
- •Лабораторна робота № 10
- •Грибні хвороби. Парша яблуні і груші.
- •Борошниста роса яблуні.
- •Моніліоз, плодова гниль.
- •Чорний рак яблуні
- •Звичайний, або західноєвропейський рак.
- •Цитоспороз.
- •Філостиктоз (бура плямистість листків).
- •Біла плямистість груші.
- •Буруватість листків груші.
- •Іржа зерняткових
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак кори яблуні та груші
- •Опік плодових дерев
- •3. Вірусні хвороби яблуні і груші Мозаїка
- •Розетковість
- •Кільцева мозаїка груші
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Хвороби кісточкових плодових культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Грибні хвороби.
- •Клястероспоріоз
- •Кокомікоз
- •Полістигмоз сливи
- •Борошниста роса
- •«Відьмина мітла» вишні.
- •Кучерявість листя персика.
- •2. Бактеріальні хвороби кісточкових плодових культур бактеріальний рак.
- •3. Вірусні хвороби кісточкових плодових культур
- •«Шарка» сливи.
- •Хлоротична кільцева плямистість кісточкових.
- •Мозаїка персика.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Хвороби ягідних культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Хвороби аґрусу
- •Американська борошниста роса
- •Антракноз
- •Стовпчаста іржа.
- •Облямівка жилок
- •Хвороби смородини
- •Антракноз
- •Септоріоз
- •Стовпчаста іржа
- •Бокальчаста іржа
- •Махровість листя
- •Хвороби малини
- •Антракноз
- •Пурпурова плямистість
- •Вірусні хвороби
- •Неінфекційний хлороз
- •Хвороби суниць
- •Коренева гниль
- •Плямистості
- •Борошниста роса
- •Гнилі ягід
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Хвороби винограду
- •1.Грибні хвороби.
- •2.Бактеріальні хвороби.
- •3.Вірусні хвороби.
- •1.Грибні хвороби. Мілдью
- •Антракноз
- •Сроки обробки рослин після дощу залежно від температури
- •Церкоспороз
- •Краснуха
- •Плямистий некроз
- •Сіра гниль
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак
- •3. Вірусні хвороби
- •Питання для самоконтролю
2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак кори яблуні та груші
Уражуються штамби і скелетні гілки яблуні та груші, які називають бактеріальним раком, або бактеріальною гниллю, кори.
Встановлено два типи прояву захворювання.
Перший тип характеризується утворенням на штамбах і скелетних гілках вдавлених овальних плям, різних за розміром, з рожево-коричневим відтінком і фіолетово-вишневою каймою. Такі плями часто відокремлюються від живої тканини тріщинами. Деревина в місцях плям м'яка, .волога, коричнева, із запахом плісняви. Інколи з утворених тріщин тече рідина. Навесні кора часто здувається, набуваючи форми пухирів, а потім лопається і звисає, оголюючи вологий камбій. Листки в уражених дерев набувають червоно-коричневого кольору, відмирають, але не обпадають. Відмирають окремі скелетні гілки, а іноді і все дерево. Збудником такої форми захворювання є бактерії Рsеudоmоnаs сеrаsі.
При другому типі бактеріального раку на скелетних гілках утворюються поздовжні й поперечні тріщини з рідиною, яка поступово витікає з них. Кора навколо тріщин западає і темнішає. Під такою корою поверхневі шари деревини стають чорнувато-коричневими. Уражені гілки мають невелику кількість листків, які до того ж дрібні і хлоротичні.
Іноді витікання рідини з місць уражень (тріщин) настільки посилюється, що стовбури і навіть грунт навколо них стають мокрими.
Виділені з уражень бактерії типу Еrvіniа мають слабкі патогенні властивості для плодових дерев. Вони, очевидно, розвиваються тільки в місцях механічних пошкоджень і спричинених комахами.
Джерелом інфекції хвороби є уражені дерева, від яких за допомогою крапель дощу і комах поширюються бактерії.
Шкідливість захворювання дуже велика. Ураження скелетних гілок призводить до різкого зниження врожаю плодів і до відмирання насаджень, які вступили в пору плодоношення. Є випадки повного випадання дерев на великих площах.
Заходи боротьби. Восени і рано навесні вирізання уражених гілок із захопленням 2—3 см здорової тканини. Місця зрізу дезинфікують 1%-ним розчином мідного купоросу, 3%-ним залізним купоросом або 5%-ною карболовою кислотою. Після дезинфекції рани обов'язково покривають одним із видів садової замазки. Уражені зрізані частини рослин видаляють з насаджень і спалюють.
На початку виникнення плям обприскування їх 50%-ним розчином хлористого цинку без попереднього зачищання. Обприскування провадять тричі (через кожні 3—4 дні).
Розміщення розсадників якомога далі від дорослих насаджень, оскільки останнім часом виявлено ураження хворобою саджанців.
Забороняється відпускати з розсадника саджанці з ознаками ураження бактеріальним раком кори.
Систематична боротьба в розсадниках з шкідливими комахами. Обприскування дерев бордоською рідиною або іншими фунгіцидами разом з інсектицидами має профілактичне значення і проти бактеріального раку кори.
Опік плодових дерев
Вважається карантинним об'єктом.
Хвороба проявляється на квітках, пагонах, гілках і плодах. Квітки раптово в'януть і чорніють, листки скручуються, чорніють і .залишаються висіти на деревах, мають вигляд обпалених. У місцях ураження кора молодих пагонів і гілок здувається внаслідок великого припливу рідини. Ця рідина потім починає текти по корі у вигляді гомозного ексудату. Спочатку вона безбарвна, а пізніше темнішає і застигає у вигляді краплинок від янтарно-жовтого до темно-бурого кольору.
У літній період хвороба ніби затухає, але навесні з початком сокоруху з новою силою відновлюється і поширюється по всій рослині. Уражуються опіком молоді, недостиглі плоди. Вони чорніють і залишаються висіти на гілках, як і листки. Достигаючі і стиглі плоди не уражуються навіть при штучному зараженні.
Збудником опіку плодових дерев є бактерії Еrwinia аmylovora. Оптимальна температура розвитку їх 30°, а при 45—50° вони гинуть.
Інкубаційний період триває 3—4 дні на сприйнятливих до хвороби сортах і 6—10 днів на більш стійких.
уражує велику кількість рослин: айву, іргу, глід, троянди, сливу, смородину, малину та ін.
Джерелом інфекції опіку плодових культур є уражені дерева. Бактерії поширюються з краплинками дощу, які змивають слиз. Можуть розноситися бактерії і садивним інструментом, особливо під час окулірування дичок, і комахами, насамперед бджолами, попелицями та ін.
Заходи боротьби. Додержання карантинних заходів. При виявленні хвороби треба негайно повідомити карантинній інспекції, щоб вжити термінових заходів щодо її ліквідації.
Обрізування уражених гілок і спалювання їх. Місця зрізу дезинфікують розчином 1%-ного мідного купоросу або 1%-иого креозоту, після чого покривають садовою замазкою.
Обприскування садів 1%-вою бордоською рідиною або її замінниками разом з інсектицидами зменшує ураження рослин шкідниками і сприяє зменшенню розвитку хвороби.