
- •Лабораторна робота № 10
- •Грибні хвороби. Парша яблуні і груші.
- •Борошниста роса яблуні.
- •Моніліоз, плодова гниль.
- •Чорний рак яблуні
- •Звичайний, або західноєвропейський рак.
- •Цитоспороз.
- •Філостиктоз (бура плямистість листків).
- •Біла плямистість груші.
- •Буруватість листків груші.
- •Іржа зерняткових
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак кори яблуні та груші
- •Опік плодових дерев
- •3. Вірусні хвороби яблуні і груші Мозаїка
- •Розетковість
- •Кільцева мозаїка груші
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Хвороби кісточкових плодових культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Грибні хвороби.
- •Клястероспоріоз
- •Кокомікоз
- •Полістигмоз сливи
- •Борошниста роса
- •«Відьмина мітла» вишні.
- •Кучерявість листя персика.
- •2. Бактеріальні хвороби кісточкових плодових культур бактеріальний рак.
- •3. Вірусні хвороби кісточкових плодових культур
- •«Шарка» сливи.
- •Хлоротична кільцева плямистість кісточкових.
- •Мозаїка персика.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Хвороби ягідних культур
- •Грибні хвороби.
- •Бактеріальні хвороби.
- •Вірусні хвороби.
- •Хвороби аґрусу
- •Американська борошниста роса
- •Антракноз
- •Стовпчаста іржа.
- •Облямівка жилок
- •Хвороби смородини
- •Антракноз
- •Септоріоз
- •Стовпчаста іржа
- •Бокальчаста іржа
- •Махровість листя
- •Хвороби малини
- •Антракноз
- •Пурпурова плямистість
- •Вірусні хвороби
- •Неінфекційний хлороз
- •Хвороби суниць
- •Коренева гниль
- •Плямистості
- •Борошниста роса
- •Гнилі ягід
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Хвороби винограду
- •1.Грибні хвороби.
- •2.Бактеріальні хвороби.
- •3.Вірусні хвороби.
- •1.Грибні хвороби. Мілдью
- •Антракноз
- •Сроки обробки рослин після дощу залежно від температури
- •Церкоспороз
- •Краснуха
- •Плямистий некроз
- •Сіра гниль
- •2. Бактеріальні хвороби бактеріальний рак
- •3. Вірусні хвороби
- •Питання для самоконтролю
Клястероспоріоз
Уражуються всі надземні органи рослин — листки, бруньки, квітки, зав'язі, плоди, пагони й гілки. На листках утворюються круглі світло-коричневі плями з червоно-бурою або малиновою каймою, що досягають 2— 5 мм у діаметрі. Через 1—2 тижні плями випадають, і листки стають дірчастими. При сильному ураженні на листках утворюється по кілька плям, які часто зливаються, а після їх випадання листок стає ніби об'їдений шкідниками. Листки частково або повністю всихають і обпадають.
На пагонах і бруньках хвороба проявляється у вигляді невеликих круглих плям яскраво-оранжево-червоного кольору (посередині плями світліші, ніж по краях). Пізніше плями розтріскуються і з них часто виділяється клейка маса (камедь), що стікає і застигає на пагонах у вигляді скловидного нальоту світло-жовтого або чорно-бурого кольору. Уражені пагони й бруньки набувають чорного блискучого вигляду і відмирають. Уражені квітки буріють ї обпадають.
На плодах утворюються спочатку мілкі пурпурові, трохи вдавлені плями з піднятими краями. Потім місця уражень випадають або залишаються на плодах у вигляді коростинок, що прикривають тріщини, з яких витікає камедь. Плоди вишні й черешні внаслідок ураження клястероспоріозом розростаються однобічно, оскільки в місцях зараження тканина перестає рости і засихає до кісточки.
Збудником клястероспоріозу є недосконалий гриб Сlаsterosporium саrрорhilum. У тканинах рослин він утворює міцелій, що проникає в клітини і викликає їх відмирання. Поширюється міцелій місцево, тому кожну пляму слід вважати місцем самостійного зараження грибом.
Від моменту зараження до з'явлення плями минає 2—4 дні (залежно від температури та сприйнятливості сорту), а конідіальне спороношення формується на 5—7-й день після зараження.
Перезимовує гриб на уражених органах рослин у вигляді міцелію і конідій, звичайно до осені прикритих камеддю. Навесні під час опадів камедь розмивається, конідії звільняються і краплинками дощу переносяться на здорові органи рослин, а міцелій формує нове спороношення.
Зараженість кісточкових порід в окремі роки досягає ЗО і більше процентів, а ураженість плодів — 50—60%. Уражені плоди мають меншу цукристість і вагу.
Заходи боротьби. Восени перед листопадом — вирізування уражених пагонів та знищення їх. У цей період їх добре видно. Місця зрізування дезинфікують густим вапняним молоком з додаванням 1 %-ного мідного купоросу.
Додержання правильної агротехніки в садах (своєчасна обробка ґрунту в міжряддях і в пристовбурних кругах, удобрювання, поливання та ін.). Не можна допускати механічних пошкоджень дерев, які можуть викликати камедетечу і є місцем нагромадження інфекції патогену.
Кокомікоз
Хвороба виявляється на багатьох кісточкових плодових культурах, але найбільшої шкоди завдає вишні й черешні. Уражується переважно листя, інколи молоді недорозвинені пагони, плодоніжки та плоди. Наприкінці травня або в червні на листках з верхнього боку утворюється велика кількість дрібних (0,5—2 мм) плям темно-бурого кольору, а з нижнього боку в місцях плям, особливо у вологу погоду,— рожевувато-білі подушечки, що є конідіальним спороношенням збудника хвороби — сумчатого гриба Соссоmусеs hіеmаlіs порядку Рhасіdіаlеs.
За допомогою конідіального спороношення гриб поширюється під час вегетації рослин і викликає дедалі нові ураження рослин. Внаслідок сильного ураження рослин кокомікозом нерідко в липні і серпні передчасно всихає і обпадає 60—80% листя.
Зимує С. hіеmаlіs на опалому листі міцеліальною стромою, на якій навесні утворюються дрібні, переважно округлі (до 3 мм в діаметрі) апотеції з сумками. При дозріванні сумкоспор, що буває звичайно в середині травня, апотецій розвивається на кілька лопатей, і сумкоспори під силою осмотичного тиску виштовхуються. За допомогою вітру сумкоспори потрапляють на зелене листя і викликають первинне зараження рослин. Передчасна втрата листя послаблює дерева, і вони часто в зимовий період гинуть. Особливо великої шкоди завдає хвороба в розсадниках і молодих насадженнях. Відомі випадки загибелі від кокомікозу і дорослих рослин.
Розвитку хвороби сприяє волога погода і низька агротехніка догляду за насадженнями.
Заходи боротьби. Заорювання опалого листя восени та ранньовесняне викорінююче обприскування дерев і ґрунту.
Впровадження стійких сортів.