль-ний шовк  | 
		азбест  | 
		віскозні, ацетатні модифіковані  | 
		капрон, лавсан, поліамідні, поліефірні, поліпропіленові  | 
	
За складом текстильні волокна класифікують на:
органічні – віскозні, мідноаміачні, ацетатні;
неорганічні – скляні, металічні.
За властивостями:
за довжиною,
за товщиною,
за міцністю.
3.Класифікація текстильних волокон
4.Структура й властивості волокон і ниток
товщина,
довжина,
міцність,
гнучкість,
гігієнічність,
стійкість до впливу зовнішнього середовища (світла, нагрівання, вологи, кислот, лугів, органічних розчинників та ін.).
Основна характеристика товщини волокон і ниток лінійна щільність (текс – одиниці виміру):
,
де m – маса, г
L0 – довжина, км
,
де m – маса, г
L – довжина, м
Чим менше Т, тим тонше волокно і тим менше його товщина.
Довжина волокна вимірюється в [мм], [см]; довжина ниток вимірюється в [м], [км].
Міцність волокна – розривне навантаження Рр, яке вимірюється в сантиньютонах [сН] – найбільшим зусиллям, яке витримує волокно на момент розриву.
