Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Орган_зайно-правов_ форми с.г..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
214.02 Кб
Скачать

§ 5. Особливості створення та діяльності господарських товариств.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року господарським товариством є юридична особа, статутний фонд якої поділений на частки між учасниками.

Згідно із ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства, створені на засадах угоди юридичними і фізичними особами, а також іншими учасниками цивільних відносин, шляхом об’єднання їх майна та/або підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

У випадках, передбачених законом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

За законодавством України господарські товариства можуть створюватися і діяти в п’яти організаційно-правових формах:

  1. акціонерного товариства;

  2. товариства з додатковою відповідальністю;

  3. товариства з обмеженою відповідальністю;

  4. повного товариства;

  5. командитного товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонери такого товариства за його боргами несуть ризик втрати своїх акцій.

Акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності) називається холдинговою компанією.

Відповідно до Закону України „Про холдингові компанії в Україні” від 15 березня 2006 року холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) вважається пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники такого товариства за його боргами несуть ризик втрати своїх вкладів до статутного фонду.

Назва цього товариства має умовний характер, оскільки ні саме товариство, як юридична особа, ні його учасники, не несуть обмеженої відповідальності. Товариство з обмеженою відповідальністю за своїми зобов’язаннями несе повну відповідальність усім належним йому майном, а його учасники – несуть ризик втрати своїх вкладів у статутний фонд.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства за його боргами несуть ризик втрати своїх вкладів до статутного фонду, а при їх недостатності – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до вкладу кожного учасника.

Назва цього товариства, як і попереднього, характеризується певною умовністю, оскільки товариство з додатковою відповідальністю, як юридична особа, не несе додаткової відповідальності. Додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства несуть його учасники.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.

У командитному товаристві є два види учасників: повні учасники та вкладники. Між ними встановлені відмінності:

- на відміну від повних учасників, вкладники не можуть бути засновниками командитних товариств;

- на відміну від повних учасників, вкладники командитних товариств, можуть не мати статусу суб’єкта підприємницької діяльності;

- на відміну від повних учасників, вкладники не можуть діяти від імені командитного товариства без довіреності;

- на відміну від повних учасників, вкладники за зобов’язаннями командитного товариства не несуть відповідальності.

Залежно від об’єкта об’єднання при створенні господарських товариств, вони поділяються на дві групи:

  1. товариства – обєднання майна (капіталів);

  2. товариства – об’єднання підприємницької діяльності (осіб).

До першої групи господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

До другої групи господарських товариств відносяться повні та командитні товариства.

Кожна із цих груп господарських товариств має свої особливості створення та діяльності.

Особливості створення та діяльності господарських товариств – обєднань майна (капіталів):

1) засновниками цих товариств можуть бути будь-які учасники цивільних відносин (фізичні та юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади); ці товариства можуть бути утворені одним засновником, який стає їх єдиним учасником;

2) ці товариства створюються і діють виключно як корпоративні підприємства;

3) при створенні цих товариств формується статутний фонд (статутний капітал), мінімальний розмір якого встановлюється законом:

- для акціонерного товариства він складає 1250 мінімальних розмірів заробітних плат,

- для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю – 100 мінімальних розмірів заробітних плат;

4) у статутному фонді цих товариств визначаються частки їх засновників (учасників);

5) ці товариства є власниками належного їм майна (засновники або учасники, які внесли свої вклади у статутний фонд цих товариств, перестають бути власниками зроблених ними вкладів, а набувають корпоративні права у товариствах);

6) для управління діяльністю цими товариствами утворюються органи управління (вищий орган управління, виконавчий та контрольно-наглядові органи);

7) взаємовідносини між цими товариствами та їх учасниками базуються на засадах участі, це означає, що їх учасники не зобов’язані брати особистої трудової участі, або участі в управлінні цими товариствами (брати трудову участь, або участь в управлінні цими товариствами, є правом їх учасників, а не обов’язком);

8) участь в управлінні діяльністю цих товариств залежить від розміру часток їх учасників у статутному фонді (статутному капіталі),- кількість голосів у вищому органі управління цих товариств є пропорційною до розміру частки у статутному фонді;

9) розмір доходу (дивідендів) учасників цих товариств залежить виключно від величини їх часток у статутному фонді (статутному капіталі);

10) ці товариства за своїми зобов’язаннями несуть повну відповідальність усім належним їм майном, а їх учасники, за загальним правилом (окрім товариств з додатковою відповідальністю), відповідальності за їх зобов’язаннями не несуть.

Особливості створення та діяльності господарських товариств – об’єднань підприємницької діяльності (осіб):

1) засновниками цих товариств можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності (ця вимога поширюється також на учасників цих товариств, за винятком вкладників командитних товариств);

2) ці товариства створюються і діють виключно як корпоративні підприємства;

3) при створені цих товариств формується статутний фонд (статутний капітал), мінімальний розмір якого законом не встановлено, він визначається самими засновниками;

4) у статутному фонді цих товариств визначаються частки їх засновників (учасників);

5) ці товариства є власниками належного їм майна (засновники або учасники, які внесли свої вклади у статутний фонд цих товариств, перестають бути власниками зроблених ними вкладів, а набувають корпоративні права у товариствах);

6) для управління діяльністю цих товариств органи управління не утворюються, оскільки ведення їх справ покладається на учасників;

7) взаємовідносини між цими товариствами та їх учасниками передбачають особисту участь учасників в управлінні (веденні справ) діяльністю товариств (за винятком вкладників командитних товариств), однак не вимагають особистої трудової участі в їх діяльності;

8) участь в управлінні діяльністю цих товариств не залежить від розміру часток їх учасників у статутному фонді (статутному капіталі),- вони мають рівні права у веденні справ товариств (за винятком вкладників командитних товариств);

9) розмір доходу (дивідендів) учасників цих товариств залежить виключно від величини їх часток у статутному фонді (статутному капіталі);

10) ці товариства за своїми зобов’язаннями несуть повну відповідальність усім належним їм майном, а їх учасники за зобов’язаннями товариств несуть додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення (за винятком вкладників командитних товариств).