4. Матеріали та вироби, що використовуються для фортифікаційних споруд. Шанцевий інструмент

При зведенні фортифікаційних споруд застосовуються наступні матеріали:

• підручні;лісоматеріали;металеві;кам'яні;бетонні;залізобетонні;пластмасові;

При виконанні фортифікаційного обладнання місцевості використовуються в першу чергу підручні матеріали, що знаходяться в безпосередній близькості від місця виконання робіт і не вимагають великих витрат часу, та засобів на їх заготівлю.

До них відносять: фунт, дерн, каміння, лісоматеріали, солома, очерет, сніг, крига і т.д.

Одним із розповсюджених матеріалів у польових умовах є дерн. Він використовується для маскування та укріплення крутостей оборонних споруд.

З цією метою використовується дерн луговий та болотяний. Для маскування цілей кращим вважається луговий дерн, він значно міцніший ніж болотяний, оскільки у болотяних трав значно більше розвинута коренева система

До того ж для маскувальних цілей на сухій місцевості болотяний дерн взагалі не придатний, оскільки його рослинність швидко гине і замаскована поверхня різко змінює забарвлення.

Заготівлю дерну краще вести на місці побудови споруди, знімаючи його з площі, де намічене відривання котловану. Поверхня обсипки, вкрита дерном не відрізняється від навколишньої місцевості. Якщо дерен буде використовуватись з метою маскування, краще його заготовити не далеко від об'єкта, який підлягає маскуванню. При цьому ділянка заготівлі не повинна бути випадковою, вона повинна відповідати місцю зведених хибних об'єктів. Звичайно дерн заготовлюють у вигляді окремих прямокутних шарів товщиною 10 см., розміром 20/40 см., а іноді у вигляді смуг, згорнутих в рулон.

Лісові матеріали широко використовуються для укріплення позицій. При зведенні укриття для особового складу доводиться використовувати головним чином не оброблені лісоматеріали, тому що для переробки колод у лісоматеріал потрібен час, спеціальні лісопильні машини.

Діаметр круглого лісу вимірюється без врахування товщини кори у верхньому відрубку, тобто з верхнього більш тонкого кінця. Товщина хмизу вимірюється з більш товстого кінця, тобто з низу.

Лісові матеріали крім хмизу, заготовлюють довжиною 4-6 м. До них відносяться:

1. колоди діаметром у верхньому відрубку 12 см та більше, які застосовуються для зведення бліндажів та сховищ; звичайно їх очищують від кори спеціальним стругом або великою лопатою;

2. накатник (підтоварник) діаметром 8-11 см, що використовується при зведенні укриття для особового складу;

3. жердини діаметром в тонкому кінці 3-7 см, які заготовлюються із стовбурів молодого соснового, ялинового чи березового лісу; жердини використовуються для влаштування одежі крутостей окопів, траншей і ходів сполучення, для зведення різних каркасів маскувальних покрить;

4. хмиз діаметром 1-3 см в товстому кінці застосовуються для виготовлення тину, щитів, фашин та матів, для цієї мети найбільше годиться хмиз її верби, вільхи, горішника, берези та лози і не годиться із хвойних порід; при застосуванні хмизу в якості маскувального матеріалу, його не очищують від листя та дрібних гілок; застосовується для одежі крутостей траншей, ходів сполучень, укрить для техніки.

Фашини - являють собою туго зв'язані пучки хмизу товщиною 20-30 см. Розрізняють однокомельні та двокомельні фашини, в перших хмиз зв'язаний так, що комелі обернені в один бік, а тонкі кінці залишаються вільними; в других - тонкі кінці вкладені в середину, а комелі утворюють кінці фашин. Фашини зв'язують на спеціально влаштованих верстатах або над рівчаками, застосовуються фашини при влаштуванні окопів та укриттів в лісисто-болотистій місцевості, для влаштування окопів бліндажів і навіть сховищ, а також гатей та проходів через рови.

Тин та щити - використовують для влаштування одежі крутостей окопів, траншей та ходів сполучення; їх роблять довжиною не більше 3 м на місці чи встороні і доставляють до споруди.

Мати - застосовуються при діях на загородженій місцевості; виготовлюють із пучків хмизу чи очерету, перев'язуючи мотузкою або м'яким підпаленим дротом; ширина матів до 1,5 м. при розпилюванні колод на військових пилорамах отримують пластини, бруски, дошки, горбилі та інші пиломатеріали.

Пластини - отримують при повздовжньому розпилюванні колоди по діаметру. Вони застосовуються при зведенні бліндажів та сховищ, влаштування одежі крутостей та кріплення підземних виробок.

Бруси - мають прямокутний переріз шириною 10-12 см ,висотою 15-30 см. Вироби меншого перерізу називаються брусками та рейками.

Застосовуються при влаштуванні внутрішнього обладнання фортспоруд, захисних дверей і т.д.

Дошки - мають товщину 2-10 см, бувають обрізні і необрізні. Застосовуються при влаштуванні внутрішнього обладнання фортспоруд.

Горбиль - залишки лісопильного виробництва, застосовуються для виготовлення одежі крутостей траншей в окопах та укриттях, в траншеях та ходах сполучення при влаштуванні тимчасових укріплень.

Фанера - різної товщини та різних властивостей застосовуються при влаштуванні внутрішнього обладнання фортспоруд, їх герметизації; блоки із клеєвої фанери використовуються в якості остова бліндажів та сховищ.

Об'ємна маса та об'єм пиломатеріалів подані в додатку №6 стр. 656-658 "Войсковые фортификационные сооружения", керівний посібник. Металічні матеріали шириш використовуються при зведенні фортспоруд.

Дріт гладкий - діаметром 2-4 мм використовується для відтяжок, скріплення дерев'яних частин споруд, виготовлення масок, в'язки фашин та матів. В 1 кг міститься 40 п.м. дроту (2 мм) ;18 п.м.-З мм; 10 п.м.- 4 мм.

Колючий дріт - застосовуються при обладнанні протипіхотних загороджень; дріт надходить у вигляді мотків. В мотку двохпрядного колючого дроту міститься 340 п.м., вага мотка - 50 кг. Однопрядного - 400 п.м.вага - 35 кг.

Дротяні скоби - застосовуються для скріплення колючого дроту до дерев'яних стовпів. В 1 кг - 60-80 скоб.

Будівельні скоби - служать для скріплення дерев'яних елементів споруд; довжина та форма не залежить від конструкції споруди і товщини скріплювальних деталей.

Болти, штир та цвяхи - різних розмірів служать для скріплення дерев'яних та металічних частин споруд.

Троси - застосовуються при побудові загороджень та в фортспорудах.

Сталеві балки, рейки - застосовуються при влаштуванні перекритих фортифікаційних споруд.

Гладка мостова сталь - застосовується при виготовленні сховищ промислового виготовлення, торцевих діаграм, герметичних перегородок та герметичних дверей.

Хвиляста сталь - виготовляється у вигляді елементів різної величини. Завдяки міцності, зручності та простоті використання хвиляста сталь застосовується при зведенні сховищ, щілин та бліндажів

Сталь арматурна гладка та періодичного профілю,

Застосовують при зведенні монолітних довготривалих фортифікаційних споруд із залізобетону, а також елементів споруд промислового виготовлення.

Кам’яні матеріали - використовуються у вигляді бутового каменю, булижника валунів, для підсилення покрить та стін споруд; щебінь, гравій, пісок, цемент - для виготовлення залізобетонних виробів.

Кольорові метали - застосовуються для виготовлення різних елементів споруд промислового виготовлення. Найбільше поширення набув дюралюміній АМГ і Д-26Т. Цей матеріал досить міцний, а головне - легкий.

Пластмаси - можуть використовуватись при виготовленні захисних дверей, герметичних перегородок та внутрішнього обладнання споруд. Капронові, прогумовані та інші спеціальні тканини є хорошим матеріалом для створення легких, надувних або каркасно-надувних споруд.

При будівництві утеплених споруд в зимових умовах на Крайній Півночі можуть використовуватись спеціальні синтетичні сполуки, здатні до швидкого спінення і твердіння із збільшення об'єму (в 50 та більше разів).

При фортифікаційному обладнанні позицій в безлісних районах використовуються земленосні мішки (прямі, паперові БМЗ - 57; криволінійні КБМ, криволінійні клеєармовані оболонки КАБО та легкі каркасні споруди).

Шанцевий інструмент - застосовується для обладнання елементів відкритих позицій засобами механізації, а також відривання та обладнання окопів для особового складу та бойової техніки в тих випадках, коли використання механізмів за умовами бойової обстановки на місцевості вкрай обмежено або зовсім виключене. До шанцевого інструменту належать :

• лопата піхотна (мала);лопата саперна (велика);сокира;

• кіркомотига; поперечна пилка; лом ;мотузка тросувальна ;

Окрім шанцевого інструменту у військах є ножиці для різки колючого дроту, а також комплекти теслярського, столярного та ковальсько-слюсарного інструменту, які використовуються для підгонки та виготовлення дерев'яних та металічних виробів. Весь шанцевий інструмент, за виключенням піхотної лопати, перевозиться транспортом підрозділів.

Зберігання шанцевого інструменту завжди є найважливішою умовою його постійної готовності до роботи та довгого терміну служби.

Шанцевий інструмент завжди повинен бути справним. Особливо ретельно повинні оберігатися від псування та передчасного затуплення та зносу загострені та заточені його частини. Після роботи інструмент потрібно ретельно обчистити від землі, пилу, іржі, насухо протерти і змазати.

Інструмент повинен бути міцно насаджений на черенки, топорища, добре загострений. Лопати та сокири заточують на точилці. В піхотних лопат заточують бічні та нижні ребра з ввігнутого боку. Ширина заточуваної фаски 3-5 мм.

У саперних лопат загострюють лише нижнє ребро з вигнутого боку. Ширина заточуваної фаски 6-8 мм. Леза сокири заточують з обох боків. Ширина заточуваної фаски 10 мм. Після заточування на точилі і лезо сокири правлять бруском. При заточуванні інструменти та точильний камінь поливають водою.

Кіркомотиги та ломи не заточують, а заправляють у кузні. Зубці поперечної пилки заточують тригранним напильником від основи до вершин зубців.

Зубці повинні бути розведені почергово на обидва боки. Загальна ширина повинна бути рівною подвійній товщині полотна пилки.

Необхідно пам'ятати розміри шанцевого інструменту для того, щоб користуватись ним, як мірками.