- •Тема 39. Російське мистецтво і пол. Хіх ст.
- •Будівля Головного Адміралтейства.
- •Креслення панорами Адміралтейства.
- •Теребньов і.І. Рельєфи фронтону Адміралтейства.
- •Теребньов і.І. Рельєфи над аркою Адміралтейства.
- •1805-1817. Зведений архітекторами Дніпропетровськ.
- •Вороніхін а.Н.Казанський собор. 1801-11. Фотографія 1890-х рр..
- •Інші роботи а.Н.Вороніхіна.
- •Вороніхін а.Н. Гірничий кадетський корпус. 1806-1811. Нині – Гірничий інститут.
- •Арка Головного Штабу.
- •Бове о.І. Великий театр у Москві.
- •Бове о.І. Церква Миколи Чудотворця. 1821. Москва.
- •Бове о.І. Тріумфальна арка. 1826-28.
- •Вигляд Ісаківського собору з пташиного польоту.
- •Західний фасад Ісаковського собору.
- •Ісус Христос. Вітраж у вівтарі Ісаковського собору.
- •Ісаківський собор - вершина творчості Монферрана.
- •Монферран а.А. Олександрівська колонна на Дворцовій площі в Санкт-Петербурзі. 1834.
- •Добування гранітної брили для колони.
- •3.Скульптура: і.Мартос (1752-1835). Ф.Толстой (1783-1873).П.Клодт (1805-1867).
- •І.П.Мартос. Пам’ятник Мініну і Пожарському. 1818. Москва.
- •І.П.Мартос. Пам’ятник герцогу де Рішельє. 1823-28. Одеса. Спільно з архітектором а.І.Мельниковим.
- •І.П.Мартос. Пам’ятник Потьомкіну-Таврійському. 1836. Відновлений у 2003. Херсон.
- •І.Мартос. Пам’ятник м. В. Ломоносову. 1826-1829. Архангельськ.
- •В. І. Демут-Малиновський. Викрадення Прозерпіни. Група перед портиком Гірничого інституту. Камінь. 1809—1811. Санкт-Петербург.
- •В.І.Демут-Малиновський, к.П.Клодт. Пам’ятник Володимиру Великому. 1853. Київ.
- •М.С.Пименов. Хлопець, що грає в бабки. 1836. Бронза. Висота 60,5 см. Третьяковська галерея, Москва.
- •Б.І.Орловський (Смирнов). Пам’ятники – героям 1812 року м.І. Кутузову і м.Б. Барклаю-де-Толлі. 1829. Відкриті у 1837. Санкт-Петербург.
- •Б.І.Орловський. Фігура ангела, що увінчує Олександрівську колону. Бронза. 1829-1834. Санкт-Петербург.
- •Ф.П. Толстой. Народне ополчення. 1816. Гіпс. 20х20 см. Третьяковська галерея, Москва.
- •Ф.П.Толстой. Душенька в саду. Іл. До поеми і. Ф. Богдановича «Душенька». 1820-33, Третьяковська галерея
- •Ф.П. Толстой. Гілка малини, метелик і мурашка. Акварель.
- •Ф.П.Толстой. Сімейний портрет. 1830.
- •Т.Г.Шевченко. Портрет п.К.Клодта. Офорт. 1861.
- •П. К. Клодт. Приборкувачі коней. Бронза. 1838—50. Аничків міст. Санкт-Петербург.
- •П. К. Клодт, н. А. Ромазанов, р.К.Залеман; арх. О.Монферран. Пам’ятник Миколі і (в наші дні).
- •1856—1859. Граніт, бронза. Ісаківська площа, Санкт-Петербург.
- •О.А.Кіпренський. Портрет а.К.Швальбе. 1804.
- •О.А.Кіпренський. Портрет лейб-гусарського полковника Євграфа Володимировича Давидова. 1809. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •О.А.Кіпренський. Портрет хлопчика Челищева. Б. 1809.
- •В.А.Тропінін. Автопортрет. В.А.Тропінін. Портрет сина. Б. 1818.
- •Портрет скульптора і.П.Віталі. 1839.
- •В.А.Тропінін. Портрет о.С.Пушкіна. 1827.
- •Автопортрет. 1833.
- •Натурщики. 1817.
- •Останній день Помпеї. 1830—1833 гг.
- •Італійський ранок. 1823. Італійський полудень. 1827.
- •Вершниця. 1832. Портрет сестер о. Та о. Шишмарьових. 1839.
- •Аполлон, Гіацинт і Кипарис. 1831-34.
- •З’явлення Христа Марії Магдалині. Фрагмент. 1834—1836.
- •З’явлення Христа народу. 1837-1857. 540х750 см. Москва, Третьяковська галерея.
- •Гілка. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •Вода і каміння під Палаццуола.Етюд до картини «з’явленння Христа народу».
- •Щедрін Сильвестр Федорович (1791-1830)
- •Анкор, ще анкор! 1851—1852.
Вигляд Ісаківського собору з пташиного польоту.
Західний фасад Ісаковського собору.
Ісаківський собор займає четверте місце в світі по величині, уступаючи тільки собору Святого Петра в Римі, собору Святого Павла в Лондоні і собору Святої Марії у Флоренції. Собор досягає 101.52 метра у висоту при площі 4000 квадратних метри і може вмістити до 12000 осіб. На портиках навколо барабана купола встановлені 72 колони з гранітних монолітів вагою від 64 до 114 тон. В оформленні інтер’єру були використані численні твори живопису, мозаїки, скульптури, різні види коштовного каміння й позолота. Особливий інтерес являє один з найбільших в Росії вітражів, площа котрого складає 28.5 квадратних метра.
Ісус Христос. Вітраж у вівтарі Ісаковського собору.
Картина виконана в стилі італійського Відродження. Це один з найбільших вітражів Європи, і самий великий в Росії.
В роботах по оздобленню собору взяли участь видатні майстри, серед котрих – Брюллов, Клодт, Піменов та інші. Урочисте відкриття і освячення Ісаківського собору, який було проголошено кафедральним собором Руської Православної церкви, відбулось 30 травня 1858 року. Нині музей - пам’ятник Ісаківський собор є одним з кращих кафедральних соборів Європи і одним з найбільш відвідуваних музеїв Санкт-Петербурга.
Ісаківський собор - вершина творчості Монферрана.
Крім Ісаковського собору А.А.Монферран є автором Олександрівської колони на Дворцовій площі у Санкт-Петербурзі.
Монферран а.А. Олександрівська колонна на Дворцовій площі в Санкт-Петербурзі. 1834.
Колонна в пам’ять імператора-переможця стала своєрідним російським викликом на зведення в Парижі Вандомської колони, що прославляла перемоги наполеонівських армій.
Палаючий на сонці гранітний моноліт підносить фігуру ангела, обличчю котрого надано портретну подібність з імператором Олександром I на висоту п’ятнадцяти-поверхового будинку. Колонна підкорює кожного. Доставлена з каменоломень по Фінському заливу на спеціально збудованій для цього баржі, колонна була поставлена на п’єдестал 30 серпня 1832 року всього за 1 год. 45 хв. за допомогою оригінальної системи лісів і кабестанів, розробленої інженером Бетанкуром. Унікальність центрування колони і точність геометричних розрахунків дозволяють утримуватись колоні точно на своєму місці ось вже більш ніж півтора століття на топких болотистих ґрунтах устя Неви.
Добування гранітної брили для колони.
3.Скульптура: і.Мартос (1752-1835). Ф.Толстой (1783-1873).П.Клодт (1805-1867).
Справжній розквіт пізнала у 1800-1830-х роках російська скульптура.
По силі обдарування, по різнобічності творчого діапазону і професійній майстерності Іван Петрович Мартос (1804-1818) — один з найбільших російських скульпторів XIX ст. Високий громадянський пафос, прагнення до строгості і чеканної ясності пластичної форми, притаманні класицизму, — характерні риси цього майстра. Він народився на Україні, в невеличкому провінційному містечку Ічні. Батько його проходив зі старої козацької родини. В 1764 р. Мартос був зарахований до Академії мистецтв, по закінченню якої був посланий пенсіонером до Риму, де пробув з 1774 по 1779 рік. Мартос створював пам’ятники, монументи, скульптури для архітектурних споруд і надгробки.
Пам’ятник Мініну і Пожарському (1804-1818) Івана Петровича Мартоса (1754-1835) свідчить про те, що в російській скульптурі намітились серйозні зрушення в бік національності, народності і реалізму.