3. Структура та методи формування сигналів синхронізації

С С циклів. 0011011

відсутність. СС цикл. 1у11111

СС зверхцикл. 0000 - замість СУВ одного каналу.

Структура сигналів синхронізації й кількість розрядів (позицій) у СС мають істотне значення для часу втримання системи ПРД-ПРМ у стані синхронізму й часу відновлення синхронізму після втрати його. Кодова група СС повинна відрізнятися від кодових груп інших КІ. Ця відмінність різна для різних швидкостей передачі й різної кількості розрядів у КІ. Найбільш удалі кодові групи для СС вдається отримати на основі поняття критичних точок. Критична точка - це точка повторюваності однакових чергувань логічного «0» й «1». Наприклад, якщо кодова група має «d» символів, то:

• група має одну критичну точку. Остання «1» перед новим «0».

• група - має «d» критичних точок.

• група 0101...01 - має b/2 критичних точок.

• група 0011011 - одна.

Якщо у всьому циклі приблизно <500 тактових інтервалів (позицій), то вигідніше застосовувати коди СС із малою кількістю критичних точок. При великій кількості ТІ в циклі вигідніше з більшим числом критичних точок (аж до «d» штук). При цьому пошук синхросигналу ведеться від циклу до циклу, тому при втраті СС їх шукають у протязі декількох циклів (від 1 до 100 залежно від коду СС і кількості ТІ в циклі). За цей час може неправильно зчитуватися інформація.

Спостереження за виходом із синхронізму або вході в синхронізм здійснюється за допомогою спеціальних буферних пристроїв при розбіжності прийнятих СС із правильним записом, що зберігається, приймається рішення про втрату синхронізму. Але якийсь час поки не розбіжаться тактові частоти прийнятого сигналу й сигналів прийомного пристрою. Наприклад, в ІКМ-30 середній час відновлення СС 2 мс, в ІКМ-120 - 0.75 мс, ІКМ-480 - 0.15 мс. Якщо входження в синхронізм відбувається неприпустимо довго, то порушується правильне зчитування інформації з каналів. Відбувається розмноження помилок аж до повного порушення прийому по всіх каналах. Це один з найважливіших недоліків асинхронного об'єднання каналів. При наявності зверхциклів спочатку шукаються СС циклу, а потім зверхциклові СС. У багатоступінчастій ієрархії відновлення синхронізму походить від нижчих щаблів до вищого.

2. Лабораторна робота №1 Дослідження перетворення аналогових сигналів тональної частоти в аім сигнали при передаванні та зворотні перетворення на прийомі на базі макета цсп - ікм-30

1. Завдання на лабораторну роботу №1

1. Дослідження АЧХ КТЧ

2. Вимірювання коефіцієнта підсилення в КТЧ

3. Дослідження перетворення аналогових сигналів тональної частоти в АІМ сигнали

4. Визначення частоти дискретизації при формуванні АІМ

5. Визначення динамічного діапазону КТЧ

2. Теоретичні відомості до лабораторної роботи

Плата ІП–11

Призначення

Плата ІП–11 призначена для перетворення аналогових сигналів тональної частоти в АІМ–сигнали на передачі і зворотнього перетворення на прийомі, обмеження спектрів телефонних сигналів і забезпечення необхідного залишкового підсилення каналів.

Функціональна схема

Функціональна схема одного каналу плати ІП–11 приведена на рис. 3.1. Функціональна схема вміщає тракт передачі, в який входять вхідний трансформатор, діодний обмежувач, підсилювач, фільтр передачі і аналоговий ключ (АІМ–модулятор) з схемою керування. Тракт прийома містить аналоговий ключ (часовий селектор) з схемою керування, фільтр прийому і вихідний трансформатор.

Рис. 3.1. Функціональна схема одного каналу плати ІП–11

Аналоговий телефонний сигнал тональної частоти від абонента поступає на вхід ТК, і, пройшовши через трансформатор, попадає на вхід операційного підсилювача. Потім з виходу фільтра передачі обмежений зверху по частоті сигнал поступає через роздільчий конденсатор на АІМ–модулятор, який являє собою аналоговий ключ з трансформаторним керуванням. Сигнал, який керує АІМ–модулятором, формується логічним елементом 4І–НЕ з відкритим колектором (формувач імпульсів моменту вибірки), на входи якого поступають імпульсні послідовності з частотами 128, 64, 32 і 8 кГц від плати ЦО–11.

Тривалість імпульсу, який відкриває ключ АІМ–модулятора ,визначається тривалістю імпульсу послідовності 128 кГц пер, інтервал часу, коли ключ відкритий, визначається набором прямих та інверсних сигналів імпульсних послідовностей. Для цього плата ЦО–11 формує сигнали “128 кГц – 1 пер”, “128 кГц – 2 пер”, “64 кГц – 1 пер”, “32 кГц – 1 пер”, і ,крім цього, сигнали “64 кГц – 2 пер”, “32 кГц – 2 пер”, які є нверсними по відношенню до “64 кГц – 1 пер” і “32 кГц – 1 пер”.

Який набір вище перелічених послідовностей поступає на плату ІП–11– визначається монажем, тобто залежить від місця встановлення плати, чим і забезпечується послідовність формування АІМ–сигналів різних каналів. Послідовності “128, 64, 32 кГц пер” – загальні для всіх чотирьох каналів, які розміщені на одній платі ІП–11, черговість спрацьовування ключів АІМ–модуляторів цих каналів обумовлена подачею на входи логічних елементів 4І–НЕ різних послідовностей “8 кГц – 1 пер”, “8 кГц – 2 пер”, “8 кГц – 3 пер”, “8 кГц – 4 пер”.

Таким чином, ключі АІМ–модуляторів каналів, розміщених на одній платі ІП–11, формують сигнали в шині “АІМ пер” почергово, через 8 КІ (31 мкс).

Діоди, які підключені паралельно вихідній обмотці вхідного трансформатора, виконують функцію зихисту від перенапруг по входу.

Коєфіцієнт підсилення тракту передачі регулюється в невеликих межах змінним резистором R^*пер, який включений в ланку зворотнього зв’язку підсилювача П1.

Груповий АІМ–сигнал прийому поступає на вхід аналогового ключа, який виконує функцію часового селектора: сигнали керування ключом поступають через трансформатор з виходу логічного елементу 4І–НЕ з відкритим колектором (формувач імпульсів моменту вибірки). Інтервали часу, коли ключ часового селектору відкритий, визначаються імпульсними послідовностями 128, 64, 32 і 8 кГц пр, які формуються платою ЦО–12, причому послідовність спрацьовування ключів часових селекторів різних каналів визначаються таким самим чином, як і послідовність спрацьовування ключів АІМ–модуляторів. З виходу ключа часового селектору імпульсний сигнал, який відноситься до даного каналу, поступає на вхід фільтру прийому, який відновлює початковий сигнал тональної частоти. Потім сигнал підсилюється і поступає на вихідний трансформатор.

К оєфіцієнти передачі приймального тракту регулюється змінним резистором R^*пр, який включений в ланку зворотнього зв’язку підсилювача тракту прийому.