4 Порядок виконання роботи

1. Увімкнути блоки експериментальної установки (4, 5, рис. 12.1).

2. Визначити середній природний фон I_ф іонізуючого випромінювання в лабораторії, тобто середнє число іонізуючих частинок за хвилину, що потрапляють до лічильника Гейгера-Мюллера, за умови відсутності випромінювання від радіоактивного препарату. Цей фон існує за рахунок космічних променів, радіоактивності надр Землі. Природний фон завжди накладається на досліджуване випромінювання. Тому при будь-яких визначеннях істинної інтенсивності досліджуваного випромінювання необхідно його враховувати. Для знаходження I_ф необхідно провести 5 вимірювань числа іонізуючих частинок, що потрапляють до лічильника, за одну хвилину. Отримані значення записати у таблицю 12.1. Середнє значення та похибку знайти, використовуючи формули

,

. (12.7)

У цій формулі N=5 – кількість експериментів.

3. Визначити початкову інтенсивність випромінювання радіоактивного джерела з природним фоном I_0ф. Для цього встановити джерело випромінювання біля лічильника Гейгера-Мюллера, на шляху іонізуючих пластинок не повинно бути поглинаючих пластинок. Провести 5 вимірювань числа іонізуючих частинок, що потрапляють до лічильника, за одну хвилину. Отримані значення записати у таблицю 12.1. Середнє значення та похибку знайти, використовуючи подібні до (12.7) формули.

Таблиця 12.1

Умова досліду	Номер досліду (i)	Інтенсивність, імп/хв	Товщина пластинок, мм
Без препарату, без поглинача (Iф)	1
	2
	3
	4
	5
	Середнє
З препаратом, без поглинача (I0ф)	1
	2
	3
	4
	5
	Середнє
З препаратом, з однією пластинкою (I1ф)	1
	2
	3
	4
	5
	Середнє
З препаратом, з двома пластинками, (I2ф)	1
	2
	3
	4
	5
	Середнє

4. Не змінюючи положення радіоактивного джерела, визначити інтенсивність випромінювання радіоактивного джерела з природним фоном I_1ф, якщо на шляху іонізуючих частинок розміщена пластинка відомої товщини. Для цього встановити між джерелом випромінювання та лічильником Гейгера-Мюллера одну поглинаючу пластинку. Провести 5 вимірювань числа іонізуючих частинок, що потрапляють до лічильника, за одну хвилину. Отримані значення записати у таблицю 12.1. Середнє значення та похибку знайти, використовуючи подібні до (12.7) формули. У таблицю 12.1 записати товщину пластинки.

5. Не змінюючи положення радіоактивного джерела, визначити інтенсивність випромінювання радіоактивного джерела з природним фоном I_2ф, якщо на шляху іонізуючих частинок розміщено дві пластини відомої товщини. Для цього встановити між джерелом випромінювання та лічильником Гейгера-Мюллера дві поглинаючі пластинки. Провести 5 вимірювань числа іонізуючих частинок, що потрапляють до лічильника, за одну хвилину. Отримані значення записати у таблицю 12.1. Середнє значення та похибку знайти, використовуючи подібні до (12.7) формули. У таблицю 12.1 записати товщину двох пластинок.

6. Обчислити відповідні інтенсивності без природного фону, а також їх похибки:

I₀=I_0ф–I_ф,

I₁=I_1ф–I_ф,

I₂=I_2ф–I_ф,

,

,

. (12.8)

Результати занести у таблицю 12.1.

7. Використовуючи формулу (12.2), обчислити лінійний коефіцієнт поглинання радіоактивного випромінювання досліджуваної речовини та його похибку у випадку, коли проводили дослідження з однією пластинкою. Тобто

, . (12.9)

Візьмемо, що  мм.

8. Використовуючи формули, аналогічні до (12.9), обчислити лінійний коефіцієнт поглинання радіоактивного випромінювання досліджуваної речовини та його похибку у випадку, коли проводили дослідження двох пластинок. А саме

, . (12.10)

Візьмемо, що  мм.

9. За результатами роботи зробити висновки, в яких навести результати вимірювань лінійного коефіцієнта поглинання радіоактивного випромінювання речовиною пластин у вигляді μ=<μ>±Δμ. З’ясувати, чи збігаються ці значення для двох випадків.