6. Етапи створення бухгалтерського обліку:

Організація бухгалтерського обліку - це система умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання вірогідної та своєчасної інформації про господарську діяльність банків ,підприємств .

Необхідність дослідження історичного аспекту організації бухгалтерсь-кого обліку зумовлена ії вагомим значенням для всіх суб'єктів господарю-вання, оскільки раціонально організований бухгалтерський облік спромож-ний інформаційно забезпечити планування, аналіз і контроль. Кожний етап розвитку економіки від первісного ладу до наших днів характеризується від-повідними складовими організації бухгалтерського обліку.

а) кінець І ст. до н.е. На цей період припадають первісний і рабовласницький лад. Поява бухгалтерського обліку зумовлена потребою людини знати скільки та яке май-но є в наявності, якою є сума заборгованості.

Відбувається зародження синтетичного та аналітичного обліку, поділ рахунків на матеріальні, особові та фінансові. З'являються облікові регістри табличної і карткової форм. У цілому періоду притамана сувора регламентація докуме-нтообігу, видів документіе, правил їх складання, зберігання і обмеження доступу до них. Висувається вимога обое'язковості документального оформлення господарських опера-цій, окрема увага приділяється перевірці документів, їх підпису та зберігання.

б) 3 поч. I до XVIII cm. Цей період припадає на феодальшй лад. Внаслідок великих географічних еідкриттіе формується сеітоее господарстео, розпочинається боротьба за ринки збуту. Це вимагало формування у бухгалтера відпоеідних якостей: точності та організованості, відданості сеоїй спраеі. Підвищуються вимоги до ріеня знань і здібнос-тей облікових працівникіе.

З'являються нові облікові регістри: журнал, відомість, головна, копіювальна та інвентарна книги та ін. Вінцем періоду є поширення подвыйного запису, який сприяв поси-ленню інформаційної і контрольної функцій бухгалтерського обліку. Особлива увага приділяється складанню звітності, зокрема щодо дер-жавного майна.

3 епохою Відродження пов 'язана поява терміну «бухгалтер».

в)3 XVIII cm. do 1917 p. Науковий (раціональний) період, зародження капіталізму Йому притаманні високий рівень концентрації виробництва та капіталу, злиття і мігра-ція промислового й банківського капіталу, утворення міжнародних монополістичних сою-зів, завершення територіального поділу світу та ін. Відбувається регламентація та ста-ндартизація бухгалтерського обліку. У зв'язку зі збільшенням обсягіе торговельних, фінансових та інших операцій, появою фінансових ринкіе впроваджується державний ко-нтроль, що сприяє регулюванню бухгалтерського обліку. Відбувається пошук більш досконалої форми ведення бухгалтерського обліку з ура-хуванням галузевих особливостей підприємств. Призначенням організації бухгалтерського обліку визнається забезпечення контролю за збереженням цінностей в інтересах власника.

Для проаналізоеаних періодіе характерне ведення бухгалтерського обліку переваж-но вручну.

г)3 1917 у. до другої пол. XX cm. Індустріальна епоха. Поряд з капіталістичним ла-дом формується соціалістичний. Питання організації бухгалтерського обліку узагальню-ються на теоретичному ріені. Бухгалтерський облік у Росії перетворюється на засіб управління, планування і контролю держави, а не окремого підприємства. Відпоеідно фо-рмулюється й призначення організації обліку - забезпечення відображення процесу від-творення в умовах суспільної власності, виконання підприємством господарських планів.

У 20-30-х роках XX cm. з'являється необхідність подолання числених недоліків у бухгалтерському обліку. Єдино можливим засобом подолання цих недоліків вважається організація бухгалтерського обліку, яка проводиться на державному рівні. Питання його організації переходять до компетенції державних органів.

Велика увага приділяється розробці та вдосконаленню нормативної бази з поста-новки бухгалтерського обліку на підприємствах. Взято курс на уніфікацію плану рахунків, форм бухгалтерської документації, облікових регістрів, що пов'язано з необхідністю здешевлення облікової праці.

Нормативними документами передбачається ведення обліку за подвійною систе-мою, використання хронологічного та систематичного запису для реєстрації фактів гос-подарського життя, визначається звітний період, порядок визначення сумнівних боргів, публікації звітності, передбачається принцип консерватизму. Крім того, визначаються номенклатура рахунків, типові форми звітності, а також наводяться вказівки щодо по-рядку оцінки запасів при списанні на виробнитво, відображення в обліку переоцінки май-на, складання зведеної звітності, правила складання балансу та оцінки його статей. Ре-гулюється порядок проведення обое 'язкової інвентаризації.

I д) етап - з 50-х років XX cm. do 1999 р. Період глобалізації світової економіки, формування постіндустріального суспільства. Створення системи господарського розрахунку.

3 50-х років XX cm. центральним питанням в організації бухгалтерського обліку є облік витрат і калькулювання собівартості продукції. Розробляються нові форми ведення обліку, уніфікується план рахунків, регламентуються форми первинних документів. Від-бувається підвищення рівня підготовки бухгалтерських кадрів, проводиться стажування майбутніх головних бухгалтерів, створюється резерв на посаду головного бухгалтера. Масово видаються професійні періодичні видання. У цілому конкретні заходи спрямовані на посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищення оперативності та точності на основі централізації облікових робіт, широкого застосування обчислювальної техніки, впровадження прогресивних форм і методів, покращання методологічного управління обліком у всіх галузях народного господарства. У зв ’язку з використанням за-собів обчислювальної техніки механізація обліку переходить наякісно новий рівенью.

Вдосконалюється нормативне регулювання прав і обов’язків головного бухгалтера, підвищується роль облікового anapamy в управлінні. Нарівні нормативних документів встановлюються порядок і строки складання звітності, принципи оцінки товарно-матеріальних цінностей і осноених засобів, порядок проведення інвентаризації статей майна та зобов’язань, та ін.

ж) етап - з 1999 p. - do наших днів. Розробляються принципи оцінки майнового стану суб’єкта господарюеання е умоеах ринкоеого середовища. Пошук нових підходів до організації бухгалтерського обліку.

Розширюється сфера діяльності бухгалтера. Призначенням організації обліку є за-безпечення інформацією процесу управління. Особливого значення набуває облікова полі-тика як інструмент організації бухгалтерського обліку .

Сьогодні по-новому ставляться питання якості в роботі бухгалтера, за-хисту бухгалтерської інформації, процедури оформлення передачі справ при зміні бухгалтера. З’являються нові об’єкти бухгалтерського обліку: інтелек-туальний капітал, гудвіл, операції з охорони навколишнього середовища, зе-мля та ін., ведення обліку яких потребує відповідної організації [26, с. 34].Організація бухгалтерського обліку є цілеспрямованою діяльністю ке-рівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удоско-наленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів.

Основними завданнями організації обліку є:

> своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів гос-подарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;

> опрацювання даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та спо-собів відповідно до вихідної інформації;

> складання на основі отриманого масиву опрацьованої інформації, зафіксо-ваної у первинних документах та регістрах балансу і фінансової звітності, та надання ії зацікавленим користувачам.

Суб'єктом в організації бухгалтерського обліку є керівники підприємс-тва - директор та головний бухгалтер, об'єктом - обліковий процес, робота виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.

Організація бухгалтерського обліку складається з трьох взаємопов'я-заних етапів:

I етап - методичний;

II етап - технічний;

III етап - організаційний.

На першому етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється ви-бір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документу-вання, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов'язань, кальку-лювання, бухгалтерський баланс тазвітність.

Другий етап організації бухгалтерського обліку - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає у:

1) виборі способу опрацювання облікових даних - безкомп'ютерного та комп'ютеризованого;

2) розробці переліку і форм облікових регістрів;

3) встановленні порядку здійснення записів в регістрах і перенесенні даних в регістри.

Третій етап в організації роботи облікового апарату - це організація управління бухгалтерії. Він включає:

1. встановлення найбільш економної і зручної загальної системи обліку (облік централізований або децентралізований);

2. визначення оптимальної структури облікового апарату (розподіл об-ліковоїроботи за ділянками обліку);

3. встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і визначення оптимальної кількості бухгалтерів;

4. набір кадрів та їх навчання;

5. організація робочих місць бухгалтерів;

6. раціональне розміщення облікового апарату (розташування поряд з оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють);

7. встановлення належних інформаційних зв'язків між окремими час-тинами бухгалтерії та між бухгалтерією й оперативними підрозділами, а та-кож із зовнішнім середовищем;

8. організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення облікових працівників;

9. мотивація працівників бухгалтерії (оплата праці, інші види стимулю-вання);

10. встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними функцій;

11. організація архіву бухгалтерських документів;

12. організація безпеки та захисту облікової інформації.

Організація бухгалтерського обліку складається з таких елементів:

> положення про бухгалтерську службу;

> положення про головного бухгалтера;

> посадові інструкції виконавцям;s» схеми документообігу;

> організаційне, правове, методологічне забезпечення бухгалтерської служби;

> технічне забезпечення обліку;

> наукова організація праці;

> інші види робіт з організації обліку.

У відповідності з п. 2 статті 8 Закону Україні «Про бухгалтерський об-лік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського об-ліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи). Таке законодавче закріплення від-повідальності за першими особами визначає обов’язкова наявність у них знань з бухгалтерського обліку.

Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ), який здійснює бухгалтерський облік госпо-дарської діяльності підприємства. Вона тісно пов'язана зі усіма служ-бами, відділами і виробничими підрозділами, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну ін фор-мацію.

Бухгалтер (головний бухгалтер) - це особа, яка уповноважена діяти від імені під-приємства, в тому числі підписувати фінансову звітність, складену від імені підприємства.

Організація бухгалтерської служби передбачає визначення прав та обо-в’язків головного бухгалтера, побудову бухгалтерської служби і, ії місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами банку. Організація бухгалтерської служби залежить від структури управління, обсягів діяльності банкуУ Законі Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (п. 4, ст. 8) запропоновано чотири форми організації ведення бухга-лтерського обліку:

> введення до штату підприємства спеціаліста з бухгалтерського обліку, за-реєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

> користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

> ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

> самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.

На вибір форми організації обліку впливає ціла низка факторів: вид діяльності підприємства, обсяг виробництва, чисельність працюючих та ряд інших умов.

Функції бухгалтерії регламентуються посадовими інструкціями (для цього використовуються Кваліфікаційні характеристики професій працівників бухгалтерського обліку), які розробляються головним бухгалтером, затверджуються керівником підприємства та призначені для конкретних виконавців .

1. Очолює роботу бухгалтерії головний бухгалтер, який в своїй роботі керується Законом України “ Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність “, положенням “ про головних бухгалтерів”.

Він несе відповідальність за дотримання загальних методологічних і методичних принципів бухгалтерського обліку, забезпечення контролю і ві-дображення на його рахунках усіх фактів господарського життя, надання оперативної інформації, складання у встановлені терміни бухгалтерської зві-тності, проведення спільно з іншими службами аналізу фінансово-госпо-дарської діяльності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів.

Він не повинен приймати до виконання і оформлення документи за операціями, які супере-чать законодавству і порушують фінансову та договірну дисципліну. У разі надходження таких документів головний бухгалтер в письмовому вигляді на-дає доповідну записку про це на ім'я керівника установи банку Якщо ж керів-ник вирішує прийняти ці документи до виконання, то він повинен дати пись-мове розпорядження і нести особисту відповідальність за здійснення таких операцій.

Керівник бухгалтерії забезпечує зберігання бухгалтерських документів, оформлення і передачу їх в установлений термін до архіву. 3 ним узгоджу-ються призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб.

Розпорядження головного бухгалтера з питань обліку і звітності пови-нні обов'язково виконуватися всіма працівниками підприємства. Разом з іншими економічними службами і відділами головний бухгалтер повинен сис-тематично проводити аналіз господарської діяльності та ії результатів.Обов'язки, що покладаються на головного бухгалтера і апарат бухгал-терії, вимагають від всіх облікових працівників глибоких професійних знань, вдумливого і добросовісного ставлення до роботи, принциповості і стійкості при відстоюванні норм законності.

«Умови роботи бухгалтера були різні, вони змінюва-пися з розвитком суспільства. На перших етапах, коли кіль-кість освічених людей е суспільстві була незначною, професія бухгалтера була оповита таємничістю і викликала пошану.

Слова бухгалтер не існувало. Говорили: писар, скарб-. касиР> куратор, контролер, економ, камераліст, ключник, конторник, дяк, рахівник, завгосп і т.ін.;

Характер праці цих людей не зовсім відповідав тому, що робить сучасний бухгалтер.

На Сході обліковці, або писарі, як їх назвали, належали до привілейованих або се-редніх класів суспільства. Вони виділялися умінням читати, paxyвamu . Як правило, вони закінчуеали спеціальні школи.

Якщо на Сході посада бухгалтера вважалася державною, mo в античному світі (Греція і Рим) бухгалтери з'являються і у великих приватних господарствах, і в держав-ному, особливо фінансовому (податковому) апараті. Змінився і соціальний склад рахунко-вих працівників: більше стало осіб із нижчих класів суспільстеа, навіть з'являються раби. Недбайливого бухгалтера могли образити, побити, покалічити, продати, убити.

У Середньовіччі професія бухгалтера зазнала еволюції. Масова за часів Стародав-нього Риму, вона стала мало поширеною, бо кількість крупних підприємств зійшла нані-вець. Невеликі обсяги виробництва і торгівлі дозволяли обходитися без бухгалтерії. Iлише із зростанням обсягів господарської діяльності збільшилася й кількість людей, зайнятих обліком. Спочатку господарник був і купцем, і бухгалтером. Згодом бухгалтерією стала займатися його дружина. Нарешті стали спеціально наймати бухгалтерів. В цей час існували артілі рахункових працівників, які могли мандрувати з караванами, обслуговувати цехи і гільдії, виконуючи на замовлення різні види облікових робіт. Правила обліку були до-статньо різноманітні, суто індіівідуальні, і бухгалтери погано розуміли один одного. «Кожний, - писав Л. Пачолі, - веде книги no своєму розумінню, лаючи при цьому своїх по-передників, які нібито не вміли зберігати належний порядок» [.

Згодом з'являються спеціальні школи для бухгалтерів. Професія дуже цінується в комерційному світі. Влаштуватися бухгалтером стає все важче, і часто багато з них вдаються до протещії. У XVI cm. в деяких містах Італії виникають бухгалтерські академії, які об'єднують рахункових працівників, борються за їхні права, консультують mux, хто працює, і допомагають безробітним. Часто при них ведеться і підготовка кадрів .