
- •Тема 38. Українське мистецтво іі пол.. Хіх – поч.. Хх ст.
- •5. Українське образотворче мистецтво хх ст.
- •1. Загальна характеристика.
- •1. Архітектура.
- •Олександр Вікентійович Беретті (1816-1895) Беретті Олександр Вікентійович
- •Володимирський собор.1862-1886. Фото кінця 19 ст. Володимирський собор. 1892-1882.
- •Володимирський собор. Південний фасад.
- •В.А.Шретер. Оперний театр. 1898-1901. Київ.
- •Київський театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Сучасне фото.
- •Й.Главка. Резиденція буковинських митрополитів 1864-1882. Нині – Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича.
- •Проект в.Шретера, архітектор а.Бернардацці. Будівля залізничного Одеського вокзалу.1879-1883. Стара листівка.
- •Одеський вокзал. Фасад. Одеський вокзал. Перони.
- •В.Кричевський. Будинок Полтавського земства. 1903. Листівки початку 20 ст.
- •Полтава. Полтавська Губернська Земська Управа. Стара листівка.
- •2. Скульптура.
- •В.Демут-Малиновський, п.Клодт, архітектор к.Тон. Пам’ятник Володимиру Святославовичу. 1853. Бронза, чавун. Київ.
- •Михайло Мікешин (1835-1896). Пам’ятник Богдану Хмельницькому. 1888. Бронза, граніт. Київ.
- •Михайло Мікешин (1835-1896). Пам’ятник Богдану Хмельницькому. 1888. Бронза, граніт. Київ. Фрагмент.
- •Іван Кавалеридзе (1887-1978), Петро Сніткін, архітектор в.Риков. Пам’ятник княгині Ользі. 1911. Київ. Фото 1911 р.
- •Сучасний вигляд пам’ятника.
- •Михайло Паращук, Анатолій Попель. Пам’ятник Адаму Міцкевичу. 1906. Бронза, граніт. Львів.
- •Михайло Паращук, Анатолій Попель. Пам’ятник Адаму Міцкевичу. 1906. Бронза, граніт. Львів. Деталь.
- •3. Живопис. Загальна характеристика.
- •Костянтин Трутовський (1826-1893)
- •Володимир Орловський (1842-1914).
- •Художник м.К.Пимоненко у своїй майстерні. Фото. 1900-ті.
- •Автопортрет. До 1912 року.
- •4) Сергій Світославський (1857-1931).
- •З вікна Московського училища живопису. 1878.
- •Зимовий пейзаж.
- •Болото з лелеками.
- •В саду.
- •5) Петро Левченко (1856-1917).
- •Левченко Петро . Фото. 1883.
- •6) Сергій Васильківський (1854-1917).
- •Дівчина в червоному капелюсі. 1902-1903.
- •Старий вчитель. Портрет Миколи Мурашка.
- •Портрет Людмили Куксіної. 1909.
- •Мурашко о.О. Дівчинка біля столу. 1910. Хохм.
- •Селянська родина. 1914.
- •Благовіщення.
- •Барельєф на будівлі Національної академії образотворчих мистецтв України. Сучасне фото.
- •Одеська рисувальна школа.
- •8). Киріак Костанді (1853-1921).
- •Гуси. 1888.
- •Рання весна. 1892.
- •В парку.
- •Руфін Гаврилович Судковський.
- •Українське образотворче мистецтво хх ст.
- •Микола Самокиш. Битва Максима Кривоноса з князем Яремою Вишневецьким. 1934.
- •Микола Івасюк. В’їзд Богдана Хмельницького в Київ. 1912.
- •Фотій Красицький. Гість із Запоріжжя. 1916.
- •К.С.Малевич (1879-1935)
- •Червоний квадрат. 1915. Російський музей, Санкт-Петербург.
- •Давид Бурлюк (1882-1967). Карусель. 1921.
- •Давид Бурлюк (1882-1967). Жінки південних морів. 1921.
- •Василь Єрмолов (1894-1967). Арлекін. 1923-24. Дерево, олія, рельєф.
- •6. Українська графіка. Творчість г.Нарбута.
- •26 Февраля — 125 лет со дня рождения Георгия Ивановича нарбута (1886-1920), русского и украинского художника- графика.
Дівчина в червоному капелюсі. 1902-1903.
Парижанки біля кафе. Паризьке кафе. 1903.
В Мюнхені, де художник навчався в Академії, його вразила творчість художників, які представляли німецький модерн. “Мюнхенська сецесія” – (Слефогт, Корінт) відрізнялась живописним напором, декоративізмом, експресивністю густих енергійних мазків і багатством світло-кольорових ефектів. Після Мюнхена – подорож по Італії, Тунісу, Алжиру – і повернення на батьківщину, до Києва. Тут створив власну студію. Залишаючись одним з найвидатніших українських портретистів, виконав цілу низку портретів. Один з них – портрет Миколи Мурашка, дядька і першого вчителя, натхненного організатора і педагога Київської рисувальної школи, який виховав цілу плеяду українських видатних живописців.
Старий вчитель. Портрет Миколи Мурашка.
У проникливому погляді портретованого відчувається напружена робота думки, широта планів, з якими постійно жив цей зачинатель мистецької освіти в Україні. Широкий луг, на тлі якого зображено “старого вчителя”, як він себе називав, доповнює враження рівноваги, задумливого спокою. Колорит картини стриманий. Художник застосовує чисті прозорі тіні, підібрані з почуттям доброго смаку.
Портрет Людмили Куксіної. 1909.
Мурашко о.О. Дівчинка біля столу. 1910. Хохм.
Олександр Мурашко глибоко знав свій народ, його психологію, настрої і сподівання. У пору своєї мистецької зрілості він створив ряд чудових полотен на теми життя селянства, зокрема “Карусель”, “Неділя”, “Праля”, “Селянська родина”. В останній з перелічених робіт, виконаній у 1914 році, зображено літніх чоловіка з жінкою та їхню доньку в хаті. Всі троє тихо й задумливо сидять. Але які промовисті їхні обличчя, натруджені руки матері й батька! У картині чітко виявляється соціальний підтекст. В майстерно опрацьованих художніх образах однієї родини втілилось життя простих сільських трударів.
Селянська родина. 1914.
Благовіщення.
Мурашко був одним із засновників Української академії мистецтв (1917).
Групове фото засновників Української академії мистецтв. Сидить другий зліва О.О.Мурашко.
Барельєф на будівлі Національної академії образотворчих мистецтв України. Сучасне фото.
Увібравши в себе безліч мистецьких вражень, Мурашко ніколи не повторював механічно чужих прийомів, він творчо включав їх у власну образну систему, поєднавши в ній “рухливий” колоризм, психологізм і декоративність. Художник завжди прагнув відтворити духовний світ зображуваної моделі. Його твори особливо приваблюють емоційним ладом і психологічною характеристикою
Автопортрет. 1918.
Ці риси виявилися в “Автопортреті”, написаними незадовго до трагічної загибелі митця. Бачимо вродливого чоловіка, зображеного у мить творчого натхнення, у розквіті фізичних і духовних сил. За зовнішнім спокоєм ховається схвильованість. Гама почуттів, які сповнюють його, підкреслюється нервово прокладеними плямами різних, переважно холодних, кольорів.
В глиняній майстерні. 1905-1906.
Слава Мурашка була гучною, вона вийшла за межі країни і сягнула аж Америки. 1909 р. картина “Карусель” на міжнародній виставці в Мюнхені отримала золоту медаль. Особисті виставки творів відбулися у Берліні, Кельні, Дюссельдорфі.
Карусель. Ескіз до однойменної картини. 1905.
Квітникарки.
Праля. 1914.
Дівчина в сірому (Тетяна).
Дама з квітами. 1918.
Закінчити оповідь про художника хотілось би віршами Сніжани Малишевої. «Памяти убиенного художника Мурашко» Храм Растрелли на горе, И расстрелы во дворе. По белёсой по стерне Едут всадники в огне. Там художник – наповал. Краски, кисти растерял, Кадмий красный растирал По рубашке… Киев, вот переплёт! Восемнадцатый год. Художник Мурашко. А может, шашкой Полоснул удалой Петлюровец молодой? А может, красноармеец? Кто утверждать посмеет? Что в той кутерьме, Отсидев в тюрьме, Испуганный лицеист Не дырявил батист Нижней рубашки Художника Мурашко. Храм искусства на горе, В нём картины на стене. И по ранней по поре Экскурсанточки в окне. Колорит рубашки Художника Мурашко Обсуждают.