Глибокий біль

Головна відмінність між поверхневою та глибокою чутливістю зумовлена різною природою болю, спричиненого небезпечними подразниками. На відміну від поверхневого болю, глибокий біль погано локалізований, спричинює нудоту, часто його супроводжують пітливість та зміни артеріального тиску. Його можна змоделювати в експерименті

шляхом ін'єкції гіпертонічного сольового розчину в окістя або зв'язки. Такий змодельований біль спричинює рефлекторне скорочення прилеглих скелетних м'язів, яке подібне до спазму м'язів, що супроводжує ушкодження кісток, сухожиль та суглобів. Постійно скорочені м'язи ішемізуються, що стимулює їхні больові рецептори (див. нижче). Біль, відповідно, спричинює ще більше спазмування, й утворюється замкнуте коло.

М'язовий біль

Під час ритмічного скорочення м'язів за умов відповідного кровопостачання біль, як звичайно, не виникає. У разі порушення кровообігу м'язові скорочення швидко спричинюють біль, який не зникає і після завершення скорочення аж до повного відновлення нормального кровообігу.

Ці спостереження важко тлумачити без використання концепції, яка пояснює біль місцевим нагромадженням у м'язах певного хімічного чинника (Р-фактор за Левісом). У разі відновлення кровообігу цю речовину вимиває кров, або ж вона метаболізує. Ідентичність означеного чинника та речовини Р не доведена, ним можуть бути також йони К*

Клінічний розвиток загрудинного болю в разі ішсмізації серцевого м'яза внаслідок фізичного навантаження (так звана грудна жаба) є класичним прикладом нагромадження у м'язі Р-фактора. Симптоми загрудинного болю зменшуються після відпочинку, бо тоді зменшується потреба міокарда у кисні, і кров видаляє Р-фактор. Переміжна куль-ганіс гь пов'язана з виникненням болю у нижніх кінцівках в осіб з хворобами закупорення судин. її характерною рисою є біль під час ходьби і припинення болю після відпочинку.

Вісцеральний біль

Біль з внутрішніх органів погано локалізований, неприємний, зумовлює нудоту і вегетативну симптоматику. Часто він іррадіює або пов'язаний з іншими частинами тіла.

Автономна нервова система, подібно до соматичної, складається з аферентних компонентів, інтегративних центрів та ефекторних шляхів. Рецептори болю та інших форм чуття з внутрішніх органів подібні до відповідних рецепторів шкіри, проте характер їхнього розподілу суттєво відрізняється. У внутрішніх органах нема пропріорецепторів, міститься незначна кількість рецепторів температурної та дотикової чутливості. Больові рецептори наявні, однак розкидані вони рідше, ніж у соматичних структурах.

Аферентні волокна від вісцеральних структур досягають ІДНС по симпатичних або парасимпатичних провідних шляхах. Тіла цих нейронів містяться у спинномозкових та гомологічних гангліях черепних нервів. Зокрема, вісцеральні аференти є у складі лицевого, язикоглоткового та блукаючого нервів; у складі задніх корінців грудних та верхніх