Септоріоз

Захворювання поширене скрізь, але найбільшої шкоди завдає в лісостеповій зоні. Проявляється переважно на листках і ягодах смородини, інколи на аґрусі. На листках утворюються округлі або кутасті невеликі (1—3 мм в діаметрі) плями. Спочатку вони коричневі, а потім біліють і мають нешироку темно-буру кайму. При сильному ураженні плями часто зливаються і збільшуються. У місцях плям, переважно в центрі, з верхнього боку листка формуються темні пікніки патогену у вигляді чорних краплинок.

На ягодах септоріоз виявляється незадовго до їх достигання у вигляді одиничних невеликих округлих бурих, трохи вдавлених плям, які інколи розтріскуються. Плями найчастіше розміщуються навколо полюсів плода і на плодоніжці. На плямах утворюються від одного до кількох десятків чорних пікнід, або склероціальних тіл.

Збудником септоріозу є сумчастий гриб Мусоsрhаеrеllа rіbіs порядку Sрhаеrіаlеs.

Інкубаційний період хвороби на листках триває близько 9 днів. Але розвиток септоріозу залежить від віку листків. На нижніх листках інкубаційний період, як правило, на 3—6 днів менший, ніж на верхніх.

Уражені місця нижніх листків звичайно мають світле забарвлення. На молодих верхніх листках плями часто зовсім не утворюються, але навколо ураженого місця скоріше з'являється характерна антоціанова темно-бура кайма, яка є однією з ознак підвищеної реакції на проникнення паразита.

Шкідливість септоріозу полягає у зменшенні асиміляційної поверхні листків і передчасному обпаданні їх, різкому зменшенні кількості сформованих ягід і погіршенні їхньої якості, а також у значному сповільненні приросту однорічних пагонів. При сильному ураженні смородини септоріозом урожай ягід іноді знижується на 40— 50% і більше.

Заходи боротьби. Щорічне обрізування кущів чорної смородини.

Видалення опалого листя і обов'язкова осіння оранка міжрядь.

Викорінююче у такі строки: перед і після цвітіння, після сформування ягід і після збирання врожаю.

Внесення повного мінерального добрива разом з мікродобривами з врахуванням агрохімічних аналізів ґрунту.

Стовпчаста іржа

Захворювання поширене скрізь. Проявляється тільки на листках смородини. На верхньому боці їх утворюються хлоротичні плями, а знизу — оранжеві пустули. Пізніше, звичайно під кінець вегетації рослин, замість оранжевих пустул з'являються спочатку світлі, а потім коричневіючі роговидні вирости, що густо покривають нижній бік листка. Листки буріють і передчасно обпадають.

Збудником хвороби є базидіальний різнохазяйний гриб Сrоnаrtіum rіbісоlа порядку Urеdіnаlеs. Оранжеві пустули складаються з уредоспор, а роговидні вирости — з телейтоспор.

Телейтоспори С. rіbісоlа, на відміну від багатьох іржастих грибів, проростають восени, утворюючи базидії з базидіоспорами. Останні, потрапивши на гілки сибірського кедра і вей-мутову сосну, розвивають міцелій.

За час вегетації смородини уредостадія може мати 2—3 покоління.

Гриб уражує багато культурних і дикоростучих видів роду Ribes, але найбільше уражується чорна смородина.

Стовпчаста іржа буває причиною передчасного обпадання листя чорної смородини, що негативно позначається на зимостійкості рослин і врожаї.

Заходи боротьби. Заборона висаджувати веймутову сосну і Сибірський кедр у районах промислового вирощування смородини

Обприскування смородини у такі строки: перше — після цвітіння, а наступні — через 10—15 днів.